ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року
м. Київ
справа №420/968/21
адміністративне провадження № К/990/2210/22 №К/990/1935/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №420/968/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (головуючий суддя Аракелян М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого Лук`янчук О.В., суддів Бітової А.І., Ступакової І.Г.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення №19 від 19 листопада 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора", ухвалене Третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих);
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури №3047к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси, або іншої окружної прокуратури з дислокацією у місті Одеса (за його згодою), та органах прокуратури з 31 грудня 2020 року;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що він з 16 вересня 2013 року по 30 грудня 2020 року безперервно працював в органах прокуратури України на посадах прокурора Ізмаїльської міжрайонної прокуратури та прокурора Одеської місцевої прокуратури №3.
3. Указував, що підставою його звільнення є пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", з посиланням також на підпункт 2 пункту 19 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури", а також рішення Третьої кадрової комісії №19 від 19 листопада 2020 року.
4. Звертав увагу на те, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Однак, конкретна підстава для звільнення позивача із займаної посади не указана.
5. Вважав, що оскаржуване рішення Кадрової комісії не відповідає вимозі обґрунтованості, оскільки не містить ані мотивів, ані обставин. У рішенні кадрової комісії указана лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, однак відсутні аргументи Комісії виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення. При цьому, у рішенні не відображено низки обставин, що перешкоджали нормальному проходженню тестування, а саме помилки роботи програмного забезпечення, окремі питання містили декілька вірних варіантів відповідей тощо.
6. На підставі цього, позивачем подану заяву про надання йому можливості повторного проходження тестування, втім під час прийняття оскаржуваного рішення указану заяву проігноровано.
7. З огляду на викладене, позивач вважав оскаржуване рішення Третьої кадрової комісії, а також наказ про звільнення з посади прокурора незаконними та протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (том 2, а.с.120-137) позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення №19 від 19 листопада 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" ОСОБА_1, ухвалене Третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих);
- визнано протиправним та скасовано наказ Одеської обласної прокуратури №3047к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси та органах прокуратури з 31 грудня 2020 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
- стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2020 року по 22 червня 2021 року включно у розмірі 121289 (сто двадцять одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять) грн 84 коп.
9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що для звільнення особи з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури" обов`язковою умовою є наявність факту ліквідації, реорганізації відповідного органу прокуратури або скорочення кількості працівників такого органу прокуратури, однак, в даному випадку ані реорганізація, ані ліквідація регіональної прокуратури, де був працевлаштований позивач, не відбувалася.
10. Указав, що ані рішення №19, ані зміст протоколу засідання комісії №11 не відображають зміст обставин, що слугували підставою для прийняття рішення щодо позивача.
11. Звернув увагу на те, що заява позивача від 28 жовтня 2020 року про необхідність повторного проходження першого етапу атестації не була взята до уваги при винесенні спірного рішення та не була розглянута.
12. Зазначив, що позивач - прокурор ОСОБА_1., був обізнаний та надав письмову згоду на один порядок та умови проходження атестації, а фактично порядок та умови проходження атестації суттєво відрізнялися від порядку та умов проходження атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури (Офісу Генерального прокурора).
13. Вважав, що належним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є його поновлення на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси та органах прокуратури з 31 грудня 2020 року.
14. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (том 3, а.с. 92-104) рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури №3047к від 23 грудня 2020 року та поновлення позивача на посаді змінено у мотивувальній частині, викладено його в редакції цієї постанови.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року в частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора змінено в мотивувальній та резолютивній частинах:
Викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року в наступній редакції:
"Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області з 31 грудня 2020 року"
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року залишено без змін.
15. Суд апеляційної інстанції зазначив, що 19 листопада 2020 року згідно Протоколу №11 засідання кадрової комісії прийнято одноголосе рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, водночас у вказаному протоколі відсутні будь-які відомості про те, чи надавалась оцінка кадровою комісією порушеному позивачем питанню щодо перегляду результатів тестування, натомість лише указано про неуспішне проходження прокурорами атестації.
16. Констатував, що відповідачем до суду не надано, а матеріали справи не містять доказів розгляду такої заяви позивача, тобто кадрова комісія, приймаючи спірне рішення не перевірила аргументи заяви позивача від 28 жовтня 2020 року, не вжила жодних заходів щодо перевірки обставин, викладених у ній.
