ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
справа №380/5933/20
адміністративне провадження № К/9901/11407/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №380/5933/20
за позовом приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Інноваційних проектів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія ІБР", - про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, постановлену у складі: головуючої судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі - відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Інноваційних проектів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія ІБР", про визнання протиправним і скасування рішення, в якому (із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020, оформлене протоколом №34 від 10.07.2020, про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці;
- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, яке оформлено протоколом №34 від 10.07.2020, про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1, посвідчення № 0324, видане 23.03.2019, та про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці та зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1, посвідчення № 0324, видане 23.03.2019.
2. 26 лютого 2021 року приватним виконавцем ОСОБА_1 до Восьмого апеляційного адміністративного суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020, оформленого протоколом № 34 від 10.07.2020, про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці та зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020 "Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" до набрання законної сили рішенням суду по суті.
3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 заяву про забезпечення позову задоволено:
- зупинено дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020, оформлене протоколом №34 від 10.07.2020, про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці та дію наказу Міністерства юстиції України №1926/7 від 27.07.2020 "Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" до набрання законної сили рішенням суду по суті.
4. Забезпечуючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваним рішенням буде зупинено діяльність приватного виконавця на строк два місяці, тобто фактично позивача буде позбавлено права на здійснення діяльності. Аналіз обставин справи, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про фактичну наявність спору між учасниками процесу та реальність загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також те, що для можливого відновлення прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти дії стосовно предмета позову, останньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вимагають скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
6. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідачі зазначають, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував, у чому полягатиме порушення прав та інтересів позивача та не зазначив чим ускладниться можливість їхнього захисту у разі невжиття заходів забезпечення позову.
7. Касаційна скарга надійшла до Суду 01.01.2021. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
8. Ухвалою Суду від 15.04.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
9. У зв`язку з обранням судді Шевцової Н.В. до Великої Палати Верховного Суду (рішення зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 18 липня 2023 року №13) призначено повторний автоматизований розподіл справи.
10. За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
11. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Частиною другою статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
13. Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
14. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII).
15. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 42 Закону № 1403-VIII діяльність приватного виконавця зупиняється у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
16. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 42 Закону № 1403-VIII зупинення діяльності приватного виконавця за наявності підстав та в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється шляхом видання наказу Міністерством юстиції України.
17. З дня внесення інформації про зупинення діяльності приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України приватному виконавцю забороняється здійснювати діяльність приватного виконавця, крім дій, пов`язаних із передаванням виконавчих документів іншому приватному виконавцю або відповідному органу державної виконавчої служби.
18. Частиною п`ятою статті 42 Закону № 1403-VIII передбачено, що у разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4, 6 частини першої цієї статті приватний виконавець зобов`язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем.
IV. Позиція Верховного Суду
19. Зі змісту викладених норм КАС України випливає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їхнього застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
20. Уживаючи заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.