Постанова
Іменем України
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 752/3009/21
провадження № 61-4383св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва
від 12 жовтня 2022 року у складі судді Майбоженко А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, встановлення додаткової участі у спілкуванні та вихованні дітей того з батьків, хто проживає окремо.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2
про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, встановлення додаткової участі у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 того з батьків, хто проживає окремо.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі № 752/16359/18.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 22 грудня 2018 року № 974 визначено участь позивача ОСОБА_1
у вихованні дітей за таким графіком: перша та третя неділя місяця з 11.00 год. до 18.00 год.; щопонеділка та щосереди з 16.00 год. до 18.00 год.
Незважаючи на вказане рішення, відповідач чинить перешкоди щодо спілкування та участі у вихованні батьком своїх дітей, зокрема, не надає інформацію про стан здоров`я дітей та про їх пересування, ігнорує дзвінки, формує у дітей негативне сприйняття батька, перекручуючи фактичні обставини, не надає можливості батьку спілкуватися з дітьми у межах встановленого розпорядженням органу опіки та піклування часу.
У зв`язку з зазначеним позивач звертався із заявами до відділу поліції, а також до Служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації і Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про вжиття заходів реагування щодо порушення права батька на підтримання регулярних стосунків і прямих контактів з дітьми, проте станом на момент звернення до суду із позовом його права залишаються порушеними.
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву про зміну предмета позову, в якій остаточно просив: зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_3 та
ОСОБА_4, надаючи дітей для зустрічей тричі на тиждень: із ОСОБА_3 щовівторка та щочетверга з 17.00 год. до 08.00 год. ранку наступного дня
та щосуботи з 09.00 год. до 20.00 год., з ОСОБА_4 щопонеділка
та щосереди з 17.00 год. до 08.00 год. ранку наступного дня та щонеділі
з 09.00 год. до 20.00 год., а також не чинити перешкоди спілкуватися щодня
з дітьми електронними засобами зв`язку (телефон та/або соціальні мережі), брати участь у їх лікуванні (безперешкодний доступ до дітей під час хвороби у місці їх перебування та надання інформації про стан здоров`я дітей) та навчанні, спільному відпочинку влітку 14 днів із дочкою та 14 днів із сином, окремо без присутності матері, зобов`язати матір дітей повідомляти батька про від`їзд (обставини та напрям) дітей за межі м. Києва більше ніж на два дні, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дітей.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми:
- з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, щовівторка та щочетверга після закінчення шкільних та позашкільних занять до 08 год. 00 хв. наступного дня, щосуботи з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., за умови попередньої згоди дитини;
- з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щопонеділка та щосереди після закінчення шкільних та позашкільних занять до 08 год. 00 хв. наступного дня, щонеділі з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., за умови попередньої згоди дитини;
- спільний відпочинок батька з дітьми влітку протягом 14 днів, за умови попередньої згоди дітей.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, мотивовано тим, що у зв`язку з тривалим конфліктом між батьками, прив`язаністю дітей до матері, з метою захисту якнайкращих (найвищих) інтересів дітей, умови для подальшої участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми потребують наявності згоди дітей на такі зустрічі.
Такі заходи застосовані судом на момент вирішення справи, а тому їх подальша доля буде залежати від батька, який сприятиме поверненню довірливих та близьких взаємовідносин з дітьми. У випадку зміни ставлення дітей до зустрічей із батьком та зміни обставин, встановлених судовим рішенням, може бути реалізовано право на пред`явлення нового позову чи самостійного вирішення цього питання в межах сім`ї, без втручання органів державної влади.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача не чинити перешкоди спілкуватись щодня з дітьми електронними засобами зв`язку (телефон та/або соціальні мережі), брати участь у їх лікуванні (безперешкодний доступ до дітей під час хвороби у місці їх перебування та надання інформації про стан здоров`я дітей) та навчанні, зобов`язання матері дітей повідомляти батька про від`їзд (обставини та напрям) дітей за межі
м. Києва, суди виходили із недоведеності таких вимог, які не підтверджені належними і допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 23 березня 2023 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції змінити, виключити із мотивувальної та резолютивної частин рішення висновки про встановлення способів участі батька у спілкуванні з дітьми та їх вихованні за попередньою згодою дитини; доповнити позицією не чинити перешкоди спілкуватися щодня з дітьми електронними засобами зв`язку (телефон та/або соціальні мережі), брати участь у їх лікуванні (безперешкодний доступ до дітей під час хвороби у місці їх перебування
та надання інформації про стан здоров`я дітей) та навчанні, зобов`язанні матері дітей повідомляти батька про від`їзд (обставини та напрям) дітей за межі м. Києва.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її матеріали з Оболонського районного суду м. Києва.
У квітні 2023 року справа № 752/3009/21 надійшла до Верховного Суду.
18 квітня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що розглядаючи спір по суті, суди не врахували висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені
у постановах від 01 липня 2020 року у справі № 138/96/17, від 23 грудня
2020 року у справі № 712/11527/17, від 14 вересня 2022 року у справі
№ 761/8374/20, а також висновки Європейського суду з прав людини у цій категорії справ.
Суди повно та всебічно не дослідили обставини справи, не звернули увагу на те, що враховуючи постійне проживання дітей із матір`ю, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, вказівка суду на зустрічі батька із дітьми лише за їх бажанням призведе до унеможливлення реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні та побаченнях із дітьми.
Суди взяли до уваги неналежний доказ - висновок психолога ОСОБА_5, який не містить інформації щодо предмета доказування, та безпідставно відмовили у задоволенні клопотання позивача про проведення експертизи.
Крім того, рішення судів суперечать принципам правової визначеності, обов`язковості судових рішень, оскільки у зв`язку з перебуванням дітей в Італії рішення не можуть бути виконані.
Доводи інших учасників справи
У травні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_6 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін як такі, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та без порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 грудня 2010 року до 14 травня 2019 року.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент звернення з позовом діти проживали разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини
ОСОБА_1 проживає окремо, хоча зареєстрований за однією адресою з відповідачем ОСОБА_2 та дітьми.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2019 року, у справі № 752/4663/19 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства психологічного характеру), застосовано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 доби (а. с. 120-122 т. 1).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року
у справі № 752/7631/19 встановлено ОСОБА_1 обмежувальний припис
на 6 місяців, яким заборонено наближатися більш ніж на 200 метрів до місця проживання відповідача та дітей, заборонено наближатися ближче ніж
на 100 метрів до місця навчання дітей, заборонено листуватися з дітьми. Через шість місяців 20 лютого 2020 року припис був скасований апеляційним судом.
Відповідно до висновку від 10 квітня 2021 року, складеного кандидатом психологічних наук, спеціалістом вищої категорії, завідувачем лабораторії практичної психології Навчально-наукового інституту міжнародних відносин і соціальних наук ПАТ "Вищий навчальний заклад" МАУП, доцента кафедри психології Навчально-наукового інституту міжнародних відносин і соціальних наук ПАТ "Вищий навчальний заклад" МАУП, практичного психолога КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія" ОСОБА_5, за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діти мають тісну, надійну прив`язаність до матері та уникаючу прив`язаність до батька. Прив`язаність дітей між собою є особливою, тісною та надійною. Середовище, в якому знаходяться діти, є для них сприятливим та таким, що забезпечує задоволення їхніх базових потреб та всебічний розвиток. Мати є опорною особою.
За результатами експериментально-психологічного обстеження рівень інтелектуально-мнестичного розвитку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідає віковим нормативам та отриманому життєвому досвідові. Діти з урахуванням їх рівня інтелекту та індивідуально-психологічних властивостей можуть усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою свідомо керувати ними і передбачити їх наслідки.
Згідно з результатами дослідження, спілкування ОСОБА_4 і ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_1 завдає серйозний психологічний дискомфорт дітям. Примушування дітей до спілкування з батьком ОСОБА_1 поза волею дітей може вкрай негативно вплинути на психологічний стан та розвиток дітей. Такий примус буде психотравмуюючим для дітей.
У зв`язку з зазначеним практичним психологом ОСОБА_5 рекомендовано врахувати бажання дітей при вирішенні питання про графік, можливість чи неможливість контакту, спілкування з батьком, оскільки воно носить ознаки їх особистих вражень та переконань і не є результатом навіювання чи маніпулювання свідомістю дітей. Особисте спілкування дітей з батьком може відбуватися виключно за наявності позитивного висновку фахівця з психології щодо готовності дітей до здійснення такого спілкування без завдання дітям психологічної шкоди (а. с. 180-198 т. 1).
