ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 200/17688/21
адміністративне провадження № К/990/14728/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року (суддя: Троянова О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року (судді: Геращенко І.В., Блохін А.А., Казначеєв Е.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо не зарахування до вислуги років пільгової вислуги років 06 років 07 місяців 00 днів, на підставі довідок Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17 грудня 2018 року № 1009 та від 19 листопада 2019 року № 1111;
зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях провести нарахування за вислугу років пільгову вислугу років 06 років 07 місяців 00 днів, та вважати загальну вислугу років 15 років 11 місяців 07 днів;
стягнути з Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 34 100,62 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач протиправно не зарахував до його вислуги років пільгової вислуги років 06 років 07 місяців 00 днів на підставі довідок Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях від 17 грудня 2018 року № 1009 та від 19 листопада 2019 року № 1111 та не виплатив одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.
Зобов`язано Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю вислуги 10 років і більше. При цьому суди попередніх інстанції зауважили, що законодавець не передбачає, що таке право набувається за умови наявності певного виду вислуги (календарної, пільгової тощо).
При вирішенні спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанції застосували правові висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 11 квітня 2018 року у справі 806/2104/17, від 24 листопада 2020 року у справі 822/3008/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 380/2427/20, згідно з якими умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність "вислуги 10 років і більше".
На підставі викладеного, ураховуючи, що позивач при звільненні з військової служби мав загальну вислугу років 15 років 11 місяців 07 днів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги, а тому відповідач протиправно не виплатив при звільненні позивачу одноразову грошову допомогу за період календарної служби.
Поряд з наведеним, суд першої інстанції акцентував, що відповідач урахував до загальної вислуги років позивача пільгову вислугу років, тобто період його участі в антитерористичній операції, що відповідно до довідок Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17 грудня 2018 року № 1009 та від 19 листопада 2019 року № 1111 становить 06 років 07 місяців 00 днів, у зв`язку з чим зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях просить оскаржувані судові рішення у частині задоволених позовних вимог скасувати та відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На обґрунтування заявленої підстави касаційного оскарження скаржник указує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі 806/2104/17 та від 24 листопада 2020 року у справі 822/3008/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 380/2427/20, від 23 грудня 2022 року у справі № 200/9977/18-а.
Скаржник уважає, що під застосованим у частині другій статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" терміном "вислуга років" слід розуміти лише вислугу років у календарному обчисленні.
Такий висновок скаржника базується на тому, що жодним з чинних нормативно-правових актів не передбачено зарахування до вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги окремих періодів служби на пільгових умовах.
Водночас пільгове зарахування відповідних періодів служби до вислуги років передбачено лише для цілей обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років (пункт 3 Постанови №393 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин у комплексі зі статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб").
Позиція інших учасників справи
Від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 20 липня 2023 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1, громадянин України є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20 серпня 2015 року.
Відповідно до витягу з наказу Служби безпеки України від 16 листопада 2018 року 1472-ос позивача звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом "а" пункту 61, підпункту "д" пункту 62 та підпункту "д" пункту 881 у запас Служби безпеки України по Головному управлінню Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях; календарна вислуга років на 01 жовтня 2018 року складає 09 років 02 місяці 11 днів.
Згідно з витягом з наказу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 листопада 2018 року 689-ос, позивача виключено зі списків особового складу з 27 листопада 2018 року в запас Служби безпеки України; вислуга років на день виключення зі списків особового складу складає: календарна 09 років 04 місяці 11 днів, в пільговому обчисленні 06 років 07 місяців 00 днів, всього 15 років 11 місяців 07 днів.
Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях листом від 10 листопада 2021 року 7812/9/Г-375/11/149 повідомило, що згідно з абзацом другим пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частини другої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", абзацу четвертого пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 право військовослужбовців, які звільняються за вищевказаною підставою, на виплату одноразової грошової допомоги пов`язується з наявністю у них вислуги років 10 років і більше.
При цьому, у листі зазначено, що під застосованим терміном "вислуга років" слід розуміти вислугу років у календарному обчисленні. Календарна вислуга років на день виключення зі списків особового складу склала 09 років 04 місяців 11 днів. Відтак, наявна у позивача вислуга років менша, ніж визначена законодавством (10 років і більше). Отже, позивач не набув право на виплату одноразової допомоги.
Уважаючи порушеним своє право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ (далі - Закон № 2229-ХІІ) держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.
Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Аналогічні приписи містяться у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393).