ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 340/5875/21
адміністративне провадження № К/990/25785/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 (суддя - Черниш О. А.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 (колегія суддів у складі: Шальєвої В. А., Білак С. В., Олефіренко Н. А.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач, Фортечний ВДВС), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 04.01.2016 про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Фортечного ВДВС про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.04.2021 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 в частині виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору;
- стягнути з Фортечного ВДВС суми в розмірі 1580,84 грн.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з грудня 2015 року по квітень 2021 року відповідачем здійснювалося виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1, яке було відкрито за виконавчим листом, виданим Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_2 . Стверджує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто домовленість, що останній не буде стягувати заборгованість. Проте державним виконавцем 26.12.2015 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за вказаним виконавчим листом. Про це виконавче провадження позивач дізнався у квітні 2021 року. Після цього ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа без виконання. У зв`язку з цим постановою державного виконавця від 21.04.2021 виконавчий лист був повернутий стягувачу ОСОБА_2, а в окреме провадження виділено виконання постанови про стягнення виконавчого збору. У серпні 2021 року, ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1, позивач дізнався що у ньому державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції було прийнято постанову від 04.01.2016 про стягнення виконавчого збору у сумі 46 965,40 грн. Позивач не погоджується з цією постановою та зазначає, що виконавче провадження № НОМЕР_1 розпочато незаконно, за відсутності заяви ОСОБА_2, виконавчий лист не був виконаний, а жодних коштів з нього на користь стягувача стягнуто не було. Натомість у період з 11.08.2020 по 12.01.2021 з нього було стягнуто 1580,84 грн, які протиправно зараховані в рахунок виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, стверджує, що стягнення виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з позивача при поверненні виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2 за його заявою створює умови для стягнення з позивача подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Крім того, позивач не погоджується з постановою державного виконавця від 21.04.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу, в частині виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору, та зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" такого порядку стягнення виконавчого збору не передбачає.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.09.2015 у цивільній справі № 404/2624/15-ц задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики у формі боргової розписки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 20 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 466 000 грн, та судові витрати в сумі 3654 грн.
Рішення суду набрало законної сили 09.11.2015.
Кіровським районним судом м. Кіровограда 21.12.2015 видано стягувачу ОСОБА_2 виконавчий лист № 404/2624/15-ц, який пред`явлено стягувачем ОСОБА_2 у грудні 2016 року для примусового виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції разом із заявою від 21.12.2015.
Постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 26.12.2015 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання цього виконавчого листа. Боржнику ОСОБА_1 встановлено строк для добровільного виконання рішення до 02.01.2016 та зазначено, що при невиконанні рішення у наданий строк буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій.
Державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції 04.01.2016 винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 46 965,40 грн.
Згодом державним виконавцем прийнято постанову від 01.02.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яким накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
На підставі цієї постанови у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 02.02.2016 зареєстровані відповідні обтяження.
Державним виконавцем вживалися заходи щодо виявлення рахунків боржника, виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
У зв`язку з реформуванням системи органів примусового виконання та органів державної виконавчої служби, зміною підпорядкування та найменування відділів державної виконавчої служби, правонаступником Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції став Фортечний ВДВС.
До Фортечного ВДВС 12.04.2021 та 15.04.2021 надійшли заяви ОСОБА_2 про повернення йому виконавчого документу - виконавчого листа № 404/2624/15-ц, виданого 21.12.2015 Кіровським районним судом м. Кіровограда.
Державним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 винесено постанову від 21.04.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 2 якої вирішено виділити в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору.
Постанова від 04.01.2016 про стягнення виконавчого збору виділена з виконавчого провадження № НОМЕР_1 та 22.04.2021 передана для примусового виконання.
Постановою державного виконавця Фортечного ВДВС від 05.05.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання постанови державного виконавця від 04.06.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 45 384,56 грн.
