ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року
м. Київ
справа № 260/953/21
адміністративне провадження № К/990/18176/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,
позивачки - ОСОБА_1,
представника відповідача ДСА України - Сердіченка С.А.,
представника відповідача Апеляційного суду Закарпатської області - голови ліквідаційної комісії Гаврилюк В.Ю.,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 260/953/21
за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду, Апеляційного суду Закарпатської області в особі голови ліквідаційної комісії Гаврилюк В.Ю. про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, ухвалене у складі колегії суддів: головуючої судді Калинич Я.М., суддів: Гебеша С.А., Іванчулинця Д.В.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, ухвалену складі колегії суддів: головуючого судді Кушнерика М.П., суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 1, ДСА України), Закарпатського апеляційного суду (далі - відповідач 2, ЗАС), Апеляційного суду Закарпатської області в особі голови ліквідаційної комісії Гаврилюк В.Ю. (далі - відповідач 3), в якому просила:
1.1. визнати протиправними та скасувати накази Державної судової адміністрації України від 22.02.2021 №41/к "Про звільнення ОСОБА_1" та Апеляційного суду Закарпатської області від 22.02.2021 № 6.3.1.-2 "Про оголошення наказу Державної судової адміністрації України";
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату апеляційного суду Закарпатської області з 24.02.2021;
1.3. стягнути з Апеляційного суду Закарпатської області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.02.2021 по день ухвалення судового рішення;
1.4. стягнути з ДСА України та Апеляційного суду Закарпатської області моральну шкоду в розмірі по 50 000 гривень з кожного відповідача;
1.5. визнати протиправною бездіяльність ДСА України та ЗАС, що полягає у відмові призначити в порядку переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду;
1.6. зобов`язати ДСА України та ЗАС призначити на посаду керівника апарату ЗАС ОСОБА_1 у порядку переведення з рівнозначної посади керівника апарату Апеляційного суду Закарпатської області.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що її звільнення відбулося з порушенням законів та Конституції України, оскільки їй необґрунтовано відмовлено у переведенні на рівнозначну посаду в новоутворений суд, з моменту попередження про наступне вивільнення ДСА України та голова ЗАС протягом 60 днів не запропонували їй всіх наявних посад для переведення до ЗАС, а також не було враховано переважного права ОСОБА_1 на залишення (переведення) на рівнозначну посаду. Спірні накази, зокрема, за твердженнями позивачки, прийняті з грубим порушенням трудових прав та гарантій жінки, яка самостійно виховує дитину, що передбачено статтею 184 КЗпП України.
2.1. На переконання позивачки, в межах апеляційного округу Закарпатської області не відбулися зміни, визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів", для висновку щодо ліквідації Апеляційного суду Закарпатської області, а тому на новоутворений суд (ЗАС), як правонаступника Апеляційного суду Закарпатської області, покладено обов`язок щодо переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до ЗАС в порядку статті 22 України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) та статті 49-2 КЗпП України, тобто без проведення конкурсу.
2.2. Звертає увагу, що на неодноразові заяви позивачки під час її перебування у складі ліквідаційної комісії Апеляційного суду Закарпатської області до голови ДСА України та голови ЗАС про її переведення до ЗАС, отримувала різні за змістом відповіді, які головним чином зводилися до констатації тієї обставини, що її переведення не погоджено головою ЗАС.
2.3. Позивачка також зазначає, що у наступному повідомленні про її вивільнення у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Закарпатської області від 21.12.2021 їй оголошено список вакантних посад в апаратах судів області та роз`яснено, що остання може працевлаштуватися на них, надавши до ДСА України погодження від голів вказаних у повідомленні судів або керівників апаратів судів на призначення на одну з вакантних посад, що суперечить вимогам статті 49-2 КЗпП України, оскільки обов`язок працевлаштування фактично було покладено на саму ОСОБА_1 .
2.4. Щодо дії положень Закону № 889-VIII у часі, то позивачка зазначає, що оскільки вперше про наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Закарпатської області її попереджено 05.10.2018, то у межах спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону № 889-VIII та КЗпП України в редакції, чинній в означеній період, а не в редакції, яка діяла на момент її повторного попередження - 21.01.2021, після змін, внесених Законом України від 19.09.2019 № 117-ІХ.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом ДСА України від 23.10.2015 № 665/к ОСОБА_1 призначена на посаду керівника апарату Апеляційного суду Закарпатської області з 23.10.2015.
4. Відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 №452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах", серед іншого, ліквідовано Апеляційний суд Закарпатської області та утворено ЗАС.
5. 25.06.2018 здійснено державну реєстрацію ЗАС як юридичної особи та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
6. На виконання вищезазначеного Указу наказом ДСА України від 20.09.2018 №474 "Про забезпечення виконання Указу Президента України від 29.12.2017 №452/2017" утворено ліквідаційні комісії, зокрема, Апеляційного суду Закарпатської області, головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_1, керівника апарату апеляційного суду Закарпатської області. Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу ліквідаційним комісіям необхідно забезпечити здійснення своїх повноважень з наступного робочого дня за днем опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
6.1. Цим же наказом затверджено План заходів з ліквідації апеляційних судів.
7. Повідомлення про початок роботи ЗАС оприлюднене в газеті "Голос України" 03.10.2018 № 185 (6940) (http://www.golos.com.ua/), отже, з 03.10.2018 ЗАС розпочав свою роботу.
8. Листом голови ДСА України від 03.10.2018 за №8-190-65/18 "Про затвердження штатних розписів новоутворених судів" було доведено до голів новоутворених апеляційних судів про необхідність передбачати у штатних розписах посади членів ліквідаційних комісій та, що до закінчення ліквідаційної процедури, переведення до новоутвореного суду таких осіб не здійснюється.
9. 05.10.2018 позивачці вручене письмове попередження про наступне припинення державної служби та вивільнення у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Закарпатської області з посиланням на статті 83, № 889-VIII та статті 40, 49-2 КЗпП України.
10. Позивачка 16.08.2019 та 19.08.2019 подала заяви на ім`я голови ДСА України про переведення на рівнозначну посаду керівника апарату суду ЗАС; 02.09.2019 заяву на ім`я голови ЗАС про призначення її на посаду заступника керівника апарату ЗАС в порядку переведення; заяву від 22.12.2020 на ім`я голови ЗАС про переведення її на рівнозначну посаду до ЗАС.
11. Від голови ЗАС ОСОБА_2 до позивачки 04.09.2019 надійшла відповідь, де зазначено про необхідність вжиття всіх передбачених законодавством заходів спрямованих на забезпечення виконання плану ліквідації апеляційного суду Закарпатської області у найкоротший термін.
12. Листом від 27.09.2019 ДСА України надало відповідь позивачці на її заяви від 16.08.2019 та від 19.08.2019, в якому повідомило останню, що її заява на переведення до ЗАС на посаду заступника керівника апарату суду перебуває на розгляді в голови ЗАС, однак така перебуває у відпустці. З огляду на викладене, ДСА України повернеться до розгляду питання щодо переведення на посаду заступника керівника апарату ЗАС після отримання від голови суду погодження на таке призначення.
13. 23.12.2020 головою ЗАС було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 22.12.2020, в якій зазначено, що заява про переведення на рівнозначну посаду керівника апарату ЗАС не може бути погоджена, оскільки посада не є вакантною. У зв`язку із чим, вказана заява позивачки від 22.12.2020 повернута без вирішення.
14. Наказом т.в.о. голови ДСА України від 14.12.2020 № 538 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 20.09.2018 № 474" позивачку було виключено з членів ліквідаційної комісії.
15. 21.01.2021 позивачці вдруге вручене письмове попередження про наступне припинення державної служби та вивільнення у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Закарпатської області. Запропоновано перелік вакантних посад в апаратах судів області та одночасно роз`яснено позивачці, що вона має надати до ДСА України погодження від голів відповідних судів або керівників апаратів на призначення на одну з вакантних посад. На зазначеному попереджені позивачка вказала, про її погодження на переведення на рівнозначну посаду керівника апарату ЗАС.
16. Наказом ДСА України від 22.02.2021 № 41/к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника апарату Апеляційного суду Закарпатської області у зв`язку з ліквідацією державного органу на підставі підпункту 1-1 частини першої статті 87 № 889-VIII, пункту 1 статті 40 КЗпП України.
