ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/5361/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Кондратової І.Д., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Дудченко В.В. (адвокат),
відповідача - Гончаренко І.Б. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз",
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"
про стягнення 88 178 370,51 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - АТ "Дніпрогаз", відповідач) про стягнення 82 563 167,70 грн заборгованості, 5 171 101,54 грн пені та 444 101,27 грн 3 % річних.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015 (далі - Договір) у частині оплати рахунків за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року на загальну суму 82 563 167,70 грн. У зв`язку із порушенням договірних зобов`язань позивач просить стягнути з відповідача також нараховані на суму основної заборгованості пеню та 3% річних.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Справу господарські суди розглядали неодноразово.
2.1. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 18.02.2020 у справі №904/5361/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021, відмовив у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз".
2.2. Постановою Верховного Суду від 01.06.2022 касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/5361/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
2.3. За результатом нового розгляду справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 (суддя Загинайко Т.В.) позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задоволено частково; суд стягнув з АТ "Дніпрогаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 82 563 167,70 грн - заборгованості, 444 101,27 грн - 3% річних та 632 920,94 грн - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог - відмовив.
2.4. Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю та законністю вимог позивача в частині сплати основної заборгованості з оплати за добові небаланси. Враховуючи порушення основного грошового зобов`язання, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, також дійшов висновку про стягнення з відповідача 3% річних.
2.5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягненні пені, суд першої інстанції виходив з того, що умовами Договору строки оплати за добові небаланси не передбачені. Натомість вказані строки оплати встановлені пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), за порушення яких умовами укладеного Договору сплата пені не передбачена.
2.6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2023 (колегія суддів: Антонік С.Г., Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.) апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 у справі №904/5361/19 скасовано в частині відмови у стягненні пені; прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з АТ "Дніпрогаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 5 171 101,54 грн пені та 77 566,52 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з АТ "Дніпрогаз" на користь АТ "Укртрансгаз" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг та подання касаційної скарги.
2.7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що умовами Договору сторони погодили надання послуг з балансування та строк їх оплату. Отже у разі порушення замовником строків оплати за надані послуги з балансування підлягає також застосуванню пункт 13.5 Договору.
2.8. За висновком суду апеляційної інстанції, ні Кодексом ГТС, ні Договором, укладеним між сторонами не передбачено щодобової або щомісячної послуги з балансування, а передбачена послуга з балансування, яка підлягає щомісячній оплаті. Кодекс ГТС, як і на час укладання договору (глави 2, 3 pозділу XIV), так і на і на теперішній час (глава 6 розділу XIV) передбачає, що оператор газотранспортної системи розраховує добовий небаланс щодо кожного замовника послуг, визначає місячний небаланс. Тобто, у розумінні Кодексу ГТС щодобовий або щомісячний небаланс це не послуга, а порядок розрахунку небалансу, який є підставою для розрахунку вартості послуги з балансування. Оскільки позивачем надавалася послуга з балансування і умовами Договору встановлено строк оплати такої послуги, то господарський суд дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для стягнення пені.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі АТ "Дніпрогаз" (скаржник), з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 зі справи №904/5361/19; залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 у цій справі.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги АТ "Дніпрогаз" посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статей 547, 548, 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 231, 343 Господарського кодексу України (ГК України) у правовідносинах щодо нарахування пені за невиконання зобов`язання з оплати за добові небаланси у строки передбачені пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, якщо виконання зобов`язання (основне зобов`язання) не забезпечено ні Кодексом ГТС, ні Договором, укладеним сторонами в редакції, що узгоджується з Типовим договором транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2497, і висновки щодо застосування яких відсутні у подібних правовідносинах.
