Постанова
Іменем України
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 759/29344/21
провадження № 61-4746св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У грудні 2021 року ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_1") звернулася до суду з позовом про стягнення із Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (далі - ЗАТ "Українська будівельна компанія") пені за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 28 вересня 2022 року, позов задоволено частково.
Стягнено із ЗАТ "Українська будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 61 649,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року залишено без змін.
Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року в частині визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу змінено, зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу з 12 000,00 грн до 6 565,64 грн.
14 лютого 2023 року ОСОБА_1, через представника Мельнікову І. Г., подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, які понесені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє Мельнікова І. Г., про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачка надала докази понесення витрат на професійну правничу допомогу поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 Цивільного процксуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому заява підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції здійснював розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09 лютого 2023 року. 14 лютого 2023 року, тобто на п`ятий день після оприлюднення постанови, представник позивачки подала заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додала копію квитанції від 13 лютого 2013 року на суму 7 000,00 грн. Договір про надання правової допомоги міститься у матеріалах справи, а тому додатково до заяви не надавався.
Отже, заява подана 14 лютого 2023 року в межах п`ятиденного строку з часу коли представник позивачки дізналась про ухвалення рішення. До заяви надані всі необхідні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на порушення норм процесуального права: статті 55 Конституції України; статей 137, 141, 263, 270 ЦПК України; неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 850/1/18, від 19 січня 2022 року у справі № 600/785/21-а, від 03 лютого 2022 року у справі № 420/3745/20, від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18, від 07 липня 2022 року у справі № 560/3047/19.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 на підставі, передбаченій частиною другою статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЗАТ "Українська будівельна компанія" (а. с. 125).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (а. с. 128).
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 подала відзив, в якому зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить 7 000,00 грн (а. с. 129-140).
Отже, до ухвалення у справі судом апеляційної інстанції рішення позивачка зробила заяву про те, що нею буде понесено витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не долучала доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Київський апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги прийняв постанову 08 лютого 2023 року.
Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 подала лише 14 лютого 2023 року разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18, на яку посилається заявниця у касаційній скарзі, зазначено, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.