ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 825/233/16
касаційне провадження № К/9901/37584/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 (головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді - Пилипенко О.Є., Бєлова Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" до Державної податкової інспекції у місті Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" (далі -Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.01.2016 форми "П" №0000122200 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3173654,00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу про заниження ним податку на прибуток за господарськими операціями з ТОВ "Маркттранс", ТОВ "Ентер Шоп" є безпідставними, оскільки зазначені господарські операції фактично відбулись, що підтверджується належними первинними документами, а позивач, в свою чергу, включив вартість товарно-матеріальних цінностей, реалізованих на користь вказаних контрагентів, до складу доходів, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 15.02.2016 позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19.01.2016 (Форма "П") №0000122200 в частині зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3173654,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платником правомірно сформований дохід за господарськими операціями із ТОВ "Маркттранс", ТОВ "Ентер Шоп", оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків та сприяли отриманню доходу, а відтак зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.02.2017 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про відмову у задоволенні позову з підстав непідтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ "Маркттранс", ТОВ "Ентер Шоп" належними первинними документами та наявності кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва посадових осіб зазначених контрагентів позивача, в рамках якого встановлено фіктивність зазначених вище контрагентів.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неправильність, неповноту дослідження обставин справи, доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема, первинних документів.
У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального і процесуального права, стверджує про підтвердження господарських операцій з ТОВ "Маркттранс", ТОВ "Ентер Шоп" та правомірність формування доходу за такими господарськими операціями з підстав їх підтвердження належними первинними документами.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.03.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача.
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.10.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 24.07.2023 - визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 25.07.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи скаржника і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 04.01.2016 №4/22/35237656 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового Кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.01.2016 (Форма "П") №0000122200, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3206854,00 грн.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3173654,00 грн, що є предметом розгляду у даній справі.
Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначені вище порушення слугували доводи контролюючого органу про неможливість підтвердження факту поставки товарів від позивача до ТОВ "Маркттранс", ТОВ "Ентер Шоп", оскільки, на думку податкового органу, такі операції не підтверджені належними первинними документами з підстав фіктивності контрагентів позивача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 135.2 цієї статті).
Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, правові наслідки наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.