ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 825/877/17
касаційне провадження № К/9901/5407/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 (суддя - Житняк Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 (головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Сумської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови, -
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" (далі - Підприємство, позивач, платник) звернулося до суду із позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 18.05.2017 №UA805180/2017/000118/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00123.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що Митниці були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів, однак відповідачем подані документи до митного оформлення безпідставно не було враховано. Митниця витребувала додаткові документи та прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Вважаючи застосування резервного методу неправомірним, а рішення Митниці таким, що не відповідає чинному законодавству, позивач просив його скасувати.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 28.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 18.05.2017 №UA805180/2017/000118/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00123.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару. Надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак висновок відповідача про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Стверджує, що позивачем не включені до ціни товару вартість навантаження та доставки товару до порту відправки і прибуток продавця. Зазначає про необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків судів про неправомірність рішення митного органу, оскільки у поданих декларантом документів не правильно розраховано суму, яка фактично була сплачена за товар, а тому у митного органу були підстави для її визначення.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 визнав за можливим розгляд справи у попередньому судовому засіданні та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 25.07.2023.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та CHANGXING YUSEN TEXTILE CO. LTD було укладено контракт від 23.09.2016 №-916, за умовами якого CHANGXING YUSEN TEXTILE CO. LTD взяло на себе зобов`язання поставити Підприємству товари в асортименті, а Підприємство зобов`язалося оплатити товар згідно з умовами даного контракту. Поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі. Загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
Підприємство за умовами договору від 20.10.2014 №20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов`язання надати Підприємству послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, та звернулося до Митниці з митною декларацією №/2017/006379 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту від 23.09.2016 №US23-916.
Митну вартість цієї поставки було визначено позивачем за основним методом - за ціною контракту.
Одночасно з митною декларацією по поставці товару були подані наступні документи: контракт від 23.09.2016 №-916; інвойс від 22.03.2017, пакувальний листи до інвойсу від 22.03.2017; видаткова накладна від 19.03.2017 №-0317CD; відвантажувальна специфікація від 26.03.2017 №-0317CD.
Позивачем також надано додаткові документи: міжнародну автотранспортну накладну від 04.05.2017 №5842, коносамент від 26.03.2017 №MSCUQ9653877, калькуляцію від 06.04.2017 №/0604, звіт про оцінку майна від 05.05.2017 №05-07/05, листи постачальника та позивача, прайс-лист виробника товару від 06.03.2017 №-0317CD, договір про надання послуг митного брокера від 20.10.2014 №20/10-14/02, договір (контракт) про перевезення від 11.11.2015 №11-11/ЮГ; акти про зважування вантажу; копії митної декларації країни відправлення; тощо.
Після розгляду наданих позивачем документів відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2017 № UA805180/2017/000118/2.
Відповідач у своєму рішенні зазначає причини здійснення коригування, а саме: основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. В результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що відповідно до оцінки майна не зазначено для якої саме країни визначалась ринкова вартість. Експерт використав порівняльний підхід, але жодних джерел з яких брались дані для порівняння не наведено, тому виникає сумнів щодо об`єктивності. Згідно наданої калькуляції ціни встановлено, що до складу сировини входить упаковка, в той же час є і окрема позиція щодо упаковки. У зв`язку з наявними розбіжностями, що можуть вплинути на числове значення митної вартості, декларанту направлено запит на надання додаткових документів. Декларантом не надано запитані документи. Між декларантом і митним органом проведено консультацію.
Одночасно зазначено про причини неможливості застосування попередніх методів та вказано підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України: МД МД №UA 100210/2017/66285 від 07.04.2017, № 125040/2017/202135 від 12.05.2017.
Митним постом "Центральний" Сумської митниці ДФС було складено картку відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2017/00123, якою було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів.
Позивач скористався правом, наданим йому чинним законодавством України та відповідно до митної декларації від 19.05.2017 №/2017/007245, в якій вказано, що Підприємство забезпечує сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, вивільнило товар, поставлений за умовами Контракту від 23.09.2016 №US23-916, у вільний обіг.
Відносини, з приводу яких виник даний спір регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.