17. На виконання зазначеного наказу, головою ліквідаційної комісії Апеляційного суду Закарпатської області видано наказ від 22.02.2021 № 6.3.1-2 "Про оголошення наказу Державної судової адміністрації України".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
18. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 (з урахуванням ухвали від 18.11.2021 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022, адміністративний позов задоволено частково:
18.1. визнані протиправними та скасовані накази ДСА України від 22.02.2021 № 41/к та Апеляційного суду Закарпатської області від 22.02.2021 за №6.3.1.-2;
18.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Апеляційного суду Закарпатської області з 24.02.2021;
18.3. стягнуто з Апеляційного суду Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 203 523, 60 грн;
18.4. стягнуто з ДСА України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
19. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що ДСА України, як суб`єкт призначення на посаду керівника апарату суду апеляційної інстанції протягом всього часу, починаючи з дня повідомлення про наступне припинення державної служби 05.10.2018 та повторного - 21.01.2021, по день звільнення позивачки 23.02.2021, не вжив жодного заходу щодо сприяння переведенню її на рівнозначну посаду у новоствореній установі - Закарпатському апеляційному суді, або в іншому суді апеляційної інстанції на території України.
19.1. Крім того, на переконання судів, такій спосіб пропозиції вакантних посад, який застосовано ДСА України при повторному попередженні позивачки про вивільнення від 21.01.2021, є неприйнятним, оскільки такий не відповідає вимогам, встановленим нормами статті 49-2 КЗпП України. Так, відповідач 1, фактично, не запропонував вакантні посади, а оголосив позивачці їх список в апаратах судів по всій Україні та роз`яснив, що остання може самотужки працевлаштуватися, надавши до ДСА погодження від голів судів або керівників апаратів на призначення на одну із вакантних посад.
19.2. Суди обох інстанцій також зазначили, що в порушення вимог частини п`ятої статті 22 Закону № 889-VIII в редакції, чинній станом на виникнення спірних правовідносин (05.10.2018), голова ЗАС ОСОБА_2. ініціювала перед головою ДСА України проведення конкурсу на посаду керівника апарату ЗАС як вакантну, не мотивуючи відмову у погодженні кандидатури ОСОБА_1 на призначення в порядку переведення на рівнозначну посаду.
19.3. При цьому, на думку судів попередніх інстанцій, твердження голови суду ОСОБА_2. про те, що новоутворений ЗАС не має повноважень, обов`язків працевлаштовувати працівників Апеляційного суду Закарпатської області, оскільки не є його правонаступником суперечить обставинам справи та чинним законам, Плану заходів з ліквідації апеляційних судів та Плану заходів з утворення апеляційний судів.
19.4. Проаналізувавши положення Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Цивільно-процесуального кодексу України, а також зміст Указу №452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" та Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом ДСА України від 20.09.2018 № 474, суд першої інстанції висновував, що в межах апеляційного округу Закарпатської області не відбулися зміни, визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів", для висновку щодо ліквідації Апеляційного суду Закарпатської області.
19.5. Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що функції Апеляційного суду Закарпатської області щодо розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення, в порядку апеляційного провадження, перейшли до ЗАС; доступ до правосуддя не змінився через зміну територіальної юрисдикції; зміна адміністративно-територіального устрою України також не відбулася.
19.6. Також, за висновком судів попередніх інстанцій, виключення наказом т.в.о. голови ДСА України позивачки з ліквідаційної комісії, на письмове прохання голови ЗАС від 14.12.2020 у цьому випадку є передчасним, оскільки таке було зроблено без згоди ОСОБА_1 та суперечить діючим Порядкам та Плану заходів з ліквідації апеляційних судів.
19.7. Щодо застосування до спірних правовідносин в часі положень Закону № 889-VIII та КЗпП України, то суди обох інстанцій зазначили, оскільки вперше попередження позивачки про припинення державної служби відбулося 05.10.2018, тому при вирішенні спірних правовідносин необхідно застосовувати статті 49-2 КЗпП України в редакції на день попередження, згідно якої на уповноважений орган покладений обов`язок запропонування працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також положення частини п`ятої статті 22 Закону № 889-VIII, яка передбачала для суб`єктів владних повноважень переведення державного службовця без обов`язкового проведення конкурсу.
19.8. Поруч із цим суд першої інстанції інстанцій також врахував ту обставину, що позивачка, як одинока мати дитини віком до чотирнадцяти років, мала переважне право на залишення на роботі.
19.9. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив про безпідставність врахування судом першої інстанції цієї обставини через відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували статус позивачки як одинокої матері.
19.10. Наведене в сукупності надало підстави для визнання судами попередніх інстанцій протиправним та скасування наказу ДСА України № 41/к від 22.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 та наказу Апеляційного суду Закарпатської області № 6.3.1-2 від 22.02.2021 "Про оголошення наказу Державної судової адміністрації України" як похідного від нього.