Судом першої інстанції було проведено допит дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у присутності представника Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації Годун Л. М .
Діти під час допиту були спокійні, врівноважені, на запитання суду категорично заперечили можливість їх спілкування з батьком, зазначивши, що не бажають цього.
Дочка пояснила, що вже три роки вона живе з мамою і братом. З татом в неї були погані стосунки. Тато бив її, коли вона не хотіла спати, і силою заставляв іти в садок. Після того, як батько почав жити окремо, вона стала спокійнішою, раніше була нервовою, зажатою. Тато штовхав її брата ОСОБА_4, коли було розлучення з мамою, кидав ложку в лоб йому. З вересня приходив двічі
з чужими людьми, погрожував, що виселить із квартири. Не хоче спілкуватися з ним, тому що батько лише принижує її, говорить, що вона не доглянута. Пояснила, що в неї є мобільний телефон, однак номер телефону батькові давати дитина не хоче. Батько заходить в програму " Зум", де ведуться уроки, спостерігає та пише, що вона не розчесана, не так тримає руки. Раніше писав
у загальний чат програми "Зум" і це бачили всі однокласники. З мамою відносини нормальні, конфліктів не буває. Мама ніколи не говорила погано про тата. ОСОБА_3 сама не хоче з ним спілкуватися.
ОСОБА_4 пояснив, що проживає з мамою і сестрою. Батько приходить до них рідко, близько двох разів на рік. Останній раз приходив із чужими людьми. ОСОБА_3 не хоче залишатися з ним, вона дуже хвилюється після його візитів. Батько казав, що буде заставляти її гуляти з ним. ОСОБА_4 категорично відмовляється від прогулянок із ним. Батько його називав "байстрюком", бив його, виганяв у тамбур. Коли він не правильно тримав ложку, батько давав йому "підзатильника". Постійно був дуже вимогливий до нього. ОСОБА_4 відомо, що ОСОБА_1 не рідний тато. Не пам`ятає, чи запитували у нього згоди на усиновлення. Де тато живе не знає. Утримує їх мама. ОСОБА_4 має мобільний телефон, але татові номер давати не збирається.
Зі змісту висновку № 01 від 06 січня 2022 року психологічного обстеження малолітніх дітей, підготовленого Міським центром дитини, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 демонструють однакове ставлення до матері та батька, де відносини із матір`ю діти наділяють виключно позитивним змістом, а батькові діти приписують виключно негативні риси, адресують йому звернення про те, що не люблять його, кажуть про нього, що він злий, жорстокий, агресивний тощо. Відсутність у дітей амбівалентного ставлення до кожного із батьків, поляризація дітей у відношенні матері та батька виникає в ситуації конфлікту між батьками, коли діти, щоб не знаходитись в епіцентрі конфлікту та уникнення занадто складної для психіки задачі, обирають обмеження взаємовідносин з одним із батьків та наділяють його виключно негативними рисами.
Оскільки матір для дітей є значимою та авторитетною дорослою особою, ставлення дітей до батька обумовлюється особливостями взаємовідносин між батьками. Але присутність у взаємовідносинах між батьком та дітьми випадків тілесних покарань зі сторони батька, психологічного тиску, про що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неодноразово повідомляли під час діагностики, також призводять до бажання дітей відсторонитися від батька.
Рекомендовано поступове налагодження спілкування батька із дітьми під час їх зустрічей. Зустрічі мають відбуватися в безпечній та спокійній обстановці, з урахування бажання дітей, в присутності соціального працівника, психолога Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді або іншої нейтральної третьої особи, яка є безпечною для дітей (а. с. 83-86 т. 2).
31 січня 2022 року представник третьої особи надав до суду висновок
№ 100/09-348, згідно з яким визначено способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми:
- з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, щовівторка та щочетверга після закінчення шкільних та позашкільних занять до 08 год. 00 хв. наступного дня, щосуботи з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.;
- з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щопонеділка та щосереди після закінчення шкільних та позашкільних занять до 08 год. 00 хв. наступного дня, щонеділі з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.;
- спільний відпочинок батька з дітьми влітку протягом 14 днів.
Батько має погоджувати час та місце зустрічей з дітьми засобами стільникового зв`язку напередодні зустрічі. Всі зустрічі мають відбуватися виключно за згодою дітей (а. с. 111-116 т. 2).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.