ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2023 року
м. Київ
справа № 821/1680/16
адміністративне провадження № К/9901/36968/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Смайл" до Головного управління ДФС України у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС України у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2017 (суддя Хом`якова В. В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 (головуючий суддя Димерлій О. О., судді: Бойко А. В., Єщенко О. В.),
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2016 року ТОВ Фірма``Смайл`` (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у якому просило визнати протиправними дії ГУ ДФС (відповідач) щодо призначення і проведення документальної невиїзної перевірки стосовно товариства та скасувати прийняті за наслідками цієї перевірки податкові повідомлення-рішення від 21.10.2016 №0000152209, №0000162209 про збільшення товариству грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 727ʼ 944,29 грн (в тому числі, за основним платежем - 582ʼ 355,43 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 145ʼ 588,86 грн) та грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання" на суму 3ʼ 639ʼ 721,41 грн (в тому числі, за основним платежем - 2ʼ 911ʼ 777,13 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 727ʼ 944,28 грн) (т.І, а.с. 3-9, 11, 12, 185-189).
Підставою для збільшення товариству грошових зобов`язань із застосуванням штрафних-фінансових санкцій згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями став висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної невиїзної перевірки від 03.10.2016, про порушення товариством Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу (ПК) України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, з-поміж іншого, посилався на неналежне повідомлення з боку контролюючого органу про початок проведення податкової перевірки щодо нього. Позивач зазначив, що контролюючий орган не дотримався встановленого законом обов`язку щодо повідомлення платника про дату початку проведення перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку. Щодо суті зафіксованих в акті перевірки порушень митного законодавства, ТОВ Фірма``Смайл`` посилалось на їх безпідставність, оскільки такі висновки гуртувалися на Методичних рекомендаціях щодо класифікації товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розіслані листом заступника міністра доходів і зборів України від 26.03.2014 №6983/7/99-99-24-02-03-17, що носять лише рекомендаційний / роз`яснювальний характер, та рішеннях митниці про визначення коду товару, що були оскаржені товариством до суду (справа №821/1156/16). Водночас технічні характеристики та властивості ввезеного на територію України товару (акумуляторні батареї, що працюють на рідкому електроліті) відповідають класифікаційним характеристикам визначеного товариством коду 8507 20 20 90 згідно з УКТ ЗЕД, що також підтверджується експортними деклараціями щодо цього товару, які містять аналогічний код класифікації товару, та експертними висновками.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 10.02.2017 позов товариства задовольнив частково та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21.10.2016 №0000162209 в частині застосування до товариства штрафних санкцій у сумі 727ʼ 944,28 грн за платежем ʼʼмито на товари, що ввозяться на митну територію Україниʼʼ, в іншій частині позову відмовив.
Суд дійшов висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо призначення та проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ Фірма``Смайл`` та відхилив доводи позивача про порушення відповідачем положень статті 79 ПК України, зазначивши, що порядок здійснення митного контролю шляхом проведення документальної невиїзної перевірки врегульовано нормою статті 351 МК України, невиїзну перевірку було розпочато після отримання позивачем повідомлення про проведення такої перевірки без будь яких зауважень з його боку. Також, спираючись на судове рішення суду апеляційної інстанції від 23.11.2016 у справі №821/1156/16, яким визнано правомірним рішення Херсонської митниці ДФС про зміну коду задекларованого позивачем аналогічного товару згідно з УКТ ЗЕД з 8507 20 20 90 на 8507 20 80 90, суд погодився із доводами відповідача, що імпортований позивачем товар (акумуляторні батареї) необхідно класифікувати саме за кодом 8507 20 80 90. Поряд з цим суд першої інстанції визнав необґрунтованим застосування до ТОВ Фірма``Смайл`` штрафних санкцій згідно податковим повідомленням-рішенням від 21.10.2016 №0000162209 на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України з тих підстав, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товару, можуть бути застосовані лише у випадку подання заявником недостовірних документів чи недостовірної інформації, що, однак, судом не було встановлено.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.07.2017 скасував постанову суду апеляційної інстанцій і прийняв нове судове рішення, яким позов товариства задовольнив частково та визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській від 21.10.2016 №0000162209, №0000152209, а в іншій частині позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції погодився з обґрунтуванням висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог товариства в частині визнання протиправними дій ГУ ДФС щодо призначення та проведення документальної невиїзної перевірки товариства.
Задовольняючи позовні вимоги в іншій частині позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що для правильної класифікації імпортованого позивачем товару за товарною категорією має значення назва категорії, примітки та застереження до назви. Порівняння назв товарних категорій свідчить, що усі акумулятори свинцеві, які працюють на рідкому електроліті, відносяться до категорії 8507 20 20, а будь-які інші, в яких електроліт не є рідким - до категорії 8507 20 80. При цьому, оскільки у назвах цих товарних категорій відсутні посилання на технологію виготовлення AGM чи віднесення до типу VRLA, тому ці ознаки не мають значення для класифікації і імпортований товариством товар необхідно класифікувати за кодом 8507 20 20 90, що й був визначений товариством у митних деклараціях у період, охоплений перевіркою.
Відповідач звернувся до Вищого адміністративного Суду з касаційною скаргою на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач доводив, що задекларований товариством товар ``акумуляторні батареї …`` необхідно класифікувати за кодом 8507 20 80 90.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.08.2017 (суддя Стрелець Т. Г.) відкрив касаційне провадження №К/800/27772/17 у цій справі.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 - без змін.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Як встановили суди попередніх інстанцій, суть зауважень контролюючого органу в акті перевірки про порушення товариством Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та пункту 190.1 статті 190 ПК України зводилася до того, що імпортований товариством товар ``Стаціонарні акумуляторні батареї герметизовані, із свинцевими пластинами, заправлені рідким кислотним електролітом (сірчана кислота 27-29%); використовуються для забезпечення живлення засобів електрозв`язку в телекомунікаційних мережах; серія 12 MVR180, ємність 180 А/год, 12V, розмір батареї 555/125/324 мм``, щодо якого проведено митне оформлення за митними деклараціями за період з 25.01.2016 по 22.08.2016, необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 8507 20 80 90. Товариство класифікувало імпортований товар за УКТ ЗЕД 8507 20 20 90.
На обґрунтування своїх висновків в акті перевірки відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо класифікації товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД та висновки експерта Управління товарознавчої інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 08.08.2016 №142005902/-0245 та №142005902-0244. При цьому надані ТОВ Фірма``Смайл`` висновок експерта торгівельно-промислової палати Ревенка А. Н. від 20.07.2016 №Вэ-318 та висновок судового експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Оскаленка Д. П. від 25.07.2016 №1039-к контролюючий орган не врахував з посиланням на те, що ці експертні висновки не мають однозначного тлумачення класифікації товару за відповідним кодом, оскільки містять висновок, що ввезені товариством акумулятори типу MVR можуть відповідати коду УКТ ЗЕД 8507 20 20 90.
Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.