ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 580/4850/22
провадження № К/990/22998/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Паламаря П.Г. від 22 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Степанюка А.Г., Бужак Н.П., Кобаля М.І. від 22 лютого 2023 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Позивач є учасникам бойових дій і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. У 2022 року позивачеві виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1491,00 грн згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540. Позивач, уважаючи, що має право на щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2022 рік, виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2022 рік. Відповіді на звернення позивач не отримав. Уважаючи, що відповідач протиправно виплатив разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року у меншому розмірі, позивач звернувся до суду з позовом.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи може бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану право позивача, як учасника бойових дій, на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"? 2) чи наділений Кабінет Міністрів України, з огляду на запровадження в Україні воєнного стану, правом приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема і щодо порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань? 3) чи повинні органи соціального захисту, під час вирішення питання щодо нарахування та виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомогу до 5 травня за 2022 рік керуватися положеннями Порядку № 540? 4) чи правомірно відповідачем виплачено позивачу, як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 5 травня у 2022 році у розмірі 1491,00 грн, відповідно до Порядку № 540?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеної статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право позивача, як учасника бойових дій, на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підпадає під гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України, яке відповідно до статті 64 Конституції України можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану.
4. З огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних/обмежених фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, що стосується разової (несистематичної, додаткової до пенсії та інших видів соціальних виплат) грошової допомоги від держави, ніяким чином не може розцінюватися, як звуження права на соціальний захист, таке рішення покликане, передусім, фінансово забезпечити заходи правового режиму воєнного стану в Україні та заходи загальної мобілізації.
5. Ураховуючи положення статті 64 Конституції України, частини 2 статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженому Постановою № 540.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій; є отримувачем щорічної разової допомоги до 5 травня.
8. Отримавши у 2022 році разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі в розмірі 1491,00 грн, на його думку, меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про її перерахунок та виплату у належному розмірі. Доказів відповіді на вказану заяву не надано.
9. Уважаючи, що відповідач протиправно виплатив разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року у меншому розмірі, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не врахував правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22, якою відступлено від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22.
11. Скаржник вказує на те, що суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки на час виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540. Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу, а тому має бути пряма дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у відповідності до якого має виплачуватися щорічна разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
12. Також позивач вказує на те, що будь-яких змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо скасування, обмеження чи звуження прав на отримання разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком не вносилось.
13. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році для учасників бойових дій.
15. Для правильного розуміння правової природи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як пільги для особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, у тому числі й суті, змісту та обсягу зобов`язань, які взяла на себе Держава Україна перед такими особами запроваджуючи таку допомогу, необхідно проаналізувати як змінювалось законодавче регулювання правовідносин щодо такої пільги.
16. Вперше щорічна разова грошова допомога до 5 травня учасникам бойових дій як пільга для особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав була запроваджена з 01 січня 1999 року у зв`язку із доповненням Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".
17. Згодом, статтею 30 розділу Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року № 3235-IV було установлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 400,00 грн, інвалідам війни II групи - 330,00 грн, інвалідам війни III групи - 270,00 грн, учасникам бойових дій - 250,00 грн, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400,00 грн, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130,00 грн, учасникам війни - 50,00 грн.
18. Статтею 29 розділу IV Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V було установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450,00 грн інвалідам II групи - 360,00 грн, інвалідам III групи - 300,00 грн; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280,00 грн; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150,00 грн; учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55,00 грн.
19. У свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, зокрема статтю 29 розділу IV Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V визнано такою, що не відповідає Конституції України з мотивів того, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин та не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
20. Також у пункті 3.1 цього рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
21. Таку правову позицію Конституційний Суд України також висловив у Рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
22. Надалі, пунктом 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, зокрема положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
23. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зокрема положення пункту 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI щодо внесення змін до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнані неконституційними з мотивів того, що внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.
24. 28 грудня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", підпунктом 5 пункту 63 розділу I якого розділ VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
25. Протягом 2014 - 2022 років Кабінет Міністрів України приймав постанови:
від 16 квітня 2014 року № 102 "Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
від 31 березня 2015 року № 147 "Деякі питання виплати у 2015 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
від 02 березня 2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
від 05 квітня 2017 року № 223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
від 14 березня 2018 року № 170 "Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
від 20 березня 2019 року № 237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
від 08 квітня 2021 року № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
від 07 травня 2022 року № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якими визначались фіксовані розміри щорічної разової допомоги до 5 травня, яка підлягала виплаті, зокрема учасникам бойових дій, які були меншими ніж визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV.
26. Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 (справа № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
27. У цьому рішенні в пункті 2.2 його мотивувальної частини Конституційний Суд України вказав на те, що:
1) за юридичною позицією Конституційного Суду України "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018);
2) Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України;
3) Конституційний Суд України вважає, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцевих та перехідні положень Бюджетного кодексу України іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України;
4) забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
28. При цьому, Верховний Суд, розглядаючи зразкову справу № 440/2722/20 (рішення від 29 вересня 2020 року) дійшов висновку, що у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 (3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окремого положення пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (пільги особам з інвалідністю внаслідок війни) діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
29. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) залишено без змін, виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу над постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" щодо визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни до 5 травня у 2020 році.
30. Тобто Держава, взявши на себе зобов`язання соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", час від часу змінювала (звужувала) обсяги та розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни як пільги для особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, деякі з яких продовжують боронити країну.
31. Отже, Конституційний Суд України та Верховний Суд у правовідносинах, які виникли до запровадження в Україні воєнного стану, сформували чіткі та однозначні правові висновки, за якими виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня повинна відбуватися у розмірі, визначеному Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; передання Кабінету Міністрів України повноважень встановлювати цей розмір через бюджетне законодавство є неконституційним. За позицією Верховного Суду, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які є дефектними, тобто такими, що не відповідають Конституції та законам України.
32. Разом з цим, у справі, яка розглядається, ключовим є питання можливості Держави Україна в умовах воєнного стану у спосіб внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Урядом рішення, встановлювати (звужувати) обсяг соціального захисту у вигляді окремих соціальних пільг шляхом визначення (зменшення) розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій (ветеранам війни) як особливій категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та деякі з яких продовжують боронити країну в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, яка наразі триває.
33. Верховний Суд звертає увагу на те, що вже у період дії воєнного стану в Україні Конституційний Суд України ухвалив рішення від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI, у яких він став на бік цієї особливої категорії громадян та вказав на необхідність посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також на неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.
34. Так, у рішенні від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 Конституційним Судом України констатовано, що конституційні принципи закріпленні у статті 17 Конституції України є осердям конституційного ладу України, від захисту яких залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина (друге речення пункту 5 мотивувальної частини), а також наголошено на головній ролі Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні України, які своєю мужньою боротьбою забезпечують ефективний захист Української держави та Українського народу від агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, яка набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року (абзац перший підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).
35. За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].