ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 814/333/17
касаційне провадження № К/9901/3378/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 (суддя - Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді - Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Злагода" до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Злагода" (далі у тексті - позивач, Підприємство, платник) звернулось з адміністративним позовом до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі у тексті - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про неможливість перебування позивача платником єдиного податку четвертої групи у 2017 році.
В обґрунтування позову позивач зазначив про протиправність визначення контролюючим органом у своєму рішенні (листі від 10.02.2016 №16/10/14-24-12), що позивач не може бути платником єдиного податку четвертої групи в 2017 році, оскільки у позивача існує податковий борг. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки житлової нерухомості так і податок на нерухоме майно відіменне від земельної ділянки нежитлової нерухомості перераховані за призначенням, тому переплата однієї складової податку на нерухомість та недоплата другої складової цього податку дає згідно актів перевірки позитивне сальдо на 31.12.2016, відтак у Підприємства відсутній податковий боргу, що є підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення відповідача.
Миколаївський окружний адміністративний суду постановою від 04.05.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення Інспекції про неможливість перебування Підприємства платником єдиного податку, викладене у листі від 10.02.2016 №16/10/14-24-12.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Оскільки, позивач є платником єдиного податку четвертої групи, норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У касаційній скарзі, відповідач, посилаючись на положення пункту 291.5 статті 295 ПК України, вважає правомірними прийняте рішення про неможливість Підприємства бути платником єдиного податку четвертої групи у 2017 році з підстав наявності у позивача податкового боргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив розгляд справи у попередньому судовому засіданні на 25.07.2023.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій установили, що протягом 2016 року у власності позивача згідно свідоцтва про право власності, перебували житлові та нежитлові об`єкти нерухомості.
Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.2011№11 із змінами та доповненнями, за кодом бюджетної класифікації - 18010100, сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості; за кодом бюджетної класифікації - 18010400, сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.
Згідно податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поданої позивачем до контролюючого органу, узгоджена сума грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно становить 3937,30 грн, з поквартальною розбивкою суми самостійно визначеного податкового зобов`язання в розмірі 981,83 грн.
Згідно акту звірки розрахунків платника від 08.02.2017 №92482-14 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за кодом бюджетної класифікації 18010100 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) позитивне сальдо на 31.12.2016 становить 3240,86 грн. Згідно акту звірки розрахунків платника від 08.02.2017 №92480-14 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за кодом бюджетної класифікації 18010400 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості) станом на 31.12.2016 наявне від`ємне сальдо розрахунків (недоїмка) в розмірі 1291,89 грн.
З наданих позивачем платіжних доручень від 10.03.2016 №176, від 14.07.2016 №614, від 19.10.2016 №749 вбачається, що Підприємством перераховано грошове зобов`язання в загальній сумі 2945,66 грн на розрахунковий рахунок Новоюріївської СР за кодом бюджетної класифікації 18010100 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості).
Оскільки позивачем перераховано грошове зобов`язання не за належним кодом бюджетної класифікації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) станом на 31.12.2016 рахувалась заборгованість в сумі 1291,89 грн.