ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 696/1163/21
провадження № 51-2219км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250350000690, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сміли Черкаської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 01 червня 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк за: ч. 4 ст. 153 КК - 8 років, ч. 6 ст. 153 КК - 15 років, ч. 6 ст. 152 КК - 15 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Вирішено питання, які стосуються: запобіжного заходу; початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання; речових доказів, а також арешту майна у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні:
- насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
- дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК;
- насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинене повторно, а саме особою, що вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК.
Так, ОСОБА_8, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, де спільно проживав із ОСОБА_9 та її малолітніми дочками ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи з малолітніми ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у сімейних відносинах як вітчим та падчерки і фактично будучи особою, яка повинна займатися їх вихованням, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки в суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, вчинив кримінальні правопорушення:
1) усвідомлюючи власні дії, з метою задоволення власної статевої пристрасті, користуючись безпорадним станом ОСОБА_11 та ОСОБА_10 через їхній малолітній вік, відсутність специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим останні не могли чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілих, можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, діючи умисно, протиправно, вчиняв домашнє насилля, яке виразилося в тому, що він вчиняв сексуальне насильство, а саме:
- протягом літа 2021 року, досудовим розслідуванням більш точних дат і конкретного часу не встановлено, неодноразово оголював статеві органи малолітньої ОСОБА_11, мацав їх та здійснював непристойні дотики до них;
- 24 серпня 2021 року приблизно о 11 год. повторно, а саме будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК, оголював свій статевий орган та змушував малолітню ОСОБА_10 здійснювати різного роду маніпуляції зі своїм статевим органом, таким чином задовольняючи статеву пристрасть, та потім здійснював непристойні дотики руками до статевих органів малолітньої ОСОБА_10, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток;
2) із сексуальних мотивів, маючи на меті задоволення власної статевої пристрасті, протиправно, усвідомлюючи власні дії та їхній суспільно небезпечний характер, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10, користуючись її безпорадним станом, відсутністю специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому реальний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, під час реалізації свого злочинного наміру, пов`язаного з проникненням в тіло малолітньої потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, діючи умисно, протиправно, вчинив домашнє насилля, яке виразилося в сексуальному насильстві, а саме:
- 24 серпня 2021 року приблизно о 11 год. вступив із ОСОБА_10 у статеві зносини, пов`язані з оральним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій, внаслідок чого вчинив її зґвалтування, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток;
- 10 вересня 2021 року приблизно о 12 год. повторно, а саме будучи особою, що вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вступив з ОСОБА_10 у статеві зносини, пов`язані з оральним проникненням у її тіло з використанням своїх геніталій, внаслідок чого вчинив її зґвалтування.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 09 січня 2023 року змінив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання. Постановив уважати ОСОБА_8 засудженим з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк за: ч. 4 ст. 153 КК - 8 років; ч. 6 ст. 152 КК - 15 років; ч. 6 ст. 153 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу - 14 років.На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.Внесено вироком інформацію до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, про обвинуваченого ОСОБА_8, у скоєнні кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх осіб.В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі сторона обвинувачення, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, проситьскасувати ухвалу Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2023 року щодо ОСОБА_8 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Аргументуючи свої вимоги, зазначає про те, що апеляційний суд, погодившись із висновком суду першої інстанції щодо виключення із пред`явленого обвинувачення посилання на перебування обвинуваченого з потерпілою у сімейних відносинах та вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК, своє рішення належним чином не обґрунтував та не мотивував.
Як указує скаржник, якщо обидві спеціальні норми передбачають обставини, що обтяжують покарання, то кваліфікація вчиненого повинна відбуватися за тією з них, яка містить найбільш обтяжуючу обставину. Така кваліфікація ґрунтується на тому, що законодавець, встановлюючи норму з більш тяжкою кваліфікуючою обставиною, вже врахував можливість вчинення цього діяння за менш тяжких обтяжуючих обставин.
Крім того, наголошує на залишенні у цьому провадженні судом поза увагою правової позиції Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 335/10341/17) щодо кваліфікації дій особи за наявності в її діянні кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті КК.
Свої доводи прокурор також обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції не навів переконливих підстав для застосування положень ст. 69 КК під час призначення покарання за ч. 6 ст. 153 КК, оскільки обставини, які суд врахував є загальними та не мають виключного характеру і не співвідносяться з тяжкістю вчинених злочинів щодо малолітніх осіб, обставинами їх вчинення, даними про особу засудженого, ступенем небезпечності кримінальних правопорушень та наслідками злочинів.
Також, на переконання сторони обвинувачення, Черкаський апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що призначене ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на певний строк буде необхідним і цілком достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а прояв гуманності й поблажливості до засудженого є необґрунтованим та безпідставним.