ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
справа №826/25118/15
адміністративне провадження № К/9901/42899/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
за участі:
представника Позивача: Шапор Л.П.,
представника Відповідача: Родич М.В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року (судді: Мєзєнцев Є.І., Сорочко Є.О., Файдюк В.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"
до Головного управління ДПС у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (далі також - Позивач, ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі також - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 листопада 2015 року №71126552210.
На обґрунтування позовних вимог вказувало, що висновки, встановлені податковим органом, зафіксовані в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи; господарські операції між Позивачем та TOB "ТК "ДОНВУГЛЕЕНЕРГО" реальними та підтверджуються первинними документами, долученими до матеріалів справи, які відповідають вимогам чинного законодавства.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Ухвалюючи це рішення, суд вказав, що:
- Позивач не надав документів, які мали бути складені у випадку здійснення поставки товару відповідно до умов договору постачання вугільної продукції.
- надані ж документи не можуть належним чином засвідчувати факт існування фінансово - господарських відносин між позивачем та зазначеними контрагентами;
- Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження використання товару, отриманого за його твердженням від TOB "ТК "ДОНВУГЛЕЕНЕРГО", у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення, яким адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції посилався на те, що позивач належними та допустимими доказами довів реальність господарських операцій з контрагентами. На думку суду, первинні документи в повній мірі відображають зміст, обсяги та вартісні показники господарських операцій позивача. Натомість, відповідач не довів суду обґрунтованості висновку про непідтвердження реальності господарських операцій позивача, як це зазначено в акті перевірки.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції, постановою від 29 червня 2021 року його скасував і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції у своїй постанові вказав, що у цій справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності. Апеляційний суд не перевірив, чи були обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру) господарські операції позивача та його контрагента. Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. Зокрема, не з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим контрагентом.
За результатами нового розгляду апеляційний суд 13 грудня 2021 року ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" задовольнив; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року скасував, адміністративний позов ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" задовольнив і визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 5 листопада 2015 року №71126552210.
Висновки щодо наявності підстав для скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення, апеляційний суд обґрунтував таким:
- відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ "ТК" "Донвуглеенерго" визнане банкрутом відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 21 червня 2016 року у справі №905/1864/16. Зміст цього рішення дає підстави вважати, що після опублікування відомостей про припинення ТОВ "ТК" "Донвуглеенерго" до голови ліквідаційної комісії звернулось ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Восток" з претензією про визнання кредиторських вимог у сумі 39788,50 грн, інші кредитори, у тому числі податкові органи, з вимогами до боржника у встановлений законодавством строк, до ліквідатора не заявлявся. Відтак, у податкових органів були відсутні будь-які питання та обґрунтовані претензії, які стосуються нарахування та сплати податків ТОВ "ТК" "Донвуглеенерго".
- надані Позивачем рахунки - фактури містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; та особистий підпис відповідальної посадової особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас, всі надані рахунки-фактури підписані однією особою - директором TOB "ТК "ДОНВУГЛЕЕНЕРГО";
- на підтвердження реалізації придбаного товару (вугілля) Позивачем надав відповідні акти про виробіток, відпуск у мережу електроенергії за червень-серпень 2015 року, а також звіти про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії (форма 1 - НКРЕКП) за період травень - червень 2015 року;
- Відповідач не надав доказів щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів Позивача. Під час перевірки Позивача Відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між Позивачем та контрагентами - постачальниками.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу представник Позивача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що за результатами проведеної перевірки Позивача Відповідач склав акт від 22 жовтня 2015 року №444/26-55-22-10/37739041 (далі також - Акт перевірки).
За змістом Акта Позивач завищив суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 24 Декларації) за червень 2015 року у сумі 9 075 293 грн внаслідок порушенням вимог пунктів 193.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі також - ПК України).
На підставі акта перевірки Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015 року №71126552210 про яким зменшення суму від`ємного значення податку на додану вартість за червень 2015 року на 9 075 293,00 грн.
Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про фактичне нездійснення операцій між Позивачем та його контрагентом - TOB "Торгівельна компанія "ДОНВУГЛЕЕНЕРГО".