19.11. Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, суди виходили із того, що відповідно до приписів статті 235 КЗпП України у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення на посаді, з якої його було незаконно звільнено, тобто, у випадку цієї справи, на посаді керівника апарату Апеляційного суду Закарпатської області.
19.12. При визначенні розміру моральної шкоди, судами попередніх інстанцій враховано, що позивачка працювала в апеляційному суді з 2003 року по час звільнення, на різних посадах, від друкарки - секретаря судового засідання, консультанта, помічника судді до керівника апарату суду - голови ліквідаційної комісії, та саме бездіяльність ДСА України в частині не виконання приписів статті 49-2 КЗпП України призвела до порушення її трудових прав, а тому саме ДСА України спричинено моральну шкоду ОСОБА_1, яка, виходячи із вимог розумності, справедливості і достатності та враховуючи психоемоційний стан позивача, їх характер та зусилля позивача на відновлення свого порушеного права, підлягає стягненню у розмірі 10000 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
20. До Верховного Суду (далі - Суд) 15.07.2022 надійшла касаційна скарга ДСА України, в якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
21. Ця касаційна скарга подана у зв`язку з неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
21.1. В обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 49-2 КЗпП України, частини другої статті 41, пункту 1 частини першої статті 43, пункту 4 статті 83, статті 87 Закону №889-VIII у справах про оскарження звільнення з посади державного службовця при ліквідації державного органу.
21.2. Скаржник наполягає на помилковості висновків судів попередніх інстанцій, що новоутворений ЗАС є правонаступником Апеляційного суду Закарпатської області, а тому у відповідача наявний обов`язок автоматично переводити позивача на рівнозначну посаду у новоутвореному суді. Як наголошує скаржник, Указом Президента України від 29.12.2017 № 452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах", Апеляційний суд Закарпатської області ліквідовано без правонаступництва, а новоутворений суд (ЗАС) виконує лише свої функції здійснення правосуддя у визначеному апеляційному окрузі, що включає Закарпатську область, з місцезнаходженням у місті Ужгороді.
21.3. У цьому аспекті звертає увагу на положення статті 104 Цивільного кодексу України згідно якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. При ліквідації діяльність припиняється без правонаступництва, тобто без переходу прав та зобов`язань юридичної особи, що ліквідується, до інших осіб.
21.4. На переконання скаржника, помилковим є також висновок судів першої та апеляційної інстанції про застосування до спірних правовідносин статті 49-2 КЗпП України в редакції, чинній на день першого попередження про вивільнення 05.10.2018, оскільки вказане попередження в установленому законом порядку не було реалізовано, натомість звільнення позивачки відбулося на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", якому передувало її повідомлення в установленому законом порядку про наступне припинення державної служби та вивільнення, датоване 21.01.2021.
21.5. При цьому, твердження судів першої та апеляційної інстанції про те, що позивачці не було запропоновано жодної посади, за доводами скаржника, не відповідає дійсності, оскільки у повідомленні про наступне вивільнення від 21.01.2021 ОСОБА_1 також було запропоновано і ряд вакантних посад як у Закарпатському апеляційному суді, так і в органах і установах системи правосуддя на території м. Ужгорода (за місцем проживання позивача) та в інших містах України.
21.6. Поряд із цим, як зауважує відповідач 1, такий обов`язок у ДСА України відповідно до статті 87 Закону №889-VIII, яка діяла в редакції, чинній на момент звільнення позивачки, був відсутній.
21.7. ДСА України також звертає увагу Суду на особливості призначення на посади державних службовців апеляційних судів, а саме керівників апаратів апеляційного суду, що визначені статтями 150 та 155 Закону № 1402-VIII, згідно яких керівників апаратів апеляційного суду, їх заступників голова ДСА України призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням голови відповідного суду.
21.8. Заперечуючи проти висновку судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення з ДСА України на користь позивачки моральної шкоди, скаржник зазначає, що позивачка не надала жодних доказів моральних та фізичних страждань, та розміру заданої шкоди, звертаючи увагу на фінансову спроможність відповідачів задовольнити її особисті потреби шляхом звернення до суду, а суди першої та апеляційної інстанції не встановили чим саме ДСА України заподіяла ОСОБА_1 моральну шкоду.
22. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2022 відкрите касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
23. Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
24. У судовому засіданні представник ДСА України вимоги касаційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Позиція інших учасників справи
25. Від ОСОБА_1 06.09.2022 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ДСА України та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
25.1. В обґрунтування своєї позиції вказує на безпідставність доводів касаційної скарги про відсутність висновків Верховного Суду щодо:
- застосування статей 87 та 22 Закону № 889-УІІІ "Про державну службу" зі змінами відповідно до Закону № 117-ІХ, зокрема, у постановах від 26.05.2021 у справах №140/90/20, № 260/261/20, від 17.06.2021 у справі № 240/455/20 та від 20.09.2021 у справі № 340/221/20;
- особливостей ліквідації юридичної особи публічного права, зокрема у справі №360/1117/20 (щодо ліквідації апеляційного суду Луганської області); в постановах Верховного Суду від 08.12.2021 в справі № 9901/348/19, від 20.02.2019 у справі №826/16659/15 та від 25.07.2019 у справі № 813/2696/17;
- про розмежування дискреційних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення певного змісту в постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 640/16224/19 та від 13.05.2021 у справі № 640/17815/19.
25.2. Доводи відзиву на касаційну скаргу в цілому є аналогічними доводам позовної заяви ОСОБА_1 відповідно до змісту яких позивачка уважає протиправними дії ДСА України та голови ЗАС, що полягає у не пропонуванні їй протягом 60 днів з дня попередження про наступне вивільнення жодної посади для переведення до новоутвореного суду та не вирішення відповідачами заяв ОСОБА_1 про переведення, чим допущене грубе порушення її трудових прав; поданні головою ЗАС заявки на добір кандидатів на посаду керівника апарату ЗАС та допущенні до участі у конкурсі на цю посаду кандидата, який не мав необхідного досвіду роботи і не відповідав кваліфікаційним вимогам та подальшому визначенні такого переможцем і призначенні на посаду керівника апарату; формальному пропонуванні вакантних посад у другому попередженні про наступне припинення державної служби від 21.01.2021, зазначивши їх перелік та про необхідність звернення позивачки до голів судів або керівників апаратів судів за погодженням про призначення ОСОБА_1 на відповідну вакантну посаду, та подальшому незаконному звільненні її із займаної посади; порушенні гарантій, передбачених статтею 184 КЗпП України щодо заборони звільнення жінок, які самостійно виховують дітей.
26. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2022 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою отримано Апеляційним судом Закарпатської області 29.08.2022, а ЗАС 23.08.2022, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102936390541 та роздруківкою з електронної пошти Суду про доставку електронного листа на адресу inbox@zka.court.gov.ua. Водночас правом подати відзиви на касаційну скаргу відповідачі не скористалися, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
27. У судовому засідання позивачка проти вимог касаційної скарги заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
27.1. Представник Апеляційного суду Закарпатської області в особі голови ліквідаційної комісії Гаврилюк В.Ю. у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків суду апеляційної інстанції та аргументів учасників справи
28. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Водночас згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
30. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
31. Спір у цій справі виник у зв`язку із звільненням позивачки наказом від 22.02.2021 №41/к із займаної посади (керівника апарату суду), у зв`язку із ліквідацією Апеляційного суду Закарпатської області, відповідно до підпункту 1-1 частини першої Закону № 889-VIII, пункту 1 статті 40 КЗпП України.
32. Аналізуючи правильність застосування судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин положень частини п`ятої статті 22 і пункту 2 частини першої статті 41, статті 49-2 КЗпП України у межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
33. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що позивачка була звільнена у процедурі ліквідації Апеляційного суду Закарпатської області відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 №452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах".
34. Прийняттю означеного Указу передувало, зокрема, прийняття Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII в рамках реформи системи судової влади метою якої було реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів задля практичної реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом.
35. Так, Законом № 1401-VIII внесено зміни до Конституції України, зокрема, розділ XV "Перехідні положення" доповнено пунктом 16-1 відповідно до якого до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31.12.2017, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом.
36. На завершення формування уніфікованої системи судів в Україні в рамках судової реформи, Президентом України у грудні 2017 року були підписані наступні Укази: Указ № 449/2017 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів"; Указ № 450/2017 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів"; Указ № 451/2017 "Про реорганізацію місцевих загальних судів"; Указ № 452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах"; Указ № 453/2017 "Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів"; Указ №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах"; Указ №455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах".