ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 280/12557/21
адміністративне провадження № К/990/14690/23, К/990/12927/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуюча суддя - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛЕНДФОРТ АЗОВ" та Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року (головуючий суддя Сацький Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року (головуюча суддя - Малиш Н.І., судді - Щербак А.А., Баранник Н.П.) у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛЕНДФОРТ АЗОВ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року задоволено позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛЕНДФОРД АЗОВ" (далі за текстом - ПСП "ЛЕНДФОРД АЗОВ") до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі за текстом - ГУ ДПС у Запорізькій області), визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2021 року №№ 00135190719, 00134990719, 00135110719, 00135130719, 00135040719, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ПСП "ЛЕНДФОРД АЗОВ" судовий збір у розмірі 16256,34 грн.
Представником позивача подано до суду першої інстанції заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 23625,00 грн.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, прийнятим з урахуванням поданих ГУ ДПС у Запорізькій області заперечень на заяву представника ПСП "ЛЕНДФОРД АЗОВ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, таку заяву задоволено частково, стягнуто на користь ПСП "ЛЕНДФОРД АЗОВ" витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.
Вказане додаткове рішення залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції та прийнятою за наслідками його перегляду постановою апеляційного суду, ПСП "ЛЕНДФОРД АЗОВ" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить вказані рішення скасувати й ухвалити нове, яким заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити у повному обсязі. На обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначає, що подані ним до апеляційного суду докази понесених витрат на правничу допомогу повною мірою підтверджували здійснення таких витрат, їх необхідність була очевидною, а розмір ставки за надання правової допомоги був цілком прийнятним. Відтак, на думку позивача, він мав законне право на компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у заявленому розмірі, втім, суди попередніх інстанцій необґрунтовано стягнули такі витрати у значно меншому розмірі, аніж було заявлено.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
Зокрема, як вказує позивач, судами попередніх інстанцій застосовано положення частин шостої та сьомої статті 134 КАС України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20), від 24 червня 2021 року (справа №520/12026/19), від 03 грудня 2021 року (справа №817/861/18, від 03 серпня 2022 року (справа №280/4264/21), а також у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19 липня 2021 року (справа №910/16803/19) та від 20 листопада 2020 року (справа №910/13071/19).
На думку позивача, невідповідність оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій переліченим вище рішенням Верховного Суду полягає у: 1) невизнанні правовою допомогою тих послуг, які є невід`ємною частиною (складовою) дій, які мають вчинятись адвокатом для забезпечення захисту прав свого клієнта (належне оформлення позовної заяви та її подання, направлення до суду пояснень); 2) у визнанні судами існування підстав для зменшення заявленої позивачем до стягнення суми витрат на правничу допомогу попри наявність доказів обґрунтованості їх понесення; 3) цілковиту відповідність заяви Підприємства вимогам частини п`ятої статті 134 КАС України; 4) відсутність обґрунтованих та переконливих доводів відповідача щодо безпідставності понесених витрат.
Підсумовуючи свої доводи позивач вказує, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на можливість зменшення витрат на правничу допомогу у разі невідповідності вимогам процесуального законодавства заявлених до відшкодування витрат та наявності обґрунтованого клопотання сторони, яка заперечує проти стягнення таких витрат, а не лише самого собою факту формального заперечення проти задоволення такої заяви.
Окремо позивач звертає увагу на помилковість висновку судів попередніх інстанцій про надання адвокатом у цій справі послуг, які не відносяться до правничої допомоги. На переконання позивача, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формою, й усі надані адвокатом клієнту послуги мали безпосереднє відношення до ведення справи в суді першої інстанції.
ГУ ДПС у Запорізькій області у відзиві на касаційну скаргу Товариства просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
Також, до суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року в частині стягнення на користь ПСП "ЛЕНДФОРД АЗОВ" витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач вважає, що суди застосували норми права без урахування висновку, викладеного Верховним судом у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №824/647/19-а. Посилаючись на вказане рішення відповідач наполягає, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін у справі.
Відзиву на касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги ГУ ДПС у Запорізькій області та ПСП "ЛЕНДФОРД АЗОВ" підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України обумовлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI наведено наступні визначення:
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частино першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою статті 134 КАС України обумовлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Частиною четвертою статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.