4.1.2. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, добовий небаланс є підставою для розрахунку вартості послуги з балансування зі строком оплати, який передбачений пунктом 9.4 Договору, а висновки суду про те, що позивачем надавалась послуга балансування не відповідають положенням пункту 9 глави 1 розділу VIII, пункту 6 глави 5 розділу XIV та пункту 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
4.1.3. Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що:
- розділ ІХ Договору не містить умов щодо врегулювання добового небалансу, порядку визначення їх вартості, розрахунків та строків оплати добових небалансів;
- станом на час виникнення спірних правовідносин у законодавстві відбулись зміни, зокрема, постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1437 було впроваджено добове балансування та було внесені зміни в абзац шістдесят п`ятий пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС. Тобто, фактично впроваджено нові правила балансування згідно з якими визначено, що: плата за добовий небаланс є результатом вчинення дій з врегулювання добового небалансу Оператором ГТС, які є складовою послуги транспортування, а послуга балансування це послуга, яка надається виключно Оператору ГТС на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу.
4.1.4. За твердженням відповідача, суд апеляційної інстанції наведених змін не врахував та дійшов помилкових висновків про те, щодобовий небаланс це не послуга, а порядок розрахунку небалансу, який є підставою для розрахунку вартості послуги балансування. Натомість скаржник вважає, що такі висновки не узгоджується з пунктом 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, яким визначено, що вчинення дій з врегулювання добового небалансу це послуга, яка є складовою послуги транспортування, а отже, відповідно, розрахунок небалансу це результат вчинення Оператором ГТС дій з врегулювання добового небалансу, які є складовою послуги транспортування і до якої не входить послуга балансування.
4.1.5. Таким чином скаржник наголошує на помилковості висновків суду апеляційної інстанції про те, що позивачем у спірному періоді було надано саме послуги балансування, визначені пунктом 2.3 Договору, оскільки це не відповідає положенням пункту 6 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС, де визначено, що послуга балансування надається виключно оператору газотранспортної системи на умовах відповідних договорів про надання послуги балансування.
4.1.6. З огляду на наведене, АТ "Дніпрогаз" вважає, що оскільки плата за добовий небаланс не є платою за послугу балансування, строки оплати якої визначені у пункті 9.4 Договору, висновок суду апеляційної інстанції в цій частині не ґрунтується ні на умовах Кодексу ГТС, ні на умовах Договору, укладеному між сторонами.
4.1.7. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував наведеного та помилкового застосував до спірної суми заборгованості положення умов пункту 9.4 Договору, який не встановлює строків оплати за добові небаланси, і які у свою чергу, визначені у пункті 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, а саме: до 20 числа місяця, наступного за звітним. А відтак, у спірних правовідносинах помилково застосував положення пункту 13.5 Договору та дійшов висновку про правомірність нарахування пені за порушення строків оплати.
4.1.8. Скаржник вважає, що нарахування пені за порушення строків оплати за добові небаланси, які визначені у пункті 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС суперечить положенням статті 547, частини другої статті 551 ЦК України та частини другої статті 343 ГК України.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" заперечує доводи скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить закрити касаційне провадження у справі.
5. Касаційне провадження
5.1. У зв`язку з відпусткою суддів Колос І.Б. та Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023, який наявний в матеріалах справи.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.
6.1. Між позивачем, як Оператором, та відповідачем, як Замовником, 17.12.2015 було укладено Договір транспортування природного газу, за умовами якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункти 2.1, 2.2 Договору).
6.2. Відповідно до пункту 2.3 Договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
6.3. У пункті 2.4 Договору визначено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування).
6.4. За умовами пункту 2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
6.5. Згідно з умовами пунктів 2.6, 2.7 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
6.6. Пунктом 9.1. Договору визначено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про місячний небаланс відповідача за формулою: В балансування = БЦГ х К х QБГ,
де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу відповідача; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природнього газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 Договору).
6.7. Відповідно до пункту 9.3. Договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, розміщує її на своєму веб-сайті.
6.8. Як встановили суди, пунктом 9.4. Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2017 №1/1512000733, умови якої застосовуються до відносин сторін з 29.12.2016) передбачено, що оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2005 за №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
6.9. Згідно з умовами пункту 13.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
6.10. Пунктом 13.5 Договору сторони визначили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
6.11. В матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами додатків № 1 (розподіл потужності) та № 2 (транспортування) до Договору, наявний додаток № 3 з переліком комерційних вузлів обліку газу, встановлених на фізичних точках входу/виходу до Замовника.
