1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

(додаткова)

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 335/10600/20

провадження № 61-6501св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",

розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про усунення перешкод у користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") про усунення перешкод у користуванні квартирою.

Короткий зміст рішень судів

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року позов задоволено.

Визнано дії ТОВ "Кредитні ініціативи" щодо перешкод ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 протиправними.

Ухвалено вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року стягнуто з ТОВ "Кредитні ініціативи" на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 5 000,00 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2022 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року та додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року, додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2022 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з ТОВ "Кредитні ініціативи" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 400,00 грн.

На обґрунтування заяви посилається на те, що Верховний Суд залишив в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, проте не вирішив питання про стягнення на користь відповідача витрат на правничу допомогу, про які він заявляв у відзиві на касаційну скаргу, який був поданий до суду касаційної інстанції разом з доказами понесених витрат на правничу допомогу 19 квітня 2023 року.

Правове обґрунтування та висновки Верховного Суду

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 зазначено, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.


................
Перейти до повного тексту