ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 560/10793/22
адміністративне провадження № К/990/3923/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року (головуючий суддя - Петричкович А.І.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Курка О.П., Боровицький О.А.)
у справі №560/10793/22
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушень вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 в сумі 36449,06 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі №560/5408/20 зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року - березень 2018 року. На виконання зазначеного рішення суду, відповідачем здійснено виплату індексації грошового забезпечення. При цьому, сума нарахованої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4258,75 грн. Проте, відповідачем в порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року виходячи з фіксованої величини 4 463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 36 449,06 грн.
3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили, і є повторне звернення позивача з аналогічним позовом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, що тягне наслідок визначений пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України.
7. Суди попередніх інстанцій встановили, що правовідносини, які є предметом розгляду цієї справи, а саме нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року досліджувалися та встановлювалися у справі №560/5408/20.
8. Як зазначив суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 фактично не погоджується з результатом розгляду справи №560/5408/20 та прийнятими у ній судовими рішеннями, що не є підставою для повторного звернення до суду з позовними вимогами, які є аналогічними за своєю суттю, а відрізняються способом викладення їх змісту.
9. Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинених на виконання рішення у справі №560/5408/20 (зокрема ненарахування та невиплату в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року) або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
11. Зазначає, що у справі №560/5408/20 судами вирішувалося питання права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року - березень 2018 року.
12. Предметом спору у справі №560/10793/22 є право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4 463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2003 року №1078 в сумі 36 449,06 грн.
13. Оскільки розрахунок суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №560/10793/22, такий розрахунок відповідачем проведено не було, то вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення не розглядались. Тільки після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4258,75 грн стало можливим визначити, що збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації нарахованої в березні 2018 року та позивачу належна індексація грошового забезпечення у фіксованій величині в сумі 4 463,15 грн, тому позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами в порядку передбаченому КАС України.
14. Серед іншого зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21 навів правовий висновок щодо можливості розгляду питання виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року в окремому провадженні.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
16. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
17. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
18. Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, наслідком якого є відмова у відкритті провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 24 листопада 2020 року у справі №280/1215/20, від 03 листопада 2021 року у справі №640/1989/20, від 27 серпня 2021 року у справі №320/5194/20, від 11 лютого 2021 року у справі №540/1050/20, від 12 травня 2022 року у справі №120/3237/20-а, від 08 лютого 2022 року у справі №340/807/21, зазначав, що відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
19. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
20. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
21. Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
22. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
23. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних вище умов для відмови у відкритті провадження у справі, що розглядається.