17. Указав, що сам факт не одержання прохідного балу за результатом атестування без надання належної правової оцінки доводам позивача у заяві стосовно зауважень з приводу сформованих комп`ютерною системою питань на атестуванні та представлених варіантів відповідей, у даному випадку не є безумовною підставою для висновків про неуспішне проходження атестування, оскільки свідчить про формальне прийняття відповідного рішення без направлення його дії на дійсне дотримання чинного законодавства.
18. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури №3047к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури, то ураховуючи протиправність рішення кадрової комісії колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу, оскільки після скасування судом першої інстанції рішення кадрової комісії №19 про неуспішне проходження позивачем атестації перестала існувати обставина, яка стала підставою для звільнення позивача з посади.
19. Водночас суд апеляційної інстанції вважав помилковим зазначення судом першої інстанції відсутність ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури як окремої підстави для скасування оскаржуваного наказу, оскільки звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" є нормативною підставою, а фактологічною - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем.
20. Указав, що у цьому разі юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі зазначеної норми (пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру"), є не закінчення процесу ліквідації чи реорганізації або завершення процедури скорочення чисельності прокурорів, а виключно наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, а тому змінив рішення суду першої інстанції у частині мотивів скасування наказу про звільнення з посади прокурора.
21. Суд, також, звернув увагу на те, що судом першої помилково поновлено позивача на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси та органах прокуратури, оскільки у разі встановлення факту незаконного звільнення, орган, який вирішує спір, поновлює особу на посаді, яку вона займала до звільнення.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
22. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
23. Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі №160/6596/20, 29 вересня 2021 року у справі №440/2682/20, від 21 вересня 2021 року у справі №200/5038/20-а, від 24 вересня 2021 року у справі №140/3790/19, від 24 вересня 2021 року у справі №280/4314/20, від 21 вересня 2021 року у справі і №160/6204/20 стосовно того, що:
а) підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", зокрема, і неуспішне проходження атестації і вказаний Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення;
б) рішення кадрової комісії за наслідками складання іспиту є обґрунтованим, оскільки у ньому зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, зокрема у зв`язку з набранням позивачем менше прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосування закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора з огляду на вимоги пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", підпункту 2 пункту 8 розділу I, пункту 5 розділу II Порядку №221;
в) застосування норм права, згідно з яким у разі виявлення збою у роботі комп`ютерної техніки чи будь-якої іншої несправності під час складання іспиту, позивач мав право (можливість) зафіксувати у письмовому вигляді, зробити примітки чи зауваження уповноваженим особам (пункт 7 розділу I Порядку №221, пункт 3 розділу V Порядку №221, підпункту 2,12 Порядку №233).
25. Зазначає, що позивачем не висловлювалась та жодним чином не повідомлялась до початку іспитів його незгода із процедурою атестації у відповідності до пункту 2 розділу 5 Порядку №221, яким регламентована можливість подачі зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації.
26. Указує, що загальний час складання іспиту позивачем складав 1 год 05 хв. 09 сек (з наявних 01 год 40 хв.). Тестування не переривалось, акти про дострокове завершення з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складалися, відповідні клопотання заявником на час складання іспиту чи після його складання до комісії не заявлялися.
27. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) позивач, відповідно до додатку №1 до протоколу №2 від 15 жовтня 2020 року Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) набрав 63 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту і його не допущено до проходження наступного етапу атестації. У зв`язку з викладеним кадровою комісією на засідання 19 листопада 2020 року ухвалено рішення про неуспішне проходження прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_1 атестації.
28. Звертає увагу на те, що позивачем складено іспит 15 жовтня 2020 року і лише 28 жовтня 2020 року подано заяву про повторне проходження тестування. Переконує, що указана обставина може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат.
29. Зазначає про безпідставність висновків судів щодо визнання необґрунтованим та скасування наказу Одеської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №3047к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора, оскільки первинною підставою для прийняття цього наказу є рішення кадрової комісії від 19 листопада 2020 року, що свідчить про відсутність порушення Одеською обласною прокуратурою прав позивача.
