Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 754/14960/20
провадження № 61-1622св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_5,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 як законних представників малолітньої ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської в м. Києві державної адміністрації, про припинення права на 1/40 частини у квартирі.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом та свідоцтва про право власності на житло та договору дарування, яка їм належить на праві приватної спільної часткової власності (39/40 частини). Відповідно до договору дарування 1/40 частини квартири належить племінниці позивача - неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає та зареєстрована зі своїми батьками ОСОБА_3, ОСОБА_4 в належній їм на праві власності квартирі АДРЕСА_2 . Вказаний договір укладений 10 липня 2020 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г. В., відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала неповнолітній дочці відповідачів - ОСОБА_5 1/40 частини квартири АДРЕСА_1 . Зазначений договір укладено, на переконання позивачів, з метою тиску на них та відвертим перешкоджанням законному праву володіння та розпорядження власністю. Неповнолітня племінниця фактично не проживає в квартирі та не може проживати в силу свого віку, виділити в натурі житлове приміщення в квартирі відповідно до незначної частки права власності неможливо. У зв`язку з чим позивачі змушені звернутися до суду з відповідною позовною заявою з метою захисту своїх порушених прав.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року позов задоволено. Припинено право власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/40 частини квартири АДРЕСА_1 . Виплачено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, компенсацію вартості 1/40 частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 32 375,00 грн, внесені на депозитний рахунок згідно з квитанцією від 12 січня 2021 року № 0.0.1972642817.1. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спір між сторонами у справі полягає виключно у праві користування спірною квартирою їхньою матір`ю ОСОБА_6, неповнолітня дитина спірною квартирою не користується, а тому, враховуючи, що 1/40 частини квартири є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам дитини, суд дійшов висновку про задоволення позову про припинення права неповнолітньої ОСОБА_5 на 1/40 частини у спільному майні.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 у листопаді 2022 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків цієї апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме: для зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року в період із 04 листопада 2022 року до 09 листопада 2022 року та надання доказів, що підтверджують вказані обставини.
На виконання вимог ухвали на адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування заяви посилався на те, що в зв`язку з відключенням електроенергії 03 листопада 2022 року на Укрпошті його представник ОСОБА_7 відправила апеляційну скаргу через компанію "Нова пошта".
Вказував, що замовлення оформлене 03 листопада 2022 року за трек-номером експрес-накладної 59000884906269. Датою відправлення є дата подачі апеляційної скарги, отже, скарга подана у строк - 03 листопада 2022 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
Апеляційний суд не погодився із твердженням заявника, що замовлення, яким направлено апеляційну скаргу, оформлене 03 листопада 2022 року за трек-номером експрес-накладної 59000884906269.
Як вказав апеляційний суд, апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду в конверті з трек-номером експрес-накладної 59000887916095, одержувачем зазначено Київський апеляційний суд (2 пов.). Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Нової пошти та є загальнодоступною, дата реєстрації відправлення із номером 59000887916095 - 10 листопада 2022 року. Копія експрес-накладної, яка додана до заяви про усунення недоліків, має інший трек-номер - 59000884906269, одержувачем зазначено: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Невідома Т. О.), а не Київський апеляційний суд. Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідач не вказав та доказів на підтвердження цього не надав.
Зважаючи на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими, неповажними, заявник не надав доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій щодо подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Посилаючись на норму пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернувся засобами поштового зв`язку з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, не з`ясування обставин справи, які підтверджують поважні причини пропуску строку, зокрема суд апеляційної інстанції обґрунтував мотиви відмови у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі помилкових даних, допущених працівником суду під час реєстрації декількох документів, які надійшли до суду в один день, зокрема апеляційної скарги ОСОБА_3 (частина друга статті 389 ЦПК України).
Заявник також зазначає, що працівники Київського апеляційного суду внесли неправдиві відомості у систему документообігу суду, зазначивши трек-номери поштових відправлень, які не відповідають дійсним номерам справ, під якими їх зареєстровано у обліково-статистичну картку вхідного документа. 11 листопада 2022 року до Київського апеляційного суду надійшли дві справи, які зареєстровані в обліково-статистичну картку вхідного документа № НОМЕР_1 - це апеляційна скарга ОСОБА_3 у цій справі за трек-номером експрес-накладної 59000887916095 та за № 95455 - це за заявою у справі № 2-128/11 (провадження № 22-ц/824/9810/22) за трек-номером експрес-накладної 59000884906269 (ймовірно відбулась плутанина конвертів). Незважаючи на одержувача за трек-номером експрес-накладної 59000884906269 від 03 листопада 2022 року, яким є ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві, адресою доставки була адреса Київського апеляційного суду (вул. Соломянська, 2а, м. Київ), тобто відповідна експрес-накладна все ж таки була доставлена до апеляційного суду. Це також підтверджується поясненнями ОСОБА_8 - відправника іншого звернення до апеляційного суду (заява про видачу копії ухвали у справі № 2-128/11), що переплутали із апеляційною скаргою заявника. Позбавлення заявника права на перегляд рішення суду першої інстанції є порушенням статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, тому Верховний Суд не бере до уваги документи, додані заявником до його касаційної скарги, на підтвердження його доводів, що не були предметом розгляду судами попередніх інстанцій, та здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
У березні 2023 року на офіційну електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_7, яка представляє інтереси ОСОБА_3, про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року.
Станом на дату розгляду справи відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 до Верховного Суду не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_3 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі на підставі частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано з Деснянського районного суду м. Києва матеріали справи № 754/14960/20 та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 в особі його представника ОСОБА_7 про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року.
У березні 2023 року матеріали справи № 754/14960/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.