ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 200/13520/19-а
адміністративне провадження № К/9901/18122/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 (головуючий суддя: Аляб`єв І.Г.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 (головуючий суддя: Компанієць І.Д., судді: Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.) у справі № 200/13520/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - УПФУ у м. Краматорську Донецької області (далі - УПФУ у м. Краматорську Донецької області або відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у переводі з пенсії за віком на щомісячне грошове утримання судді, як такої, що має стаж роботи на посаді судді у конкретному кількісному вимірі, який дає право на отримання щомісячного грошового забезпечення судді на підставі статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-XII "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-XII);
зобов`язати відповідача перевести позивача, яка має стаж роботи на посаді судді у конкретному кількісному вимірі, який дає право на отримання щомісячного грошового забезпечення судді на підставі статті 43 Закону № 2862-XII, з пенсії за віком, яку позивач отримувала по досягненню 55 років, на щомісячне грошове утримання судді, пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді;
скасувати рішення пенсійного органу від 26.04.2019 № 64 про відмову у переведенні з пенсії за віком на щомісячне грошове забезпечення судді.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 13.01.2020, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка у період з 30.10.2001 по 31.10.2013 обіймала посаду судді Краматорського міського суду, з 01.11.2013 по 02.07.2018 - судді Апеляційного суду Донецької області. Наказом голови Апеляційного суду Донецької області № 288 від 02.07.2018 позивачка відрахована зі штату Апеляційного суду Донецької області внаслідок припинення повноважень судді у зв`язку із досягненням шістдесяти п`яти років.
Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді складає 16 років 08 місяців 3 дні.
З червня 2008 року позивачка отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
З інформації, зазначеній у довідці Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Донецької області, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 у період з 01.12.1987 по 16.12.1996 працювала начальником юридичного відділу Старокраматорського машинобудівельного заводу ім. Орджонікідзе, з 17.12.1996 по 29.10.2001 юристом Краматорського управління по газопостачанню та газифікації.
15.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в м. Краматорську із заявою про переведення з пенсії за віком на щомісячне грошове утримання згідно із Законом України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).
Рішенням №64 від 26.04.2019 пенсійний орган відмовив позивачці у переведені з пенсії за віком на щомісячне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону №1402-VIII. Відмова мотивована тим, що ОСОБА_1 відрахована зі штату Апеляційного суду Донецької області внаслідок припинення повноважень судді у зв`язку з досягненням нею шістдесяти п`яти років, що не відповідає вимогам статті 142 Закону № 1402-VIII.
21.08.2019 ОСОБА_1 повторно звернулася до УПФУ в м. Краматорську із заявою довільної форми про переведення її з пенсії за віком на щомісячне грошове утримання, відповідно до законодавства, що діяло на день її призначення, а саме Закону № 2862-XII.
Листом від 10.09.2019 відповідач повідомив заявницю про відсутність правових підстав для переходу з пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Закону № 1402-VIII.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що була суддею з жовтня 2001 року та у липні 2018 року її повноваження судді припинені в зв`язку з досягненням 65 років. На день звільнення її стаж на посаді судді складав 16 років 8 місяців 1 день. Водночас, на момент призначення суддею, був чинним Закон №2862-ХІІ, стаття 43 якого передбачала, що судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менш 20 років і досяг 55 річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання призначався пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. Тобто, кожен суддя який звільнився мав право на відставку незалежно від наявності 20 років роботи на посаді судді та мав право на отримання грошового утримання судді відповідно до кількості повних років.
Натомість у 2016 році був прийнятий Закон № 1402-VIII, який погіршив права позивачки, проте надав право зарахувати до стажу судді певний проміжок роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже, до суддівського стажу підлягає зарахуванню 3 роки професійної діяльності ОСОБА_1 та загальний стаж становить 19 років 8 місяців 1 день, що дає позивачці право на отримання щомісячного грошового утримання пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді.
Позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком на щомісячне грошове утримання відповідно до статті 43 Закон № 2862-ХІІ, проте відповідач відмовив у такому переведенні, мотивуючи відмову тим, що позивачка відрахована зі штату суду внаслідок припинення повноважень у зв`язку із досягненням 65-річчя, що не відповідає вимогам статті 142 Закону № 1402-VIII.
За позицією позивачки, така відмова пенсійного органу є протиправною, оскільки за принципом правової визначеності до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на момент її призначення суддею в 2001 року, тобто Закон № 2862-ХІІ.
Відповідач позов не визнав. Зазначає, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади з посади за власним бажанням і обумовлена наявністю у особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Водночас в контексті обставин цієї справи відсутні підстави для переведення позивачки з пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з огляду на таке: 1) позивачкою подано заяву про переведення її на пенсію відповідно до Закону № 1402-VIII, а не до Закону № 2862-ХІІ, як зазначає у позові. Крім того, пенсія повинна призначатися на підставі діючого на час звернення із відповідною заявою до пенсійного органу Закону; 2) право на щомісячне довічне грошове утримання має суддя, який вийшов у відставку, а не відрахований зі штату суду внаслідок припинення повноважень судді у зв`язку із досягненням пенсійного віку (стаття 142 Закону № 1402-VIII); 3) позивачка не має необхідних двадцяти років стажу роботи на посаді судді (стаття 116 Закону № 1402-VIII); 4) до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання позивачка не надала підтверджуючі документи про відставку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України).
Одночасно відповідач констатував, що пенсія позивачці виплачується відповідно до норм чинного законодавства.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час припинення ОСОБА_1 повноважень судді у зв`язку з досягненням 65 років (02.07.2018) діяв Закон № 1402-VIII. Відповідно до приписів статті 137 цього Закону (зі змінами та доповненнями) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 69 Закону №1402-VIII для цілей цього Закону вважається стажем професійної діяльності у сфері права - стаж професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 01.12.1987 по 16.12.1996 позивачка працювала на посаді начальника юридичного відділу Старокраматорського машинобудівного заводу, з 17.12.1996 по 29.10.2001 працювала юристом Краматорського управління по газопостачанню та газифікації. На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді Краматорського міського суду Донецької області 15.10.2001 був чинним Закон № 2862-ХІІ, який, зокрема, передбачав, що на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки. Виходячи з наведеного, суди обох інстанцій дійшли висновку, що право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді місцевого суду вперше згідно з вимогами, встановленими цим Законом на день їх призначення. За таких обставин, суди констатували, що до стажу роботи на посаді судді позивачці повинно бути зараховано три роки стажу її роботи в галузі права. Таким чином, загальний стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 19 років 8 місяців 3 дні.
Водночас, за правилами частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку. Таким чином, отримання довічного грошового утримання передбачено суддями у відставці за наявності стажу роботи на посаді судді не менш 20 років.
Отже, підсумовуючи наведене, суди обох інстанцій дійшли висновку, що у пенсійного органу були відсутні правові підстави для переведення позивачки з пенсії за віком на пенсію за Законом № 1402-VIII в зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 необхідного стажу роботи на посаді судді та припиненням нею повноважень судді в зв`язку з досягненням 65 років, а не з підстав виходу у відставку.