ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 360/2127/20
адміністративне провадження № К/990/27002/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі у касаційній інстанції адміністративну справу №360/2127/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Луганської області
про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року (головуючий суддя: Міронова Г.М., судді: Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури, у якому просила суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 9 квітня 2020 року №270 "Про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки" ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року №535к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Луганську область прокуратури Луганської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Луганську область прокуратури Луганської області або на рівнозначній посаді з 6 травня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 6 червня 2020 року до дати винесення судового рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 9 квітня 2020 року №270 "Про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки" ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року №535к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Луганську область прокуратури Луганської області, з 5 травня 2020 року;
- поновлено ОСОБА_1 на роботі в Луганській обласній прокуратурі;
- зобов`язано Луганську обласну прокуратуру та Офіс Генерального прокурора прийняти всі необхідні рішення, здійснити дії щодо поновлення порушеного права ОСОБА_1 на продовження публічної служби в органах прокуратури на прокурорських посадах відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 6 травня 2020 року до 22 лютого 2022 року у сумі: 557138 (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сто тридцять вісім) гривень 34 копійки з відрахуванням обов`язкових податків та зборів;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі: 19765 (дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 47 копійок з відрахуванням обов`язкових податків та зборів;
- стягнуто з Офісу Генерального прокурора за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 40 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із цим судовим рішенням, Офіс Генерального прокурора оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №360/2127/20 залишено без руху у зв`язку з несплатою скаржником судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №360/2127/20 повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має повноважень на її подачу, та до скарги не додано документ, підтверджуючий повноваження особи на її підписання.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 8 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ОСОБА_1 свого відзиву на касаційну скаргу не подала, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримала 22 червня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 8 листопада 2022 року справу №360/2127/20 було витребувано з Луганського окружного адміністративного суду.
Проте, листом від 14 листопада 2022 року №360/2127/20/10406/2022 Луганський окружний адміністративний суд повідомив про неможливість надати матеріали справи з огляду на нездійснення Луганським окружним адміністративним судом діяльності за своїм місцезнаходженням, зважаючи на військову агресію Російської Федерації на території, зокрема, Луганської області.
Зважаючи на указану обставину, Верховний Суд витребував електронні матеріали справи №360/2127/20 з Центральної бази даних.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги Офісу Генерального прокурора про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу заявнику з огляду на те, що вона підписана ОСОБА_2 як представником Офісу Генерального прокурора.
Одночасно, як зазначив апеляційний суд, у справі не міститься документу в підтвердження його повноважень як представника, який має право на підпис апеляційної скарги від імені Офісу Генерального прокурора.
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора зазначає, що доказами на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як представника Офісу Генерального прокурора слугували: копія довіреності від 9 грудня 2020 року №15/1/2-1412-20 за підписом Генерального прокурора, наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду та витяг з Положенням про Департамент представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 27 липня 2020 року №336 (далі - "Положення №336").
В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.