30. Касаційна скарга Одеської обласної прокуратури подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
31. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі №160/6596/20, 29 вересня 2021 року у справі №440/2682/20, від 21 вересня 2021 року у справі №200/5038/20-а, від 24 вересня 2021 року у справі №140/3790/19, від 24 вересня 2021 року у справі №280/4314/20, від 21 вересня 2021 року у справі і №160/6204/20 стосовно того, що:
- підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", зокрема, і неуспішне проходження атестації і вказаний Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення;
- рішення кадрової комісії за наслідками складання іспиту є обґрунтованим, оскільки у ньому зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, зокрема у зв`язку з набранням позивачем менше прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосування закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора з огляду на вимоги пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", підпункту 2 пункту 8 розділу I, пункту 5 розділу II Порядку №221;
- застосування норм права, згідно з яким у разі виявлення збою у роботі комп`ютерної техніки чи будь-якої іншої несправності під час складання іспиту, позивач мав право (можливість) не зафіксувати у письмовому вигляді, зробити примітки чи зауваження уповноваженим особам (пункт 7 розділу I Порядку №221, пункт 3 розділу V Порядку №221, підпункту 2,12 Порядку №233).
32. Доводи касаційної скарги Одеської обласної прокуратури у цілому є аналогічними доводам касаційної скарги Офісу Генерального прокурора.
Позиція інших учасників справи
33. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
34. 14 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №420/968/21.
35. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2022 року для розгляду судової справи №420/968/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
36. 17 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №420/968/21.
37. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 січня 2022 року касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури передано для розгляду раніше визначеному складу суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
38. Ухвалами Верховного Суду від 07 лютого 2022 року відкрито касаційні провадження за скаргами Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №420/968/21.
39. Ухвалами Верховного Суду від 26 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у цій справі.
40. Ухвалами Верховного Суду від 26 липня 2023 року закінчено підготовчі дії у цій справі; об`єднано касаційні скарги Одеської обласної прокуратури (№К/990/2210/22) та Офісу Генерального прокурора (№К/990/1935/22) в одне касаційне провадження; справу №420/968/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
41. Позивач ОСОБА_1 з 16 вересня 2013 року по 30 грудня 2020 року безперервно працював в органах прокуратури України на посадах прокурора Ізмаїльської міжрайонної прокуратури та прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 (том 1 а.с.23-25).
42. Наказом прокурора Одеської області №475к від 14 березня 2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури №3.
43. 07 жовтня 2019 року позивачем на ім`я Генерального прокурора України подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію (том 2 а.с.21).
44. 15 жовтня 2020 року за результатами проходження першого етапу атестації, а саме тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора позивачем отримано 63 бали (том 2 а.с.22-40)
45. 28 жовтня 2020 року позивачем на ім`я Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів подано заяву про надання можливості пройти тестування повторно у зв`язку із наявністю технічних збоїв під час складання тестування (том 1 а.с.28-29), наявності декількох правильних відповідей на запитання.
46. 19 листопада 2020 року згідно Протоколу №11 засідання кадрової комісії прийнято одноголосне рішення про неуспішне проходження позивачем атестації (том 2 а.с.72-73).
47. Наказом виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури №3047к від 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року (том 1 а.с.26).
48. У вступній частині оскаржуваного наказу у якості правового обґрунтування його видання міститься посилання на статтю 11, пункт 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про прокуратуру", підпункт 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
49. Підставою видання наказу зазначено рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №19 від 19 листопада 2020 року, яка створена наказом Офісу Генерального прокурора (том 1 а.с.27).
50. Не погоджуючись із указаним рішенням та наказом, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
51. Приписами частин першої-третьої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
52. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
53. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
54. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, виходить із такого.
55. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення Третьої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації та наказу в.о. керівника Одеської обласної прокуратури №3047к від 23 грудня 2020 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури.
56. Колегія суддів приймає доводи касаційних скарг Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури щодо необхідності урахування при вирішенні цієї справи висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 16, 19 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", пункту 7, підпункту 2 пункту 8 розділу I, пункту 5 розділу II Порядку №221, які викладено у постановах від 21 вересня 2021 року у справах №160/6204/20, №200/5038/20-а, від 24 вересня 2021 року у справах №160/6596/20, №280/4314/20.
57. Суд зазначає, що практика Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і зазначає таке.