ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа №380/17176/22
адміністративне провадження № К/990/11775/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 (суддя Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 (колегія суддів: Улицький В.З., Кузьмич С.М., Матковська З.М.) у справі №380/17176/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області, в якому просив:
визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Самбірської РДА у виплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;
зобов`язати Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплачених сум.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він як учасник бойових дій у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" має право на отримання до 05 травня одноразової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, проте відповідачем виплачено вказану допомогу у розмірі меншому ніж передбачено зазначеним Законом.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись з судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
5. Ухвалою Верховного Cуду від 18.04.2023 відкрито касаційне провадження на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечує, просить відмовити в задоволенні.
7. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від всіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
10. В 2022 році позивач отримав щорічну допомогу до 5 травня в розмірі 1491 грн.
11. Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації із заявою, в якій просив здійснити перерахунок грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня в 2022 році, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком.
Листом від 14.11.2022 відповідач повідомив позивача, що при призначенні щорічної грошової допомоги до 5 травня орган соціального захисту керувався постановою Кабінету Міністрів України № 540 від 07.05.2022. Зазначив, що законодавством України не передбачено нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі більшому, ніж передбачено у прийнятій в 2022 році постанові Уряду.
12. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі 1491 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач діяв правомірно, так як враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, частини сьомої статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня мала здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
При цьому суди послались на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.12.2022 у справі №580/2869/22.
ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційна скарга обґрунтована існуванням необхідності відступлення від висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22. Заявник касаційної скарги вказує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 не вводились обмеження прав і свобод громадян України, зокрема, в частині розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена статтями 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", через що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.
19. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу № 560/8064/22 в касаційному порядку, у постанові від 13.06.2023 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що Судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
20. Так, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступний висновок:
" 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;