Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 686/13025/22
провадження № 61-4845св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: виконавчий комітет Хмельницької міської ради, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року під головуванням судді Заворотної О. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 березня 2023 року у складі колегії суддів Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08 квітня 2022 року № 196 і залишити в силі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25 лютого 2021 року № 135 про надання малолітній ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11 березня 2021 року № 193 про призначення її опікуном внучки.
Позовну заяву мотивувала тим, що вона є матір`ю ОСОБА_4, яка перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2014 року ОСОБА_2 фактично припинив сімейні відносини з матір`ю дитини, не брав участі у вихованні та утриманні дочки. З народження малолітня ОСОБА_3 проживала в сім`ї позивача у квартирі АДРЕСА_1 .
У 2018 році ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді позбавлення волі, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. У зв`язку з цим виконавчий комітет Хмельницької міської ради рішенням від 25 лютого 2021 року № 135 надав малолітній ОСОБА_3 статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а рішенням від 11 березня 2021 року № 193 призначив позивача опікуном внучки.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08 квітня 2022 року № 196 визнано малолітню ОСОБА_3 такою, що втратила статус дитини, позбавленої батьківського піклування, припинено опіку позивача над ОСОБА_3, визнано таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11 березня 2021 року № 193 про призначення її опікуном внучки. Це рішення є незаконним, оскільки дитина не була відібрана у позивача та не була передана батьку ОСОБА_2, у зв`язку з чим підстави для припинення опіки відсутні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 14 грудня 2022 року позов задовольнив.
Скасував рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08 квітня 2022 року № 196 "Про втрату малолітньою ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, припинення опіки ОСОБА_1 над дитиною, втрату чинності рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11 листопада 2021 року № 193".
Рішення суду мотивоване тим, що дитина висловила бажання залишитись проживати разом із бабусею (довідка про проведену бесіду від 21 січня 2022 року). Комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Хмельницької міської ради при вирішенні заяви ОСОБА_2 щодо повернення в його сім`ю дочки ОСОБА_3, формально оцінила обставини справи, обмежившись лише констатацією бажання батька виховувати свою дитину.
При цьому не враховано, що умови для проживання дитини за місцем реєстрації батька не створені, в акті обстеження житлово-побутових умов від 18 січня 2022 року лише зазначено, що є можливість в одній з кімнат поставити ліжко для дитини, майнове становище батька взагалі залишилось поза увагою комісії.
Після прийняття рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22 березня 2022 року № 146, яким надано висновок органу опіки та піклування щодо можливості передачі малолітньої ОСОБА_3, для подальшого виховання батькові, ОСОБА_2, з урахуванням рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини, малолітня ОСОБА_3, в сім`ю батька не повернулась, а залишилась проживати із бабусею ОСОБА_1 .
Щодо утримання ОСОБА_2 своєї дитини, представником відповідача належних та допустимих доказів не надано.
Малолітня дитина повертається батькам після того як орган опіки і суд переконається у тому, що це відповідає інтересам дитини.
Разом тим, оспорюване рішення прийнято формально без урахування інтересів дитини, а тому підлягало скасуванню.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Хмельницької міської ради залишив без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що малолітня ОСОБА_3 з часу народження проживає в сім`ї ОСОБА_1, яка постійно займалась її вихованням і утриманням, дитина виявляє прихильність до бабусі та не бажає змінювати своє місце проживання. За місцем проживання ОСОБА_1 у малолітньої ОСОБА_3 створені належні житлові умови, а також умови для навчання та відпочинку.
Водночас ОСОБА_3 тривалий час не спілкувалася з батьком, а після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_2 фактично не здійснює батьківське піклування над дочкою.
Встановивши, що малолітня ОСОБА_3 не повернулася в сім`ю батька ОСОБА_2, а залишилася проживати з бабою ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що опіка останньої не припинена, відтак оспорюване рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради не відповідає вимогам закону та є передчасним.
Разом з тим, будучи вислуханою в апеляційному суді, малолітня ОСОБА_3 зазначила, що вона бажає проживати разом з бабою ОСОБА_1 і заперечує щодо припинення опіки над нею.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 березня 2023 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме коли підстави для надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, відпали, однак малолітня дитина не повернулася у сім`ю батька у зв`язку з його призовом на військову службу.