6.12. Позивач на підтвердження виконання ним умов Договору та наявності у відповідача небалансів надав: акти врегулювання щодобових небалансів, довідки про добові небаланси, реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи за березень-червень 2019 року.
6.13. Також у матеріалах справи містяться рахунки на оплату за добові небаланси, виставлені позивачем відповідачеві, на загальну суму 82 563 167,70 грн (від 31.03.2019 №03-2019-1512000733 на суму 38 883 999,23 грн; від 30.04.2019 №04-2019-1512000733 на суму 21 965 545,59 грн; від 31.05.2019 №05-2019-1512000733 на суму 10 906 288,23 грн; від 30.06.2019 №06-2019-1512000733 на суму 10 807 334,65 грн).
6.14. Відмова відповідача здійснити оплату зазначених рахунків і стала підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
6.15. Також у зв`язку з порушенням строків оплати послуг, передбачених Договором позивачем нараховано 3% річних та пеню.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції у частині задоволення вимог про стягнення пені. В інших частинах рішення суду у даному спорі жодною зі сторін не оскаржується.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. З огляду на принцип диспозитивності сам скаржник у касаційній скарзі визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.4. З матеріалів справи вбачається, що АТ "Укртрансгаз", не погодившись із рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 5 171 101,54 грн, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, не з`ясування обставин справи, просило його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення таких вимог.
8.5. Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції частково задовольнив позов, а в частині стягнення пені відмовив. Господарський суд першої інстанції вказав на те, що у договорі, який є підставою позовних вимог, у тому числі стягнення неустойки, сторони не встановили розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання з оплати щодобових небалансів. Зокрема, за висновком суду, умова Договору строки оплати за добові небаланси не передбачені. Вказані строки оплати встановлені пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, отже, за порушення строків оплати яких умовами укладеного Договору не передбачена і сплата пені.
8.6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині зазначив про те, що умовами Договору сторони погодили надання послуг з балансування та строк на їх оплату (пункти 2.3, 9.4 Договору), отже у разі порушення замовником строків оплати за надані послуги з балансування підлягає застосуванню пункт 13.5 Договору про стягнення пені.
8.7. Верховний Суд зазначає, що у суді касаційної інстанції учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення (ухвалу) суду першої інстанції лише після апеляційного перегляду справи (пункт 1 частини першої статті 287 ГПК України).
8.8. Ураховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені приписами статті 300 ГПК України, а також вимоги касаційної скарги, предметом касаційного перегляду є дотримання судами судом апеляційної інстанції попередніх норм матеріального та процесуального права в частині стягнення пені, оскільки саме в цій частині справа переглянута господарським судом апеляційної інстанції.
8.9. Так, спірні правовідносини стосуються визначення/погодження сторонами взаємних прав та обов`язків сторін у частині врегулювання порядку та оплати щодобових небалансів сторін за Договором транспортування природного газу, укладеного на основі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 (зі змінами) та, відповідно, належного/неналежного виконання сторонами його умов.
8.10. Щодо доводів скаржника про необхідність формування правового висновку, а саме щодо: застосування положення статей 547, 548, 551 ЦК України, статей 231, 343 ГК України у правовідносинах щодо нарахування пені за невиконання зобов`язання з оплати за добові небаланси, у строки передбачені пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, якщо виконання зобов`язання (основне зобов`язання) не забезпечено ні Кодексом ГТС, ні Договором, укладеним сторонами в редакції, що узгоджується з Типовим договором транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, Суд зазначає таке.
8.11. Відповідно до статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 цього Кодексу та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
8.12. Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором, затвердженим постановою НКРЕКП.
8.13. Кодекс ГТС є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
8.14. Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
8.15. Відповідно до частин першої та другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.