ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 640/18341/20
адміністративне провадження № К/990/6924/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/18341/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення збитків, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року (головуючий суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Степанюк А.Г.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП; Комісія; відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України (далі - ДКС України), у якому просив:
- визнати бездіяльність відповідача щодо неприйняття відповідних змін до постанов НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1176 "Про затвердження Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг" (по тексту - Постанова № 1176) та № 1177 "Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги" (далі - Постанова № 1177, Порядок № 1177) - протиправною;
- стягнути з Державного бюджету України через ДКС України на користь ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" 6 649 000,00 грн у рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих НКРЕКП.
2. Позов обґрунтований тим, що затверджені відповідачем Методика розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядок формування цін на універсальні послуги, з урахуванням внесених змін, не передбачають механізмів щодо компенсації витрат постачальників універсальних послуг, яким є ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", пов`язаних із платою за небаланси, що виникають як різниця між замовленим погодинним обсягом купівлі електроенергії та фактичним погодинним обсягом спожитим споживачами. Позивач уважає, що внаслідок бездіяльності НКРЕКП, що полягає у неприйнятті змін до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядку формування цін на універсальні послуги, які б передбачали покриття витрат, пов`язаних із платою за небаланси, понесені Товариством у результаті господарської діяльності збитки підлягають відшкодуванню згідно з частиною першої статті 23 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі також - Закон № 1540-VIII).
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року позов ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" задоволено.
4. Визнано бездіяльність НКРЕКП щодо неприйняття, станом на час виникнення спірних відносин та звернення позивача до суду за захистом порушених прав, відповідних змін до Постанов № 1176 і №1177 - протиправною. Стягнуто на користь ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП 6 649 000,00 грн у рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих НКРЕКП, та судовий збір в сумі 23 122,00 грн.
5. Задовольняючи адміністративний позов, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що нормою частини першої статті 23 Закону № 1540-VIII встановлено відповідальність НКРЕКП перед суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, шляхом відшкодування збитків, понесених таким суб`єктом господарювання, зокрема внаслідок допущеної бездіяльності Регулятором. Ураховуючи, що питання компенсації витрат на небаланси, раніше понесених постачальниками універсальних послуг, що виникли при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам у 2020 році, досі є невирішеним, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях Комісії ознак протиправної бездіяльності.
6. Окружний суд відхилив доводи відповідача про те, що існуючий станом на час виникнення спірних правовідносин методологічний підхід передбачав економічні стимули для постачальників закуповувати електричну енергію за двосторонніми договорами дешевше ніж на ринку на добу наперед і тим самим компенсувати купівлю дорожчої електричної енергії на балансуючому ринку, і що зазначений підхід враховував інтереси постачальників електричної енергії та споживачів, а також що із запровадженням перехідної моделі покладення спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії у постачальників електричної енергії з`явилось більше можливостей закуповувати електричну енергію на ринку двосторонніх договорів за ціною, нижчою ніж на Ринку на добу наперед, оскільки такі, на думку суду, є опосередкованими судженнями відповідача.
7. За міркуваннями місцевого суду, позивач не може бути позбавлений права на отримання відшкодування понесених ним збитків внаслідок недотримання відповідачем принципів державної регуляторної політики.
8. Вирішуючи позовну вимогу Товариства про стягнення збитків, суд першої інстанції керувався тим, що не вбачає законних підстав для стягнення понесеної ним майнової шкоди з Державного бюджету України саме та безпосередньо через ДКС України, адже Регулятор має достатньо людських та фінансових ресурсів для виконання своїх завдань відповідно до цього Закону та інших законів, самостійно розподіляє кошти, виділені на відповідний рік, та розпоряджається ними. З цих підстав окружний суд дійшов висновку про необхідність стягнення завданих позивачу збитків саме з НКРЕКП, за рахунок її бюджетних асигнувань.
9. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 лютого 2022 року змінив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року, виклавши третій абзац його резолютивної частини у такій редакції: "Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (код: 42086719, адреса: 87539, Донецька обл., м.Маріуполь, бульв. Шевченка, 62) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код: 39369133, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19) 5 540 813,00 грн, без ПДВ, у рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та судовий збір в сумі 23 122,00 грн.". В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року залишив без змін.
10. Мотивуючи прийняте рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується з висновком Окружного адміністративного суду міста Києва про допущення відповідачем бездіяльності щодо неприйняття змін до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядку формування цін на універсальні послуги, які б передбачали покриття витрат, пов`язаних із платою за небаланси, що призвело до завдання ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" збитків, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП.
