Постанова суду № 380/21008/21 від 27.07.2023 про визнання протиправним та скасування рішення комісії, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

м. Київ

справа №380/21008/21

адміністративне провадження № К/990/33897/22 К/990/35539/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за №380/21008/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення комісії, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року (головуючий суддя (суддя доповідач) Сподарик Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) Святецького В.В., суддів - Довгополова О.М., Гудима Л.Я.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П`ятнадцята кадрова комісія) від 13 вересня 2021 року №173;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури від 23 жовтня 2021 року №2340к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області та органів прокуратури з 28 жовтня 2021 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області та в органах прокуратури з 29 жовтня 2021 року або іншій рівнозначній посаді прокурора;

- стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 29 жовтня 2021 року до дати ухвалення судового рішення;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в органах прокуратури і стягнення середнього заробітку за один місяць;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати.

2. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 04 листопада 2020 року склала іспит у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки за результатами якого набрала менше 93-х балів, необхідних для допуску до наступного етапу. Того ж дня після складення іспиту ОСОБА_1 звернулася із заявами до Офісу Генерального прокурора та Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Перша кадрова комісія) про надання їй можливості повторно пройти тестування з огляду на наявність поважних причин, які, на її думку, могли істотно вплинути на перебіг і результат іспиту, а саме погіршення стану здоров`я та технічні проблеми в роботі комп`ютера під час тестування. Аналогічні заяви було подано 10 листопада 2020 року. Протокольним рішенням Першої кадрової комісії від 20 листопада 2020 року №12 заяву позивачки задоволено, виключено зі списку осіб, які 04 листопада 2020 року не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички з використанням комп`ютерної техніки та вирішено призначити нову дату складання цього іспиту із внесенням позивачки до відповідного графіку. Згодом на підставі відповідних наказів Генерального прокурора повноваження Першої кадрової комісії було припинено, натомість створено П`ятнадцяту кадрову комісію. Як стало відомо позивачці, П`ятнадцята кадрова комісія всупереч чинному рішенню Першої кадрової комісії від 20 листопада 2020 року, ухвалила фактично протилежне рішення про неуспішне проходження нею атестації, взявши до уваги результати тестування від 04 листопада 2020 року. На переконання ОСОБА_1, П`ятнадцята кадрова комісія була зобов`язана лише визначити їй дату проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Позивачка вважає оскаржуване рішення комісії необґрунтованим, оскільки воно не містить відповідних мотивів та обставин. Крім цього, на її думку, другий етап атестації проведено протиправно. Також у позові наголосила на тому, що в наказі про її звільнення не зазначено нормативної підстави його прийняття. Із цих підстав позивачка просила визнати протиправними та скасувати оскаржувані акти відповідачів та поновити її на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року №173 "Про неуспішне проходження прокурором атестації";

- визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури від 23 жовтня 2021 року №2340к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області та органів прокуратури з 28 жовтня 2021 року;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області та в органах прокуратури з 29 жовтня 2021 року;

- стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 53 315,05 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення позивачки на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць на суму 7 905,34 грн допущено до негайного виконання.

4. Місцевий адміністративний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ні Закон України від 19 вересня 2019 року №113 ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі Закон №113-ІХ), ні Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 (далі - Порядок №221), ні Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233 (далі - Порядок №233) не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту. На переконання суду, у цьому випадку єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було визначити ОСОБА_1 конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивачки, натомість ця комісія всупереч принципу юридичної визначеності прийняла протилежне рішення про невключення її до плану графіку та про неуспішне проходження атестації. Таким чином, оскаржуваним рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії порушено право позивачки на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом №113 ІХ та Порядком №221. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що у межах атестації використовувалася комп`ютерна техніка, потужність якої ставить під сумнів коректність її роботи в частині можливості на належному рівні проходити тестування. Із цих міркувань суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року №173 "Про неуспішне проходження прокурором атестації".

5. Оскільки наказ про звільнення позивачки було прийнято на підставі зазначеного рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, суд визнав обґрунтованими і задовольнив як похідні вимоги про визнання протиправним і скасування цього наказу, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст касаційних скарг

6. Офіс Генерального прокурора та Львівська обласна прокуратура у касаційних скаргах просять скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

7. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржники послалися на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Наведені ними доводи щодо цього загалом збігаються, зокрема, їх мотивовано відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування:

- пункту 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв`язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту та надалі прийняттям рішення віддаленого у часі від пройденого етапу атестації новоствореною (іншою) кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу);

- пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113в контексті правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача;

- пункту 7 розділу І Порядку №221 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим же самим прокурором атестації або одного із її етапів та можливість призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складання було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора;

- пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком №221 у взаємозв`язку з пунктом 7 розділу І, пунктом 2 розділуцього Порядку.

