Постанова
Іменем України
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 344/1732/23
провадження № 61-6759св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Томин О. О., Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 .
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який розірваний рішенням Івано-Франківського районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2006 року у справі № 2-3119/2006.
Рішенням Івано-Франківського районного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2012 року у справі № 0907/5243/2012 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказувала на те, що після розірвання шлюбу вона та ОСОБА_2 залишились проживати у квартирі АДРЕСА_1 .
Зазначала, що ОСОБА_2 під час спільного проживання за вказаною адресою вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо неї та, як наслідок, неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності (у 2012 році винесено захисний припис, 8 разів притягувався до адміністративної відповідальності протягом 2011-2012 років, Івано-Франківським районним судом Івано-Франківської області 14 лютого 2014 року винесено вирок за частиною першою статті 125 КК України - нанесення легких тілесних ушкоджень заявниці, вироками Івано-Франківського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2014 року та від 26 липня 2019 року встановлено нанесення їй легких тілесних ушкоджень, постановою Івано-Франківського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП).
24 червня 2022 року ОСОБА_2 знову вчинив щодо неї домашнє насильство, про що свідчить довідка медичного закладу. З приводу цього факту вона подала заяву до РУП ГУНП, винесено терміновий заборонний припис на 10 діб. Однак вказаний припис ОСОБА_2 не виконує.
Вказувала, що ОСОБА_2 систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо неї та дочки ОСОБА_5 протягом тривалого часу, погрожує розправою, впевнений у своїй безкарності, а його агресія щоразу посилюється. Останнім часом він періодично перебуває у стані алкогольного сп`яніння, його поведінка абсолютно неконтрольована. Переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_2 щодо неї та неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також настання тяжких наслідків для їх здоров`я, є дуже високою, оскільки такі дії останнього продовжуються тривалий час, попередні заходи, вжиті поліцією та судом до кривдника, виявились неефективними та не захистили від насильства.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 на строк шість місяців, яким визначити такі тимчасові обмеження, а саме:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 та ОСОБА_5, 2008 року народження, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5, 2008 року народження, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та ОСОБА_5, 2008 року народження, або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто або через третіх осіб;
- заборонити ОСОБА_2 особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_5, 2008 року народження, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та у будь-який спосіб спілкуватись з ними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2023 року, ухваленим у складі судді Польської М. В., у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не довела підстав для захисту її прав вказаним шляхом, оскільки надані докази не є належними до події, на яку вона посилається (27 серпня 2022 року), а конфлікти з нанесенням легких тілесних ушкоджень відбувалися у 2012-2017 роках. Також зі змісту доказів у кримінальних справах вбачається, що сварки між колишнім подружжям виникають на побутовому рівні, в тому числі пов`язані з питанням цивільного спору щодо житла.
При цьому суд вважав, що заборона ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 та ОСОБА_5, 2008 року народження, за адресою: АДРЕСА_2, а також заборона йому наближатися на відстань менше 300 м до вказаного місця проживання, порушуватиме право проживання заінтересованої особи, наявність іншого житла в якого не встановлено.
Заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто або через третіх осіб, є недоцільною, оскільки заявник не заперечила, що сторони не спілкувались ніколи телефоном, в неї відсутні контакти колишнього чоловіка.
Також суд першої інстанції вважав недоцільною заборону ОСОБА_2 особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_5, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та у будь-який спосіб спілкуватись з ними.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Івано-Франківського міського суду від 17 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису шляхом заборони ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5, скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про часткове задоволення цих вимог.
Видано обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2, поклавши на нього на строк три місяці такі обов`язки:
- заборонено ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонено ОСОБА_2 наближатися на відстань до 100 м до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
В іншій частині рішення Івано-Франківського міського суду від 17 лютого 2023 року залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису шляхом заборони ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5, та задовольняючи частково вказані вимоги, апеляційний суд виходив із того, що між сторонами дійсно наявні конфлікти, пов`язані з користуванням квартирою АДРЕСА_1, однак матеріалами справи підтверджено завдання ОСОБА_1 домашнього насильства колишнім чоловіком ОСОБА_2 у 2011-2018 роках, а також 05 серпня 2021 року, 27 червня 2022 року та 21 лютого 2023 року, тобто і після розгляду справи судом першої інстанції.
Надані до суду письмові документи підтверджують факти систематичного вчинення щодо ОСОБА_1 психологічного та фізичного насильства з боку колишнього чоловіка, їх тривалий характер, існування високого ризику вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами вчинення ним домашнього насильства щодо неї. ОСОБА_1 провокує конфлікти, викликає поліцію та заявляє про вчинення з його боку домашнього психологічного насильства з метою позбавлення його житла, а саме квартири АДРЕСА_1, яка не приватизована.
Вказував, що іншого житла він не має та у зв`язку зі станом його здоров`я (хронічне захворювання, пов`язане з психіатричною хворобою, - змішаний розлад особистості з афективними проявами) він не має можливості працювати.
Підставами касаційного оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 363/3496/18 (провадження № 61-4830св19), від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19 (провадження № 61-12915св19), від 17 червня 2020 року у справі № 509/2131/18 (провадження № 61-271св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 570/2528/20 (провадження № 61-16103св20), від 14 липня 2021 року у справі № 643/15988/20 (провадження № 61-5729св21).
Постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Також у цій квартирі зареєстровані та проживають заінтересована особа ОСОБА_2, їхня неповнолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2006 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Малолітніх дітей: дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено проживати з матір`ю.
20 березня 2012 року дільничним інспектором Івано-Франківського МВ УМВС лейтенантом міліції Білусяк І. М. винесено захисний припис ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що останній систематично вчиняє насильство в сім`ї щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_1 та трьох неповнолітніх дітей. Встановлено йому заборону вести телефонні та будь-які інші розмови (переговори) із колишньою дружиною ОСОБА_1, вчиняти по відношенню до неї насильство, вступати в конфлікти.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2012 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зокрема, судом встановлено жорстоке поводження з дітьми.
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження відносно ОСОБА_1 ), та призначено покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
Вказаним вироком встановлено, що відповідно до акта № 195 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 15 липня 2013 року обвинувачений ОСОБА_2 з 1991 року хворіє психічними розладами та неодноразово лікувався в ОПНЛ № 3 з діагнозом: змішаний розлад особистості з афективними проявами та депресивними нашаруваннями. Астено-депресивний синдром. Постановами Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 за період з 02 листопада 2011 року по 16 серпня 2011 року вісім разів було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 КпАП України, тобто за вчинення насильства в сім`ї, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Окрім того, відповідно до виписки із медичної карти денного стаціонарного хворого ОСОБА_2, останній був госпіталізований на ДС ОКПНД з 22 червня по 13 липня 2012 року з діагнозом: "Змішаний розлад особистості з афективними проявами та агресією", а відповідно до довідки про прийняття і реєстрацію заяви, виданої ОСОБА_2, обвинувачений 04 грудня 2013 року близько 09:00 год. знову спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1, що 06 грудня 2013 року зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під реєстраційним номером 12013090010003368 та відповідно до частини третьої статті 88 КПК України визнано судом допустимими доказами для доведення того, що вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_2 узгоджувалося із його звичкою, а отже є доказом звички.
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2014 року з урахуванням ухвали цього ж суду від 09 грудня 2014 року про виправлення описки ОСОБА_2 визнано винним за частиною першою статті 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження відносно ОСОБА_1 по події 04 грудня 2013 року близько 09:00 год.), та призначено покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2019 року ОСОБА_2 знову визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження відносно ОСОБА_1 09 грудня 2017 року близько 20 год.), та призначено покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
Відповідно до копій відповідей Івано-Франківського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області № 24885 від 29 листопада 2012 року та Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області № 17921 від 23 листопада 2018 року на адвокатські запити ОСОБА_1 протягом 2011-2012 років 8 разів зверталась до органів внутрішніх справ з приводу насильства по відношенню до неї та її дітей з боку колишнього чоловіка ОСОБА_2 . У період 2016-2018 років зареєстровано 4 звернення ОСОБА_1 з приводу тілесних ушкоджень, сімейних, побутових конфліктів, хуліганських дій її колишнього чоловіка ОСОБА_2 .
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП (домашнє насильство, тобто умисне вчинення діяння психологічного характеру, внаслідок чого була завдано шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 05 серпня 2021 року близько 13:00 год.), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 170,00 грн.
Згідно з довідкою КП "Міська клінічна лікарня №1" Івано-Франківської міської ради від 27 червня 2022 року № 4314 ОСОБА_1 27 червня 2022 року отримано травму - забій м`яких тканин лиця.
27 червня 2022 року інспектором СПДН Івано-Франківського РУП капітаном поліції Костюк О. В. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 терміном дії до 07 липня 2022 року, а 01 липня 2022 року внесено відомості про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР; правова кваліфікація - частина перша статті 125 КК України.
Також судами встановлено, що згідно з довідкою № 02-02/8/64 про склад сім`ї, виданою КП "Єдиний розрахунковий центр" 19 листопада 2012 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_9 (основний квартиронаймач), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_10 (син), ОСОБА_11 (дочка), ОСОБА_1 (невістка), а також ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - онуки.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 жовтня 2007 року задоволено позов ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, що діяла також в інтересах ОСОБА_12 . Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_1 не чинити перешкод позивачам у користуванні кватирою АДРЕСА_1 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено в позові про виселення ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення та скасування реєстрації у вказаній кватирі.
На даний час триває розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 визнання особами, які втратили право користування житловим приміщенням.
23 лютого 2022 року Івано-Франківським РУП ГНП зареєстровано звернення ОСОБА_2 щодо конфлікту з колишньою дружиною ОСОБА_1 23 лютого 2022 року.
Згідно з висновком експерта від 26 серпня 2022 року № 381 у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: рана в ділянці лівої щоки, садна надбрівної ділянки зліва, синець в ділянці лівої щоки, які можуть відповідати терміну, вказаному в постанові (27 червня 2022 року).
У зв`язку з тим, що на момент проведення судово-медичної експертизи № 381 від 26 серпня 2022 року не враховано ряд медичних документів, постановою старшого дізнавача СД Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 24 листопада 2022 року у кримінальному провадженні призначено судово-медичну експертизу тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .
Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов сім`ї від 17 червня 2020 року та від 01 липня 2022 року, складених у зв`язку із повідомленням відділу поліції на вказаний час, у квартирі АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .