Постанова
Іменем України
21 липня 2023 року
м. Київ
справа № 502/415/21
провадження № 61-13193св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 31 серпня 2022 року у складі судді Масленикова О. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Семиженка Г. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання договорів недійсними.
На обґрунтування позову посилалася на таке.
Відповідно до наказу АТ "Укрпошта" від 01 жовтня 2012 року № 566-К вона була прийнята на роботу листоношою 1 класу Відділення поштового зв`язку Кілія - 3.
19 січня 2021 року близько 17:00 год під час виконання нею своїх службових обов`язків біля будинку на АДРЕСА_1 ОСОБА_2, який мешкає за вказаною адресою, викрав з корзини її велосипеда службову текстильну сумку листоноші, в якій знаходилися грошові кошти у розмірі 31 699,01 грн, передбачені для видачі пенсій.
Того ж дня, вона звернулася до відділення поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Органами досудового розслідування проводяться слідчі дії у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021167150000001.
23 березня 2021 року вона отримала наказ (розпорядження) АТ "Укрпошта" від 05 лютого 2021 року № 440-К про припинення трудового договору (контракту), за яким вона звільнена з роботи з 08 лютого 2021 року на підставі пункту 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з втратою довір`я при обслуговуванні матеріальних цінностей, відповідно до акта службового розслідування щодо нестачі грошових коштів від 04 лютого 2021 року.
Зазначений наказ є противоправним та таким, що прийнятий з порушенням вимог трудового законодавства та підлягає скасуванню, оскільки в її діях відсутня вина у викрадення коштів, відповідач не мав правових підстав для її звільнення з роботи за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, а тому вона підлягає поновленню по роботі.
Оскільки звільнення є незаконним, то АТ "Укрпошта" має сплатити на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 лютого 2021 року до часу вирішення справи та відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Після того, як вона повідомила АТ "Укрпошта" про викрадення грошових коштів та її звернення до поліції з метою встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення та притягнення винної особи до відповідальності, відповідач змусив її укласти договір короткострокової позики від 03 лютого 2021 року № 1, за яким вона начебто отримала позику у розмірі 38 002,81 грн, яку зобов`язалася повернути шляхом щомісячного утримання позикодавцем рівними частинами коштів з її заробітної плати або внесенням грошей до каси АТ "Укрпошта", або сплатити залишок боргу в день звільнення.
Того ж дня, між сторонами був укладений договір новації від 03 лютого 2021 року № 1, згідно з яким сторони погодили заміну первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок противоправного заволодіння ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків грошовими коштами у розмірі 38 002,81 грн, новим зобов`язанням відповідно до статей 604, 1053 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
При укладені цих договорів зі сторони відповідача здійснювався психологічний тиск, залякування наступним звільненням, повідомлення, що саме на неї покладається обов`язок з повернення коштів, а вона, як відповідальна особа, яка не бажала втратити роботу, оскільки інших доходів та можливості для заробітку не має, була змушена підписати договори. Укладення договорів відбулося поза її волевиявленням, під впливом тяжкої обставини.
З урахуванням наведеного позивачка просила:
визнати наказ (розпорядження) від 05 лютого 2021 року № 440-К про припинення трудового договору (контракту) незаконним;
визнати договір короткострокової безвідсоткової позики від 03 лютого 2021 року № 1, укладений між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_1 недійсним;
визнати договір новації від 03 лютого 2021 року № 1,укладений між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_1 недійсним;
поновитии її на посаді листоноші 1 класу Відділення поштового зв`язку Кілія - 3 ІІІ гр. АТ "Укрпошта";
стягнути з АТ "Укрпошта" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 лютого 2021 року на час ухвалення рішення у справі;
стягнути з АТ "Укрпошта" на її користь 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 31 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір короткострокової позики від 03 лютого 2021 року № 1, укладений між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір новації від 03 лютого 2021 року № 1, укладений між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_1 .
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вирішення вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка як матеріально-відповідальна особа порушила посадову інструкцію листоноші, внаслідок чого втратила грошові кошти, що стало підставою для звільнення її з посади, процедуру якого роботодавцем було дотримано, порушень при винесені наказу про звільнення позивачки з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України немає.