8. Наведені скаржниками аргументи загалом зводяться до того, що позивачка на виконання пункту 10 Порядку №221 подала заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружну прокуратуру та про намір пройти атестацію, отже, вона погодилася з умовами її проведення та усвідомлювала наслідки неуспішного її проходження. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивачка не набрала необхідної кількості балів (прохідного балу), при цьому проходження нею тестування 04 листопада 2020 року було завершено, під час проведення тестування звернень щодо погіршення стану здоров`я чи неналежної роботи комп`ютера від ОСОБА_1 до робочої групи та членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 не складалися. Відповідні заяви позивачкою було подано після завершення тестування та отримання результату, який її не влаштовував. При цьому сам факт звернення не є доказом існування цих обставин. До того ж, Першою кадровою комісією за результатами проходження позивачкою атестації прийнято процедурне, а не остаточне рішення (про успішне чи неуспішне проходження атестації), яким вирішено призначити новий час складання цього іспиту без визначення конкретної дати, у подальшому новий час та дату складання іспиту кадрова комісія не визначила, графік складання іспиту, зокрема, позивачки, не затвердила, тому рішення Першої кадрової комісії від 20 листопада 2020 року не було реалізовано.

9. Скаржники наполягають на тому, що Законом №113та Порядком №221 повторне проходження атестації, крім випадків, визначених цими правовими актами, не передбачено. У розглядуваному випадку підстав для повторного проходження позивачкою тестування П`ятнадцятою кадровою комісією не встановлено.

10. З огляду на наведене відповідачі переконані в тому, що оскаржуване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, а також прийнятий на його підставі наказ про звільнення позивачки з посади прокурора, є законними та обґрунтованими, а висновки судів першої та апеляційної інстанції - помилковими.

Позиція інших учасників справи

11. Позивачка подала відзиви на касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури, у яких просила ці скарги залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року залишити без змін. На її переконання, наведені у касаційних скаргах доводи є безпідставними та необґрунтованими, натомість оскаржувані судові рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням всіх фактичних обставин, правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, належною оцінкою доказів та при об`єктивному розгляді обставин справи у їх сукупності.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

12. 02 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №380/21008/21.

13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №380/21008/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник Томенко Ж.М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора (№К/990/33897/22).

15. Іншою ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відмовлено Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

16. 15 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської обласної прокуратури.

17. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року задоволено клопотання Львівської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано причини пропуску цього строку поважними та відкрито касаційне провадження за поданою цим скаржником касаційною скаргою (№К/990/35539/22).

18. Іншою ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року відмовлено Львівській обласній прокуратурі у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №380/21008/21 в частині стягнення коштів до закінчення касаційного розгляду.

19. Ухвалами Верховного Суду від 26 липня 2023 року закінчено підготовчі дії у цій справі, об`єднано касаційні скарги Офісу Генерального прокурора (№К/990/33897/22) та Львівської обласної прокуратури (№К/990/35539/22) в одне касаційне провадження, а справу призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Назарко А.Р. про передачу справи №380/21008/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

20. ОСОБА_1 в період з 29 квітня 2002 року до 28 жовтня 2021 року працювала в органах прокуратури України (т.1, а.с.28 35).

21. 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву на ім`я Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. У цій заяві позивачка підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113, її буде звільнено з посади прокурора (т.2, а.с.42).

22. За результатом складання 04 листопада 2020 року іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрала 92 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали). Ці результати відображено у відповідній відомості (т.2, а.с.45).

23. 04 та 10 листопада 2020 року позивачка зверталася із заявами до Офісу Генерального прокурора та Першої кадрової комісії, у яких просила надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, мотивувавши це погіршенням стану здоров`я та технічними проблемами в роботі комп`ютера під час тестування (т.2, а.с.78 81).

24. За результатами розгляду цих заяв, а також заяв інших прокурорів, Перша кадрова комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом №12 від 20 листопада 2020 року, відповідно до якого заяву позивачки задоволено, виключено ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04 листопада 2020 року не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички з використанням комп`ютерної техніки та на підставі пункту 7 розділу І Порядку №221 вирішено призначити нову дату складання цього іспиту з внесенням позивачки до відповідного графіку (т.2, а.с.63 77).

25. Наказом Генерального прокурора від 16 липня 2021 року № 236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року № 422, 423, 424 та 425 про створення відповідно першої, другої, третьої та четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

26. З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію.

