ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 805/506/17-а
касаційне провадження № К/9901/4710/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 (головуючий суддя - Василенко Л.А., судді - Гайдар А.В., Компанієць І.Д.) у справі за позовом Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецької області (далі - позивач, Інспекція, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, платник), в якому просила стягнути з відповідача на користь держави податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 59 413,91 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що станом на теперішній час у добровільному порядку сума податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 59413,91 грн не сплачена відповідачем, що є підставою для стягнення такої заборгованості у судовому порядку.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 06.03.2017 позов задовольнив повністю, стягнути з платника на користь держави заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 59413,91 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платником самостійно визначено у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 роки суму грошового зобов`язання з орендної плати за землю, яку відповідачем своєчасно не було сплачено, тому податковий борг підлягає стягненню.
Донецький апеляційний адміністративний суду постановою від 20.07.2017 у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що з відповідача до бюджету за рішенням суду у цивільній справі №263/1638/15-ц вже стягнуто зазначену податкову заборгованість з орендної плати за землю за 2014 рік.
Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що узгоджена сума податкового боргу набула статусу податкового боргу, тому у контролюючого органу наявні законні підстави для стягнення з платника заборгованості з орендної плати за землю у сумі 59413,91 грн. Зауважує, що у цивільній справі щодо стягнення податкового боргу з орендної плати за землю та у даній справі період виникнення боргу, який заявлений до стягнення не співпадає, оскільки сума стягнення у даній справі заявлена з урахуванням суми стягнення, визначеному у рішенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.04.2016 та фактичної суми сплати боргу відповідачем до місцевого бюджету.
Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав до суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 25.07.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем і перебуває на обліку в Інспекції. Заявлена податковим органом до стягнення заборгованість з орендної плати за землю у сумі 59 413,91 грн виникла на підставі поданої відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2014 рік №9002154048 від 24.01.2014 на суму 63 081,20 грн.
Контролюючим органом прийнято податкову вимогу від 04.08.2016 №63-12, відповідно до якої станом на 03.08.2016 сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов`язаннями з орендної плати з фізичних осіб становить 68 320,51 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510, 00 грн та яку 13.10.2016 надіслано на адресу відповідача, а 19.11.2016 повернуто поштовим відділенням у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що вважається належним чином повідомленим про наявність податкового боргу. Податкова вимога у адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржена.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.04.2016 у справі №263/1638/15-ц, яке набрало законної сили, задоволено позов прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до платника, третя особа: Жовтнева ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС в Донецькій області, стягнуто з відповідача заборгованість за договором оренди земельної ділянки, яке набрало законної сили.
Надаючи оцінку правомірності діям позивача, Верховний Суд виходить із такого.
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 ПК України).
Податкове зобов`язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).
Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Верховна Рада України 02.09.2014 прийняла Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII, який набув чинності 15.10.2014 (далі - Закон №1669-VII), в якому визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.