Задовольняючи позов в частині вирішення вимог про визнання договорів недійсними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що волевиявлення позивачки при підписанні вказаних договорів було спрямоване на усунення негативних наслідків у вигляді звільнення за умови взяття на себе добровільного обов`язку з відшкодування спричиненої роботодавцю матеріальної шкоди. Проте нормами трудового законодавства врегульований порядок покриття матеріальної шкоди, завданої працівником, у зв`язку з чим відсутні підстави для врегулювання його нормами ЦК України, які регулюють правовідносини, що вникають з правочинів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2022 року АТ "Укрпошта" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції на порушення вимог статей 77-79, 263-264 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), безпідставно не надав правової оцінки зазначеним умовам договорів новації та позики, а тому не встановив дійсні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уклавши договір новації боргу сторони здійснили заміну зобов`язання про відшкодування розміру матеріальної шкоди, яка була завдана відповідачу шляхом втрати грошових коштів під час виконання трудових обов`язків позивачкою, на нове позикове зобов`язання відповідно до статей 604, 1053 ЦК України.
Норми КЗпП України не передбачають права укладення між роботодавцем та працівником договорів заміни зобов`язань працівника щодо відшкодуванню шкоди позиковим зобов`язанням і водночас немає прямої заборони на вчинення таких дій.
Отже, вихід за межі КЗпП України чи інших централізованих актів, які безпосередньо регулюють трудові та пов`язані з ними відносини, не означатиме, що такі приписи не матимуть право на існування та регламентацію відповідних відносин. Головною вимогою у такому випадку має бути спільна згода працівника та роботодавця на такі умови та відповідність їх чинному законодавству.
Звідси випливає, що якщо роботодавець та працівник спільно вирішили укласти специфічний договір, який не регламентований КЗпП України, але регламентований ЦК України, дійшли згоди з усіх його істотних умов, взяли зобов`язання щодо спільного їх виконання, підписали такий договір, то він може застосовуватися до трудових правовідносин, оскільки такий договір не суперечитиме чинному законодавству, а також відповідатиме методам та принципам регулювання трудових та пов`язаних з ними відносин.
Крім того, суд першої інстанції розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської дирекції АТ "Укрпошта", що підтверджується текстом рішення, а суд апеляційної інстанції прийняв постанову, відповідно до пункту 1 резолютивної частини якої (за текстом постанови): "апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" залишити без задоволення". Проте ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанцій не здійснювали заміни сторони у справі.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині вирішення вимог про визнання договорів недійсними, тому в іншій частині не є предметом перегляду в касаційному порядку (стаття 400 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на:
неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 560/1299/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17, постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №265/7880/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 609/67/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 673/1568/16-ц;
прийняття судом апеляційної інстанції рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
недослідження зібраних у справі доказів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрпошта" на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 8 частини першої, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди попередніх інстанцій встановили, що за наказом АТ "Укрпошта" від 01 жовтня 2012 року № 566-к ОСОБА_1 працювала на посаді листоноші в АТ "Укрпошта" у Центрі поштового зв`язку ПЗ Ізмаїл Відділення поштового зв`язку Кілія - 3.
25 липня 2020 року між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_1 укладений договір про повну матеріальну відповідальність працівника при виконанні ним посадових обов`язків, за яким позивачка взяла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених їй підприємством матеріальних цінностей
03 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 12021167150000001 за статтею 185 Кримінального кодексу України щодо крадіжки 19 січня 2021 року з корзини належного їй велосипеда сумки листоноші з грошовими коштів у розмірі 31 699,01 грн, які належать АТ "Укрпошта", в результаті чого відповідачу завдано збитки, а у неї, як у матеріально відповідальної особи, рахується нестача грошових коштів на цю суму, яку вона має відшкодувати за власний кошти.
Також 03 лютого 2021 року між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_1 укладений договір новації № 1.
Пунктами 1, 2 вказаного договору передбачено, що ОСОБА_1 у зв`язку з неможливістю відшкодувати матеріальну шкоду, завдану АТ "Укрпошта" у сумі 38 002,81 грн, яка була завдана шляхом протиправного заволодіння нею вказаною сумою під час виконання трудових обов`язків, та АТ "Укрпошта", дійшли згоди про заміну зобов`язання про відшкодування завданої матеріальної шкоди новим зобов`язанням відповідно до статей 604, 1053 ЦК України. Первісне зобов`язання припиняється з моменту набрання чинності цим договором (новації) (т. 1, а. с. 21).
03 лютого 2021 року між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_1 укладений договір короткострокової безвідсоткової позики.