ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/4157/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю ліквідатора Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023
у справі № 904/4157/20
за заявою Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" (далі - Підприємство, Боржник).
Ухвалою господарського суду від 14.09.2020 відкрито провадження у справі №904/4157/20 про банкрутство Підприємства.
Постановою господарського суду від 18.01.2021, серед іншого, визнано Боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Підприємства призначено арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича.
Короткий зміст заявлених вимог
У липні 2022 року ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Іващука В.А. звернулась до господарського суду зі заявою про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради на користь Підприємства грошові кошти в розмірі 16 929 003,11 грн, у зв`язку з доведенням останнього до банкрутства.
Подана заява обґрунтована тим, що в ході проведення ліквідатором аналізу причин негативної динаміки забезпечення зобов`язань виявилось, що Боржник позбавився більшої частини своїх активів у проміжку від 2008-2015 років через рішення Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради.
Заява з посиланням на приписи статті 215 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 4 та частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мотивована тим, що саме внаслідок рішення власника Боржника, яким були вилучені ліквідні майнові активи, що належали Боржнику на праві господарського відання, були вилучені та передані іншій юридичній особі, що зумовило зупинення у 2014 році роботи Підприємства і, як наслідок, призвело до його неплатоспроможності та банкрутства.
Додатково ліквідатором зазначено, що власник Боржника, попри встановлений законом обов`язок, не вживав будь-яких заходів щодо запобігання банкрутству Боржника, натомість свідомо залишив його з боргами.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №904/4157/20, у задоволенні заяви ліквідатора Боржника про покладення субсидіарної відповідальності та солідарного стягнення грошових коштів з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради- відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатором Боржника не надано належних доказів щодо вчинення дій чи бездіяльності Криворізької міської ради та її Виконавчого комітету, які призвели до стійкої неплатоспроможності банкрута, а також не обґрунтовано причинний зв`язок між протиправною поведінкою вказаних осіб та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювачів шкоди.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Іващук В.А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з Криворізької міської ради та її Виконавчого комітету на користь банкрута грошові кошти в розмірі 16 929 003,11 грн.
Заявник касаційної скарги стверджує про невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (пункту 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), статті 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 4, частини шостої статті 34, частини другої статті 61 КУзПБ) та порушення процесуальних норм щодо повного та всебічного дослідження обставин справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі зазначає пункти 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
У контексті зазначених підстав посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо правильного та ефективного обрання способу захисту порушеного права у подібних правовідносинах. Також доводить про необхідність відступу від висновків Верховного Суду у постановах, перелік яких наведено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові без належного аналізу аналогічності правового регулювання.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Касаційне провадження
01.05.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга Боржника в особі його ліквідатора.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4157/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2023 касаційну скаргу ліквідатора Боржника залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.05.2023 до касаційного суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства в особі його ліквідатора арбітражного керуючого Іващука В.А. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №904/4157/20; призначено касаційну скаргу до розгляду на 05.07.2023 о 11:30 год.
Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2023 задоволено клопотання скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 відкладено розгляд касаційної скарги Підприємства в особі ліквідатора у цій справі на 19.07.2023 року о 10:30 год.
Судове засідання 19.07.2023 відбулось за участю у режимі відеоконференції скаржника - ліквідатора Підприємства арбітражного керуючого Іващука В.А., який надав пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явилися.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
За доводами ліквідатора, неплатоспроможність Боржника була зумовлена зупинкою його роботи внаслідок рішень власника, якими були вилучені та передані іншій юридичній особі ліквідні майнові активи, що належали Боржнику на праві господарського відання.
Зазначеними рішеннями, на думку ліквідатора, є такі акти:
- наказ №139-ум від 08.09.2008 Управління комунальної власності міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі - Наказ №139-ум), відповідно до якого передано з балансу Підприємства 2 транспортних засоби (автомобіль "ЗІЛ 432902" та автомобіль "РАФ 23038");
- рішення Криворізький міської ради №3618 від 29.04.2015 (далі - Рішення №3618), відповідно до якого припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3979 га в мікрорайоні Гірницькому Саксаганського району;
- рішення Криворізької міської ради №2313 від 27.11.2013 (далі - Рішення №2313), відповідно до якого з балансу Підприємства вибуло нежитлове приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15, загальною площею 624,4 кв.м. (окремо стояча будівля).
Під час здійснення ліквідаційної процедури Боржника 22.04.2022 ліквідатором направлено претензію №22/4157-ПКВ до Криворізької міської ради та її Виконавчого комітету з вимогою щодо погашення протягом 10-и днів з моменту отримання претензії заборгованості Боржника перед його кредиторами у розмірі 16 929 003,11 грн та перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок Підприємства.
У відповідь на зазначену претензію Виконавчим комітетом Криворізької міської ради листом №12/26/2565 від 31.05.2022 повідомлено, що право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3979 га у мікрорайоні Гірницькому, буд. 6-А в Саксаганському районі міста було припинено на підставі Рішення №3618, яке було прийняте компетентним органом в межах повноважень, згідно норм чинного законодавства України та на підставі добровільної відмови Боржника.
У цьому ж листі Виконавчим комітетом Криворізької міської ради вказано, що дані про перебування на балансі Підприємства нежитлового приміщення загальною площею 624,4 м.кв., розташованого по вул. Космонавтів, буд. 15 у м. Кривому Розі, відсутні.
Попри надані пояснення, ліквідатор Боржника вважав, що вищезазначеними рішеннями власником Підприємства було виведено значну частку активів, які могли суттєво вплинути на функціонування Боржника або ж погашення ним заборгованості, що свідчить про доведення останнього до банкрутства.
Вказані обставини стали підставою для звернення ліквідатором Боржника із заявою в порядку частини другої статті 61 КУзПБ про покладення на Криворізьку міську раду та її Виконавчий комітет субсидіарної відповідальності за непогашеними зобов`язаннями Боржника у цій справі.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом судового розгляду є заява ліквідатора Боржника про покладення на відповідних осіб (засновника Боржника - Криворізьку міську раду та його орган управління майном - Виконавчий комітет Криворізької міської ради) субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями цього Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
Частиною першою статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
За змістом частини першої статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.
Частиною третьою цієї статті Кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.
Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.
Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, необхідно виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої і третьої статті 4 КУзПБ.
Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи частини другої статті 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення- "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
При цьому, виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 16.06.2020 у справі №910/21232/16 та від 15.02.2022 у справі №927/219/20, та була врахована судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
У цій справі суди з`ясували, що обґрунтовуючи свої доводи про наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства Підприємства на його засновника- Криворізьку міську раду та його Виконавчий комітет, ліквідатор зазначав, що Наказом №139-ум (щодо передачі транспортних засобів), Рішенням №3618 (щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою) та Рішенням №2313 (щодо нежитлового приміщення) було виведено значну частку активів, які могли суттєво вплинути на функціонування Боржника або ж погашення ним кредиторської заборгованості, що свідчить про доведення останнього до банкрутства.