ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/935/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Вронської Г.О., Селіваненка В.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023
за заявою приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20 за нововиявленими обставинами
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
про стягнення боргу в сумі 425 833 563,56 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. У провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа №914/935/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач) до акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 425 833 563,56 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
2. Стислий виклад судових рішень, які передували зверненню із заявою
2.1. Рішенням господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 суду Львівської області від 17.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі №914/935/20 залишено без змін, а касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" - без задоволення.
2.3. Судові рішення мотивовано тим, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії не передбачено умовами договору, обов`язок щодо сплати тарифу за передачу, зокрема, щодо обсягів експортованої електричної енергії було запроваджено із прийняттям Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 07.02.2020 №360 "Про затвердження змін до Кодексу системи передачі" (далі - постанова НКРЕКП від 07.02.2020 №360), яка набула чинності 08.02.2020. Враховуючи те, що частиною предмета спору є вимога про стягнення послуг за період липень 2019 року - лютий 2020 року, тобто за період, що передує прийняттю Постанови НКПРЕКП від 07.02.2020 №360, а також те, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, правові підстави для стягнення з відповідача відповідної частини заборгованості відсутня.
2.4. Відмовляючи у стягненні плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду, господарські суди виходили з того, що на момент прийняття рішення у даній справі, дія Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/3041/20 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, що виключає підстави для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду (березня -травня 2020 року).
2.5. Суди також вказали про те, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії порушує міжнародні зобов`язання України.
2.6. У жовтні 2021 року ПрАТ "НЕК "Укренерго" (Заявник) звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20.
2.7. Як на підставу для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 за нововиявленими обставинами Заявник посилався на те, що постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі.
2.8. Вказані обставини, на думку заявника, є нововиявленою обставиною та підставою для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20. Такі нововиявлені обставини ПрАТ "НЕК "Укренерго" вважає істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу. Істотність для справи полягає в тому, що зазначені нововиявлені обставини безпосередньо стосуються предмета спору і дають можливість прийти до протилежних висновків щодо змісту спірних правовідносин.
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2023 (суддя Березяк Н.Є.) у задоволенні заяви ПрАТ "НЕК "Укренерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 відмовлено повністю; вказане рішення залишено в силі.
3.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г., Бонк Т.Б., Бойко С.М.) ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 залишено без змін.
3.3. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені позивачем у його заяві обставини за своєю суттю не є істотними для вирішення цього спору, а відтак не мають усієї сукупності характерних ознак існування нововиявлених обставин. Наведене виключає можливість перегляду рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20 у порядку статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги
4.1. ПрАТ "НЕК "Укренерго" (скаржник) звернулося Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023; передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Аргументи учасників справи
5.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1.1. Скаржник зазначає про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
5.1.2. Касаційна скарга подана на підставі пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України.
5.1.3. Скаржник наголошує на тому, що саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 покладено в основу судового рішення у справі, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
5.1.4. Зокрема, відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом березня - травня 2020 року, суди мотивували тим, що на момент прийняття рішення у даній справі, дія Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/3041/20 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, а у подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №640/3041/20, яке залишене без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі №640/3041/20 було визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття вказану постанову НКРЕКП.
5.1.5. Водночас постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі.
5.1.6. За твердженням скаржника, у цій справі мало місце скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, відповідно до пункту третього частини другої статті 320 ГПК України, є безумовною та єдиною достатньою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
5.1.7. Натомість суди попередніх інстанцій безпідставно взяли до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2022 зі справи №910/9627/20 та застосували положення статей 20 і 41 Договору про заснування ЕС, оскільки така правова позиція фактично вимагає від оператора системи передачі безоплатно та за свій кошт здійснювати експлуатацію та ремонт зазначених повітряних ліній, у тому числі і для забезпечення передачі електричної енергії на експорт в інтересах відповідача, а отже, є необґрунтованим та незаконним втручанням органу державної влади в господарську діяльність і дискримінацією суб`єкта господарювання.