27. 25 серпня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія на своєму засіданні (протокол засідання №6) розглянула питання щодо включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, зокрема, ОСОБА_1 . За результатами голосування 4 члени комісії віддали голоси "проти" включення позивачки до відповідного графіку, "за" - 0 (т.2, а.с.98).

28. 13 вересня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія ухвалила рішення №173 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", у якому зазначено, що прокурор Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 92 бали, що є менше прохідного балу (93), встановленого наказом в.о. Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року №474, вона не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. У зв`язку із цим прокурор ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію (т.2, а.с.43).

29. Наказом виконувача обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури від 23 жовтня 2021 року №2340к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу"Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113) з 28 жовтня 2021 року (т.1, а.с.37).

ІІІ. Позиція Верховного Суду

30. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

32. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг, виходить із такого.

33. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення з посади з органів прокуратури на підставі такого рішення.

34. Касаційне провадження у справі, що переглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи наявність цієї підстави, скаржники послалися на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування:

35. Колегія суддів ураховує, що на час перегляду справи Верховний Суд вже сформулював правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 11, 14, 17 розділуІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, який викладено, зокрема, у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21-а, від 09 лютого 2023 року у справах № 380/21729/21 та № 280/11332/21, від 21 лютого 2023 року у справах № 260/6716/21, № 380/22495/21, № 560/3698/22, № 420/23667/21, від 23 лютого 2023 року у справах № 160/20922/21, № 120/15448/21-а, № 260/6744/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 140/13818/21 та інших.

36. Практика Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і зазначає таке.

37. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року Конституцію України доповнено статтею 131-1, яка вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.

38. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності із загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.

39. У зв`язку з імплементацією цих змін у національний правопорядок 19 вересня 2019 року прийнято Закон №113 (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у пункті 1 пояснювальної записки до проєкту якого наголошено, що після ухвалення Закону України "Про прокуратуру" в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, що впливало на належність рівня виконання прокурорами своїх повноважень, а також рівня підтримки діяльності прокуратури суспільством. Цей Закон спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики.

40. Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалася зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури.

41. За змістом цього Закону реформування прокуратури є цілеспрямованим комплексом процедур і заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на трансформацію цінностей, принципів, завдань і функцій прокуратури, а також стандартів і організаційно-правових засад її діяльності. Мета цієї реформи - сформувати в Україні ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою та довірою суспільства, а також сформувати високопрофесійний і доброчесний корпус прокурорів.

42. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Установлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.

43. Положення Закону №113щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка є не складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону України "Про прокуратуру" (норми щодо якої зупинені відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113), а самостійною та тимчасовою процедурою, передбаченою пунктами 20 та 22 розділу ІІ Закону №113, носять тимчасовий характер (до 01 вересня 2021 року).

44. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" названого Закону). Таким наразі є Порядок №221.

45. Пунктом 21 розділу І Закону №113передбачено заміну слів у Законі України "Про прокуратуру", зокрема слова "Генеральна прокуратура України" (в усіх відмінках) замінено словами "Офіс Генерального прокурора" (в усіх відмінках), а слова "регіональні" словами "обласні"; "місцеві" - "окружні".

46. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" цього ж Закону прокурори, які на день набрання ним чинності займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

47. Суть запровадженого Законом №113етапу реформування прокуратури в частині кадрового перезавантаження полягала у тому, що корпус прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур мав формуватися, зокрема із уже переведених прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працювали на посадах прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах та успішно пройшли атестацію у порядку, визначеному Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".

48. Частиною третьою статті 16 Закону України "Про прокуратуру", в редакції до внесення змін Законом №113, було встановлено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

49. З набранням чинності Законом №113стаття 16 Закону України "Про прокуратуру" зазнала змін та на момент виникнення спірних правовідносин була викладена в редакції, відповідно до якої прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (зокрема, на підставі підпункту 12 пункту 21 розділу І Закону №113у частині третій статті 16 слова "цим Законом" замінено словом "законом").

50. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин законодавство, що регулює підстави та порядок звільнення прокурора з посади або припинення його повноважень, не обмежувалось виключно положеннями Закону України "Про прокуратуру".

51. Згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1 4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

52. Так, відповідно до пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

53. При цьому, згідно з пунктом 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" названого Закону повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

54. Суд зазначає, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є законодавчо визначеною підставою для звільнення прокурора з посади, тобто спричиняє для особи негативні юридичні наслідки у вигляді її звільнення з публічної служби.

55. Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

56. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

57. Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.

58. Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

................

Перейти до повного тексту