11. Водночас, апеляційний суд визнав помилковою позицію місцевого суду відносно суми збитків, стягнутої рішенням суду на користь позивача. Зокрема, Шостим апеляційним адміністративним судом було призначено судову економічну експертизу у справі № 640/18341/20, висновком якої підтверджено завдання ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" збитків у розмірі 5 540 813,00 грн. За таких умов апеляційний суд дійшов висновку, що саме вказану суму необхідно стягнути з НКРЕКП на користь позивача, з огляду на що змінив третій абзац резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
12. 21 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НКРЕКП, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" у задоволенні позову в повному обсязі.
13. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються відповідачем з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
15. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що суди попередніх інстанцій у порушення норм матеріального права, а саме статті 15 Закону № 1540-VIII, не встановили дискреційність повноважень НКРЕКП по внесенню відповідних змін до Методики та Порядку, та не зробили жодного висновку з приводу того, що прийняттю відповідних змін до нормативно-правових актів передує довготривала процедура, дотримання якої є обов`язковою під час внесення змін до нормативно-правових актів.
16. Скаржник зазначає, що Комісія виконує у повному обсязі свої повноваження у частині затвердження нормативно-правових актів на ринку електричної енергії, у межах дискреційних повноважень. Тому, вирішення питання щодо визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у неприйнятті відповідних змін до нормативно-правових актів виходить за межі повноважень судів визначених статтею 242 КАС України, є грубим втручанням у дискреційні повноваження Регулятора.
17. Автор касаційної скарги звертає увагу, що бездіяльність (відсутність діяльності, пасивність) з боку органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб має місце у тому випадку, коли вони зобов`язані були прийняти рішення або вчинити дію протягом визначеного законодавством строку, але цього не зробили, і це призвело до порушення прав і свобод фізичних та/чи юридичних осіб. Водночас, жодним законодавчим актом не передбачено зобов`язання НКРЕКП прийняти постанову про внесення змін до постанов Регулятора від 05 жовтня 2018 року №1176 та № 1177.
18. Заявник стверджує, що у зв`язку з відхиленням судом першої інстанції додаткових пояснень НКРЕКП, що є порушенням норм процесуального права, суди попередніх інстанцій не дослідили внесені постановою Регулятора від 09 грудня 2020 року № 2387 зміни до Порядку № 1176, якими враховані додаткові витрати на оплату небалансів, та можливість НКРЕКП врахувати небаланси електричної енергії за результатами проведення перевірок.
19. У контексті наведених доводів скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 15 Закону № 1540-VIII, якою передбачено, що внесенню змін до нормативно- правового акта передує довготривала процедура, що залишилось без уваги судами попередніх інстанцій, проте дана процедура є обов`язковою для НКРЕКП під час внесення змін до нормативно-правових актів.
20. Більше того, відсутні висновки Верховного Суду щодо питання з яких саме рахунків має відбуватися відшкодування шкоди, у разі підтвердження такої, якщо відшкодування шкоди, завданої юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб не передбачено кошторисом НКРЕКП на 2022 рік, у той час, коли згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" Державне казначейство України є головним розпорядником бюджетних коштів за програмою 3504030 "Відшкодування шкоди, завданої юридичні особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб".
21. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник вказує, що відповідно до частини третьою статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
22. У цьому зв`язку автор скарги зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно відхилено доводи відповідача, викладені у додаткових поясненнях, про відсутність бездіяльності НКРЕКП у зв`язку з внесенням відповідних змін до оскаржуваних нормативно-правових актів, що призвело до неправильної оцінки доказів у справі. До того ж, на думку скаржника, стягнувши на користь Товариства саме за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП 5 540 813,00 грн, у рахунок відшкодування шкоди (збитків), суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно вийшли за межі позовних вимог.
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2022 року для розгляду вказаної касаційної скарги визначено склад судової колегії: головуючий суддя - Бевзенко В.М., судді: Чиркін С.М., Шарапа В.М.
24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 травня 2022 року № 507/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з виведенням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Бевзенка В.М. зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 18 квітня 2022 року № 5), що унеможливлює його участь у розгляді судових справ.
25. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2022 року для розгляду вказаної касаційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Стародуб О.П., судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.
