ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2023 року
м. Київ
справа № 821/1680/16
адміністративне провадження № К/9901/36966/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Смайл" до Головного управління ДФС України у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС України у Херсонській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 (суддя Лук`янчук О. В.),
У С Т А Н О В И В :
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 10.02.2017 (суддя Хом`якова В. В.) адміністративний позов товариства задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21.10.2016 №0000162209 в частині застосування до товариства штрафних санкцій у сумі 727ʼ 944,28 грн за платежем ʼʼмито на товари, що ввозяться на митну територію Україниʼʼ; в іншій частині позову відмовив.
ГУ ДФС подало на це рішення апеляційну скаргу, яку Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.05.2017 повернув на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали).
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник у строк, встановлений судом в ухвалі від 13.03.2017 про залишення апеляційної скарги без руху, не усунув недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в сумі 72ʼ 066,49 грн. На усунення недоліків апеляційної скарги скаржник надав до суду платіжне доручення від 20.04.2017 №407 про сплату судового збору в сумі 12ʼ 013,49 грн, що є меншою ніж була визначена судом в ухвалі від 13.03.2017 з урахуванням ціни позову та ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду - 72ʼ 066,49 грн (4ʼ 367ʼ 665,70 грн Х 1,5% Х 110%).
ГУ ДФС подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач доводив, що суд апеляційної інстанції неправильно обчислив суму судового збору, виходячи з ціни позову (4ʼ 367ʼ 665,70 грн), а не пропорційно долі задоволених судом позовних вимог (727ʼ 944,28 грн), що оскаржувалися в апеляційному порядку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.08.2017 (суддя Стрелець Т. Г.) відкрив касаційне провадження №К/800/22086/17 у цій справі.
Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу відповідача.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 2 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції на дату подання апеляційної скарги на рішення суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду була встановлена на рівні 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, законом на момент звернення відповідача до суду зі скаргою було передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Оскільки у цій справі відповідно до підпункт 1 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подачу позову майнового характеру підлягав сплаті судовий збір в сумі 65ʼ 514,99 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), то розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, становив 72ʼ 066,49 грн.
У той же час відповідачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 12ʼ 013,49 грн, про що свідчить платіжне доручення від 20.04.2017 №470.
Таким чином, відповідач сплатив судовий збір у меншому розмірі, ніж було визначено Законом №3674-VI та судом в ухвалі від 13.03.2017 про залишення апеляційної скарги без руху.
Посилання відповідача на неспіврозмірність розміру судового збору, що підлягав сплаті, оспорюваній сумі, оскільки в апеляційному порядку судове рішення оскаржувалося в певній частині майнових вимог, та у зв`язку з цим зайве навантаження на бюджет, є безпідставними, оскільки на момент постановлення судом ухвали про повернення апеляційної скарги Законом №3674-VI не було передбачено умови сплати судового збору за подання скарги щодо перегляду судового рішення в певній частині позовних вимог (оспорюваних сум).