Позивач стверджує, що дізнався про існування спірних постанов державних виконавців від 04.01.2016 про стягнення виконавчого збору та від 21.04.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу, які винесені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, у серпні 2021 року, а саме: 25.08.2021, коли ознайомився з матеріалами цього виконавчого провадження у відділі державної виконавчої служби.
Не погоджуючись зі спірними постановами, позивач 06.09.2021, у межах строку, установленого частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що як Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV), так і Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що нестягнута сума виконавчого збору у випадку повернення виконавчого документа стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа, підлягає стягненню (продовжує стягуватися) в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні постанови державних виконавців від 04.01.2016 про стягнення виконавчого збору та від 21.04.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу (в частині виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору) прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому у задоволенні позову про визнання їх протиправними та скасування відмовив.
Крім того, суд першої інстанції встановив, що позивач упродовж 2019-2021 років перераховував на депозитний рахунок відповідача кошти на виконання постанови державного виконавця від 28.11.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка винесена в іншому виконавчому провадженні № НОМЕР_3, відкритому 13.02.2018 з примусового виконання виконавчого листа № 404/7307/14-ц, виданого 02.02.2018 Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсації вартості автомобіля у розмірі 91 736,95 грн. Частина цих коштів у сумі 1580,84 грн, які надійшли від позивача на депозитний рахунок відповідача, 15.01.2021 були перераховані державним виконавцем до державного бюджету як виконавчий збір, стягнутий з позивача як з боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги, оскільки постанова державного виконавця від 04.01.2016 про стягнення виконавчого збору визнана законною, а правомірність дій відповідача щодо розподілу стягнутих державним виконавцем з боржника грошових сум за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 не є предметом цього спору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вимоги про стягнення 1580,84 грн виконавчого збору позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині вимог та ухвалити нове рішення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду першої інстанції виходив з того, що в разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі його письмової заяви про повернення виконавчого документу, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа прийняти постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII. Враховуючи те, що постанова державного виконавця про стягнення з позивача виконавчого збору від 04.01.2016 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.04.2021 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 в частині виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору є правомірними та чинними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позивачу суму виконавчого збору в розмірі 1580,84 грн.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що правомірність дій відповідача щодо розподілу стягнутих державним виконавцем з боржника грошових сум за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 та перерахування частини такої суми до бюджету як стягнутий з боржника виконавчий збір не є предметом цього спору.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Державного бюджету України на його користь 1580,84 грн.
Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 3 частини першої статті 45 Закону № 1404-VIII.
На думку скаржника, Закон № 1404-VIII містить норми суперечливого змісту, а саме: пункт 3 частини першої статті 45 та частину третю статті 40 цього Закону, які одночасно вимагають і стягнення виконавчого збору пропорційно фактично стягнутій сумі, і стягнення цього збору незалежно від фактичного стягнення боргу за виконавчим документом. Ця суперечність, вважає скаржник, може бути вирішена на користь такого тлумачення, за якого норма частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII застосовується до виконавчих проваджень, в яких (до подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документа) відбулося часткове чи повне фактичне стягнення суми боргу. Лише за такого тлумачення цієї норми, на думку скаржника, може бути забезпечена зрозуміла і передбачувана правозастосовча практика вказаного закону.
Наголошує, що у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 фактично не було стягнуто суму боргу за виконавчим документом до моменту повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою. При цьому, відповідач стягнув як виконавчий збір грошові кошти в сумі 1580,84 грн, які надійшли від позивача у іншому виконавчому провадженні. Зазначені обставини встановлені судами у їх рішеннях по справі. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій мали порівняти їх зі змістом пункту 3 частини першої статті 45 Закону № 1404-VIII, в результаті чого вони б дійшли висновку, що виконавчий збір стягнуто безпідставно, за відсутності фактично стягнутої суми боргу.
Позиція інших учасників справи
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
22.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 340/5875/21.
Ухвалою Верховного Суду від 13.10.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.