5.1.8. Скаржник наголошує на тому, що Велика Палата Верховного Суду не могла розглядати рекомендації Секретаріату EC як заперечення у цілому правомірності нормативного акта НКРЕКП (постанови №585) та для обґрунтування підстав звільнення сторони від обов`язку оплачувати за фактично надані послуги з передачі (транспортування) ним електроенергії на експорт згідно з укладеним сторонами договором. Натомість Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.09.2021 зі справи №640/3041/20, дійшов висновків про те, що послуги з передачі електроенергії і з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які сплачують усі учасники внутрішнього ринку енергетики, не можуть бути розцінені станом на сьогодні як додаткові платежі на експортера (пункт 48 постанови).
5.1.9. Крім того, у справі №640/3041/20 Верховний Суд, розглянувши аргументи сторони, у тому числі про застосування висновків Суду ЄС у вказаному рішенні, вже ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, яке мотивував, зокрема, тим, що це рішення не є джерелом права що застосовує адміністративний суд згідно зі статтею 9 Конституції України та статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України (аналогічні приписи містять і положення статті 11 ГПК України).
5.1.10. Велика Палата Верховного Суду також не розглядала питання законності встановлення для відповідача плати за передачу електроенергії та правомірності розрахунку її розміру (на основі кількості переданих кВт/год, відстані, на яку передається електроенергія чи іншого критерію). Вказане питання мало бути предметом розгляду суду в адміністративній справі і у ній позивач мав доводити, що плата за передачу електроенергії, яку він має вносити за договором, є еквівалентною до оподаткування, оскільки встановлена та розрахована так, як би це не мало бути для стягнення плати за передачу електроенергії.
5.1.11. З огляду на наведене, скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення взагалі не містять належного обґрунтування та фактично ґрунтуються на явно надуманих і необ`єктивних висновках, які спростовуються матеріалами справи та чинним законодавством, оскільки фактичний розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 та прийняття судового рішення за результатами її розгляду зведено лише до копіювання рішення у справі №910/9627/20 без надання жодної оцінки доводам та аргументам ПрАТ "НЕК "Укренерго".
5.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
5.2.1. Від АТ "ДТЕК Західенерго" надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
5.2.2. Відповідач у відзиві зазначає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у справі, дійшли правильного висновку, що обставини, викладені в заяві позивача, не є нововиявленими.
6. Касаційне провадження та розгляд клопотань
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2023: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 зі справи №914/935/20; вирішено здійснювати перегляд зазначених судових актів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
6.2. У зв`язку з відпусткою суддів Колос І.Б. та Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023, який наявний в матеріалах справи.
6.3. Також у відзиві АТ "ДТЕК Західенерго" просить Суд здійснити розгляд справи №914/935/20 в рамках касаційного провадження у відкритому судовому засіданні з попереднім повідомленням сторін про місце, дату та час судового засідання.
6.4. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач послався на те, що ця справа має розглядатися у судовому засіданні, оскільки справа має виняткове значення для сторін.
6.5. Розглянувши зазначене клопотання АТ "ДТЕК Західенерго", Верховний Суд відхиляє це клопотання з огляду на відсутність підстав для його задоволення.
6.6. За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
6.7. При цьому, згідно з частинами п`ятою та шостою статті 301 ГПК України: перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
6.8. Отже, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій зазначеної статті, покладається на власний судовий розсуд касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.
6.9. Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.
6.10. Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
6.11. Водночас заявник (відповідач) не надав Верховному Суду переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
6.12. З огляду на те, що відповідачем обставин, які свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховним Судом не виявлено, а заявноиком у клопотанні не наведено переконливих доказів того, що справа є складною та неоднозначною в контексті тлумачення норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання АТ "ДТЕК Західенерго", а справа №914/935/20 підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. Позивач, як на підставу перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, посилався на те, що постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі.
7.4. Ухвала господарського суду Львівської області та постанова Західного апеляційного господарського про відмову у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивовані тим, що наведені у заяві обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України.