26. Ухвалою від 12 травня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НКРЕКП.
27. 23 травня 2023 року до суду касаційної інстанції через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на касаційну скаргу НКРЕКП, у якому позивач просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
28. До початку розгляду справи по суті суддями Стародубом О.П., Кравчуком В.М., Єзеровим А.А. заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без урахування спеціалізації.
29. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року задоволено заяви суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А., Кравчука В.М. про самовідвід. Відведено суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М., Єзерова А.А. від участі у розгляді справи № 640/18341/20 та передано її до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.
30. 04 липня 2023 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 04 липня 2023 року №1060, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 03 липня 2023 року ухвали про відведення судді-доповідача Стародуба О.П. та суддів Кравчука В.М., Єзерова А.А. від розгляду матеріалів касаційної скарги НКРЕКП № К/990/6924/22, визначено новий склад суду: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В.
31. Ухвалою від 27 липня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. прийняв справу № 640/18341/20 до провадження, провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
32. ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (код 42086719) у відповідності до ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 429, згідно Статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16 січня 2020 року, за основним видом економічної діяльності займається торгівлею електроенергії (код 35.14), та відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення", статті 63 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон № 2019-VIII) здійснює постачання електричної енергії, як постачальник універсальних послуг на території Донецької області.
33. ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" купує електричну енергію на ринку двосторонніх договорів, у тому числі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Д. ТРЕЙДІНГ" (код 42751799) за договором від 26 червня 2019 року № 2-1-2019/339.
34. За результатами березня-червня 2020 року додаткові витрати ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на врегулювання небалансів (різниці між вартістю купівлі-продажу електричної енергії на Балансуючому ринку за цінами Ринку на добу наперед та цінами Балансуючого ринку) склали 14 353 000,00 грн, а з урахуванням ефекту від участі у Балансуючій групі - 8 911 000, 00 грн.
35. Згідно викладених позивачем пояснень, Постанова № 1177 не передбачала механізмів щодо компенсації витрат, пов`язаних із платою за небаланси і така ситуація призводила до значних збитків від діяльності з постачання універсальних послуг побутовим та малим не побутовим споживачам та була причиною зниження платоспроможності постачальників універсальних послуг, а також обмежувала ліквідність постачальника універсальних послуг на ринку електричної енергії.
36. Разом з тим, 24 лютого 2020 року після відкритого обговорення проекту постанови НКРЕКП "Про внесення змін до Порядку формування цін на універсальні послуги", затвердженого протоколом №25-п, представники НКРЕКП погодилися повернутися до питання включення вартості електричної енергії на балансуючому ринку до закупівельної ціни електричної енергії після внесення змін до Правил ринку, яке відбулося 28 лютого 2020 року, однак питання покриття економічно обґрунтованих витрат постачальників універсальних послуг, у порушення пункту 15 частини другої статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" так і не було вирішеним, що призвело до додаткових витрат ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", як постачальника універсальної послуги, у розмірі 6 649 000,00 грн., за період діяльності із постачання універсальних послуг з 28 лютого 2020 року до часу подання позовної заяви.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
37. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Закон № 2019-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії.
39. Згідно з частинами першою та другою статті 3 зазначеного Закону, ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб`єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.
40. Функціонування ринку електричної енергії здійснюється, зокрема, на принципах: недискримінаційної участі в ринку електричної енергії, незалежного державного регулювання, недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати, відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів і нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.
41. За змістом частини першої статті 62 Закону № 2019-VIII з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
42. Як обумовлено частиною другою цієї статті, до спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема: 1) забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; 2) виконання функцій постачальника універсальних послуг; 3) виконання функцій постачальника "останньої надії"; 4) надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; 5) підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
43. Умови виконання спеціальних обов`язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов`язків (частина сьома статті 62 Закону № 2019-VIII).
44. Пунктом 13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2019-VIII установлено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії упродовж двох років (у редакції від 21 липня 2020 року - трьох років) з 01 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.
45. У частині першій статті 1 Закону № 2019-VIII закріплено, що постачальник універсальної послуги - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги (пункт 67), а універсальна послуга - це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України (пункт 93).
46. Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 63 Закону № 2019-VIII універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
47. Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
48. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник універсальних послуг здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником універсальних послуг при формуванні цін на універсальні послуги, затверджується Регулятором.
49. Ціна (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг визначається за результатами проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг.
50. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.