1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25 липня 2023 року

справа № 440/3548/22

адміністративне провадження № К/990/18380/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

за участю секретаря судового засідання Пугач Д. С.

представника позивача - адвоката Скубака А. В. на підставі ордера,

представника відповідача - Сухомлин Ю. В. в порядку самопредставництва,

представника ДПС України - Красникова В. А. в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року (суддя - Клочко К. І.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року (судді: Бартош Н. С., Подобайло З. Г., Григоров А. М.),

у справі №440/3548/22

за позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Державне підприємство "Жовтневий спиртовий завод" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - контролюючий орган, відповідач у справі) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0053880904 від 06 серпня 2021 року, яким збільшено податкові зобов`язанням з акцизного податку на 151 651 637,86 грн та за застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 303 303 275,72 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

В обґрунтування позову вказує, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, адже під час проведення камеральної перевірки ДП "Жовтневий спиртовий завод" використовував не тільки дані податкових декларацій, а й інші документи (дані Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий, матеріали листування з позивачем, пояснення посадових осіб Головного управління ДПС у Полтавській області). Також на думку позивача, ним було правомірно застосовано пільгу зі сплати акцизного податку у перевіряємому періоді з огляду на те, що підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не передбачала обов`язкового включення платника податку до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини. Також позивач вважає, що ним не було порушено вимог статті 7-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), оскільки зазначена норма регулює правовідносини, в яких здійснюється відпуск спирту етилового та його отримання, тоді як ДП "Жовтневий спиртовий завод" передавало спирт на переробку в межах підприємства, внаслідок чого відпуску та отримання спирту не було.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0053880904 від 06 серпня 2021 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Підприємства витрати зі сплати судового збору у розмірі 24810,00 грн.

22 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга податкового органу на зазначені судові рішення, провадження за якою відкрито після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.

07 липня 2023 року справа № 440/3548/22 надійшла до Верховного Суду.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій

Суди попередніх інстанцій визнали, що висновок контролюючого органу про безпідставність застосування Підприємства у перевіряємому періоді пільги, передбаченої абзацом "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України внаслідок не внесення його до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини не відповідає положенням Податкового кодексу України в редакції, що діяла у перевіряємому періоді та під час прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах: підпункту 5.2 статті 5, підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213, пункту 214.4 статті 214, абзацу "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України, статті 7-1 Закону № 481/95-ВР. Окрім того, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункт 5.2 статті 5, підпункт 213.1.2 пункту 213.1 статті 213, пункт 214.4 статті 214, абз."д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України та статтю 7-1 Закону № 481/95-ВР, що обґрунтовується наступним.

За змістом статті 7-1 Закону №481/95-ВР здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, передбачає дотримання умови внесення Підприємства до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Аналізуючи положення статті 7-1 Закону №481/95-ВР, відповідач наголошує: по-перше, відпуск спирту етилового його виробником може здійснюватися тим суб`єктом господарювання, який включений до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно- косметичної продукції, оцту з харчової сировини; по-друге, отримання спирту етилового може здійснюватися тим суб`єктом господарювання, який включений до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Взаємозв`язок фактів відпуску та отримання спирту етилового саме із особою отримувача спирту етилового (суб`єктом господарювання) обумовлений необхідністю державного контролю за суб`єктами господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, суть якого полягає у встановленні законодавцем до таких суб`єктів господарювання певних вимог та перевірці їх дотримання.

Характерною ознакою суб`єктів господарювання, які можуть отримувати спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, є їх перебування в спеціальному реєстрі, ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відтак, самого лише факту використання суб`єктом господарювання спирту етилового для виробництва продукції, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, недостатньо для того, щоб підприємство-виробник могло відпустити, а суб`єкт господарювання-отримувач міг отримати від виробника спирт етиловий.

Відповідно, невиконання виробником/суб`єктом господарювання обов`язку щодо відпуску та отримання спирту етилового за умови внесення суб`єкта господарювання до Електронного реєстру, свідчитиме про недотримання вимог статті 7-1 Закону №481/95-ВР.

Перелік продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 722.

Преамбулою до постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 722 визначено, що затвердження переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, здійснено Кабінетом Міністрів України відповідно до абз."д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України та абз. 34 статті 1 Закону №481/95-ВР.

Отже, відповідач в касаційній скарзі доводить, що затвердження Кабінетом Міністрів України переліку продукції, про яку йде мова в абз.34 статті 1 та статті 7-1 Закону №481/95-ВР, здійснено для цілей застосування абз. "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України, відповідно до якого податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Тобто, з 14 серпня 2019 року абз. "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України має обмежену сферу застосування: застосовується щодо спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Скаржник зазначає, що застосування норми абз."д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України може бути досягнуто через практичне застосування норми статті 7-1 Закону №481/95-ВР, оскільки неможливо використати спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, попередньо не отримавши його від виробника.

Одночасне застосування норм абз."д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України може бути досягнуто через практичне застосування норми статті 7-1 Закону №481/95-ВР, в їх системному взаємозв`язку, що не суперечить пункту 5.2, пунктам 7.3 та 7.4 статті 7 ПК України, оскільки до відносин, які виходять за рамки регулювання Податковим кодексом України, мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів.

Отже, право на пільгу зі сплати акцизного податку (за ставкою 0 гривень) відповідно до абз."д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України мають суб`єкти господарювання, які отримують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а з огляду на те, що отримувати такий спирт відповідно до вимог статті 7-1 Закону №481/95-ВР можуть лише суб`єкти господарювання, які внесені до Електронного реєстру.

На користь такого висновку суду свідчать і подальші доповнення, що внесені Законом України №2284-ІХ від 31 травня 2022 року (набрав чинності 17 червня 2022 року) до підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України, зміст якого наведений вище у касаційній скарзі.

Відповідач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Підприємства відмовити в повному обсязі.

Відзив Підприємства на касаційну скаргу податкового органу до Верховного Суду не надходив.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ДП "Жовтневий спиртовий завод" (податковий номер 00374829) зареєстровано 29 липня 1994 року, взято на податковий облік 24 квітня 1997 року в Головному управлінні ДПС у Полтавській, Карлівська ДПІ.

15 липня 2021 року завідувачем сектору контролю за обігом марки акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Полтавській області Падалкою О. П. проведено камеральну перевірку податкової декларації з акцизного податку за травень 2021 року ДП "Жовтневий спиртовий завод", за наслідками якої складено акт від 15 липня 2021 року №5419/16-31-09-03/374829.

Під час проведення перевірки встановлено порушення Підприємством вимог підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 та пункту 214.4 статті 214 ПК України в частині не включення до об`єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1194483,6 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону № 481/95-ВР, а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

У зв`язку із неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов`язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов`язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 126,96 грн за 1 літр 100 - відсоткового спирту, склала 151 651 637,86 грн.

Розцінюючи дії ДП "Жовтневий спиртовий завод" щодо безпідставного застосування пільги на сплату податкового зобов`язання з акцизного податку як умисні, контролюючий орган на підставі пункту 123.5 статті 123 ПК України застосував до позивача штраф у подвійному розмірі, всього - 303303275,72 грн.


................
Перейти до повного тексту