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Підставами скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції Відповідач визначив порушення судами норм матеріального та процесуального права. Вказує, що апеляційним судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 826/14627/15, від 12 листопада 2019 року у справі № 826/28177/15, від 12 травня 2020 року у справі № 826/4880/15, від 21 січня 2020 року у справі № 826/6170/16, від 26 червня 2018 року у справі № 826/24815/15, від 5 травня 2020 року у справі №826/14426/16, від 31 жовтня 2019 року у справі №826/11162/15, від 27 січня 2020 року у справі №640/19386/18, від 22 квітня 2021 року у справі №826/1177/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 826/14627/15
Як стверджує Відповідач, апеляційний суд при дослідженні реальності господарських операцій не врахував обставини, які мають істотне значення для справи та проігнорував ряд фактів, що свідчать про помилковість висновків суду:
- Позивач не надав письмові заявки на поставку, посвідчення про якість виробника (посвідчення шахт (ЦЗФ) про якість поставленого вугілля) та документи, складені за результатами перевірки якості вугілля атестованою лабораторією вантажоотримувача;
- висновки, що підписи зроблені саме директором ТОВ "ДОНВУГЛЕЕНЕРГО" (а не будь - якою іншою особою), сформовані лише на підставі того, що директор діє на підставі Статуту;
- не встановив на які станції теплопостачання спрямовувався товар (вугілля АШ 0-6), чи передбачені технологічними умовами використання вугілля АШ 0-6 теплоелектростанціями, на які постачався товар; через які станції примикання (підконтрольної та непідконтрольної території) потрапляв товар на загальнодержавні залізничні колії;
- не дав оцінку наданим Відповідачем доказам (відповіді ЦУ СБ України від 11 липня 2017 №50/3604; листам Головного управління Держпраці у Донецькій області від 6 липня 2017 року №11/4228, Головного управління Держпраці у Луганській області від 10 липня 2017 року №01-15/2468, Головного управління Держпраці у Київській області від 4 липня 2017 року №11/2/6926), що вплинуло на правовий висновок суду щодо факту здійснення господарських операцій Позивачем з придбання вугілля.
3.2. Позиція Позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, Позивач у відзиві на касаційну скаргу покликається на те, що суд апеляційної інстанції надав юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких підтверджуються дотримання ним вимог ПК України при формуванні даних податкового обліку.
З посиланням на правові висновки Верховного Суду, Позивач звертає увагу, що суд апеляційної інстанції встановив рух активів (товару/послуг), та зв`язок між фактом придбання товару (послуг) і господарською діяльністю Позивача, а інформація з баз даних, стосується виключно контрагентів і не вказує, жодним чином, на протиправні дії платника податків - Позивача як покупця товарів та робіт у його контрагентів.
Наголошує, що у контролюючих органів були відсутні претензії щодо нарахування та сплати податків TOB "ТК "ДОНВУГЛЕЕНЕРГО" у ході визнання останнього банкрутом, а також на закриття кримінального провадження, яке лягло в основу нарахувань податкових зобов`язань Позивачу .
Зауважує, що за умова договору заявки направляються постачальнику швидкодіючими електронними засобами зв`язку (факс, електронна пошта), а копії посвідчень про якість виробника, надавались та містяться в матеріалах справи. Вважає, що сертифікати якості не є первинними документами відповідно до ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на підставі яких платник формує витрати за наслідками господарських операцій, крім того вугілля відсутнє в переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні.
Всі надані рахунки-фактури, як стверджує представник Позивача, підписані однією особою - директором TOB "ТК "ДОНВУГЛЕЕНЕРГО" - Білоусом Едуардом Миколайовичем, який діяв на підставі Статуту.
Також вказує, що Позивач надав до суду належним чином завірені залізничні накладні, а також акти приймання палива за кількістю зважування та якістю, копії посвідчень про якість вугілля . В актах приймання-передачі вугілля зазначено номер посвідчення про якість, номер вагона, номер залізничної накладної та кількість тон, а також всі реквізити.
Окрім того, зауважує, що ТОВ "ТК "Донвуглеенерго" повідомило, що з метою постачання вугілля для ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" укладено договір комплексного обслуговування товарного складу з ТОВ "КОМПАНІЯ "ЛУГАНСЬКТРАНССЕРВІС-2006", відповідно до якого було надано вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання, надання залізничного коду для відвантаження вагонів з вугільною продукцією, оплата додаткових зборів відвантаження вагонів вантажоотримувачам на станції призначення відповідно до заявок ТОВ "ТК "Донвуглеенерго". Також TOB "ТК "Донвуглеенерго" було укладено договори з ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТИК" про організацію перевезень вантажів та з ТОВ "ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА КОМПАНІЯ" про організацію перевезень вантажів. Тобто, Позивач виступав вантажоодержувачем та не здійснював транспортування вугілля, ці послуги надавались TOB "ТК "Донвуглеенерго". Крім того, під час апеляційного розгляду справи у відповідь на адвокатський запит АТ "Українська залізниця" підтвердило всі перевезення у вагонах.
Доводи, наведені у касаційній скарзі, щодо подальшого використання вугілля представник Позивача вважає такими, що не спростовують суті встановлених судами обставин щодо дотримання Позивачем вимог податкового законодавства, оскільки ці обставини не лягли в основу спірного індивідуального акта й у ході судового розгляду Відповідач не вчинив жодних дій з метою доведення суду відповідних доводів.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Так, пункт 44.1 статті 44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Як передбачає пункт 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.