УХВАЛА
21 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 990/73/23
Провадження № 11-118заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє через адвоката Ільченка Дмитра Олеговича, про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2023 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення і
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним і скасування рішення Вищої Ради правосуддя (далі - ВРП) від 23 березня 2023 року №247/0/15-23 "Про визнання відсутності порушення вимог щодо несумісності начальником відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2".
Позов обґрунтував тим, що висновок ВРП про відсутність порушення вимог щодо несумісності прокурором ОСОБА_2, який у 2018 році, перебуваючи на цій посаді, отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, суперечить Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та висновкам постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №826/9606/17.
Зазначив, що акт, який ухвалив відповідач за результатами розгляду поданої ним заяви, порушує його право на справедливий судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №22019000000000215 від 12 липня 2019 року, в якому він є обвинуваченим, а прокурор ОСОБА_2 здійснює процесуальне керівництво.
У відзиві на позовну заяву ВРП просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що ВРП діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, безсторонньо, добросовісно, розсудливо й обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.
Натомість позивач, на думку відповідача, вдається до аналізу змісту висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, та просить суд здійснити їх переоцінку, хоча вирішення питання про порушення прокурором вимог щодо несумісності належить до дискреційних повноважень ВРП і не може бути предметом оцінки суду.
Спростовуючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, представник позивача зазначає, що він не просить переглянути рішення ВРП по суті, а просить перевірити його законність, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є завданням адміністративного суду. Висновок ВРП про те, що порушення прокурором Ущапівським Я. В. вимог щодо несумісності не суперечить нормам законодавства, представник позивача вважає абсурдним і таким, що не ґрунтується на нормах права.