Крім того, представники служби у справах дітей Хмельницької міської ради обстежили житлово-побутові умови ОСОБА_2, умови проживання задовільні, провели бесіду з малолітньою ОСОБА_3, звернулися до Хмельницького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді з запитом щодо проведення оцінки потреб сім`ї та здатності батька виконувати батьківські обов`язки. Під час бесіди малолітня ОСОБА_3 повідомила, що з батьком спілкується, він їй телефонує, приїжджав до неї, вона гуляла з ним і старшим братом, коли батька не було, він пересилав кошти для неї на рахунок старшого брата. Дівчинка вважає, що у її житті був батько, але поки змінювати своє місце проживання не бажає. З досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Хмельницький міський центр соціальних служб надав інформацію, що ОСОБА_2 здатний забезпечувати потреби дитини, стосунки між батьком та донькою доброзичливі.
Висновок органу опіки та піклування від 23 березня 2022 року № 652/01-30 підтверджує, що ОСОБА_3 можливо передати батькові ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, опитуючи малолітню ОСОБА_3, з`ясовуючи її прихильність до баби та її ставлення до батька, бажання проживати з ним гурбо порушив норми цивільно-процесуального права та порядок заслуховування думки дитини зі спірного питання, оскільки допит малолітньої ОСОБА_3 проводився без згоди її батька, який не позбавлений батьківських прав стосовно доньки, проте у присутності баби ОСОБА_1, з якою проживає дівчинка.
Судами не враховано, що підстави які стали підставою для надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3 відпали.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Вказує, що висновком органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 від 26 листопада 2021 року № 3910 встановлено, що батько не звертався з питання повернення дочки у його сім`ю. Працівники служби у справах дітей письмово 13 липня та 06 жовтня 2021 року роз`яснили ОСОБА_2 вимоги законодавства щодо виконання батьківських обов`язків, у тому числі пункту 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, запросили на бесіду. Проте він не прийшов у службу у справах дітей, не надав ні усних, ні письмових пояснень і заяв та жодних документів.
За інформацією Хмельницького НВК від 05 жовтня 2021 року № 4 батько ОСОБА_3 у школу не приходив, батьківських зборів не відвідував, не цікавився у класного керівника та інших педагогів навчанням і успіхами ОСОБА_3 (ні раніше, ні після повернення з місця позбавлення волі).
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 не бажає захищати своє право на виховання дитини в суді, проти позову він не висловив ніяких заперечень, просив справу розглянути без його участі. Судові рішення він не оскаржує. Фактично ОСОБА_2 не вчинив жодної дії до того, щоб дитина з ним жила та не проявив жодного бажання її виховувати.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 19 квітня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Справа № 686/13025/22 надійшла до Верховного Суду 03 травня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 і відповідно бабою ОСОБА_3 .
Від народження малолітня ОСОБА_3 проживає разом із бабою ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 .
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою, другою статті 307 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з конфіскацією всього майна окрім житла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25 лютого 2021 року № 135 надано малолітній ОСОБА_3 статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а рішенням від 11 березня 2021 року № 193 призначено ОСОБА_1 її опікуном.
26 червня 2021 року ОСОБА_2 звільнився з установи відбування покарання, а 14 січня 2022 року - звернувся до виконавчого комітету Хмельницької міської ради з заявою про повернення малолітньої дочки ОСОБА_3, яка перебуває під опікою баби ОСОБА_1 .
Згідно з висновком органу опіки та піклування від 23 березня 2022 року № 652/01-30, який погоджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22 березня 2022 року № 146, можливо передати ОСОБА_3 для подальшого виховання батькові ОСОБА_2 .
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08 квітня 2022 року № 196 визнано малолітню ОСОБА_3 такою, що втратила статус дитини, позбавленої батьківського піклування, припинено опіку ОСОБА_1 над ОСОБА_3, визнано таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11 березня 2021 року № 193 про призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_3
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.