Постанова
Іменем України
24 липня 2023 року
м. Київ
справа № 227/4621/21
провадження № 61-6502 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Добропільська міська рада Донецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада
2022 року у складі судді Любчик В. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів:
Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільської міської ради Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю, зобов`язання вчинити певні дії, визнання фактів відведення та відношення земельної ділянки і зобов`язання внести зміни у технічну документацію, визнання права користування земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що у 1995 році він переїхав на постійне місце проживання до м. Добропілля Донецької області, займався профілактикою і лікуванням тварин, оскільки є лікарем ветеринарної медицини. У 1996 році по АДРЕСА_1 він почав будівництво ветеринарної установи "Ветеринарний аптечно-консультаційний пункт".
Для цього йому була надана у тимчасове користування земельна ділянка, площею 0,2199 га, строком на п`ять років, що підтверджується рішенням Добропільської міської ради від 21 квітня 1999 року № 158/1.
21 травня 1999 року було укладено договір між ним та Добропільською міською радоюпро передачу йому в користування вищевказаної земельної ділянки для розміщення ветеринарного аптечно-консультаційного пункту з оплатою земельного податку.
Актом державної технічної комісії від 21 січня 2000 року введено в експлуатацію ветеринарний аптечно-консультаційний пункт, вбиральню, сарай, приміщення сторожа. Право власності на вказані будівлі належить йому на підставі свідоцтва про право власності від 30 квітня 2003 року.
З 2000 року, тобто дати відкриття приватної установи "Ветеринарний аптечно-консультаційний пункт", територія на якій розташовано аптечний пункт та його приміщення перебувають у гарному стані.
Після набрання чинності нового ЗК України та Закону України "Про особисте селянське господарство" він з родиною, які також є ветеринарними лікарями, фактично використовують вказану земельну ділянку. Збудоване приміщення за проєктом має другий окремий вхід та всі побутові приміщення і прилади.
Для тимчасового проживання та відпочинку при змінному графіку роботи у 2005 році він влаштував до існуючих кабінетів вхід № 2, додаткові меблі, ліжка, техніку, не змінюючи при цьому архітектуру і розміри приміщення.
З того часу він використовує зазначену частину приміщення як тимчасове житло біля роботи.
У зв`язку з досягненням пенсійного віку і спалаху респіраторної хвороби COVID-19, у нього виникла необхідність змінити структуру використання земельної ділянки, а саме її частини, яка не зайнята будівлею, що використовується, під комерційну діяльність. Відповідно до технічного паспорту від 13 грудня 2006 року, інвентаризаційна справа №175п/1, приміщення вхід № 1, які використовуються безпосередньо під комерційну діяльність займають площу: основна 41,3 кв. м, допоміжна 30,3 кв. м.
17 березня 2021 року він направив відповідачу заяву про отримання
дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою:
АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,2199 га, у власність безоплатно, для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Добропільської міської ради від 24 квітня 2021 року № 8/7-55 йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою. Вважав таку відмову відповідача незаконною, оскільки фактично він набув право власності на спірну земельну ділянку за набувальною давністю.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право на отримання у приватну власність земельної ділянки, у межах встановленого паркану по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,2199 га, за набувальною давністю; зобов`язати Добропільську міську раду розглянути на сесії питання про передачу йому в приватну власність вказаної земельної ділянки за набувальною давністю; зобов`язати відповідача передати йому зазначену земельну ділянку, яка знаходиться у його фактичному користуванні більше 15 років.
Позивач також просив суд визнати факт відведення земельної ділянки під будівництво ветеринарної установи 21 квітня 1999 року, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення; встановити факт того, що належний йому ветеринарний аптечно-консультаційний пункт не має відношення до закладів охорони здоров`я, які будуються на землях громадської забудови відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"; зобов`язати відповідача внести зміни в технічну та іншу наявну документацію щодо землеустрою по спірній земельній ділянці шляхом виправлення: закладів охорони здоров`я земель громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення; визнати за ним право використовувати спірною земельною ділянкою вільною від будівель і споруд у межах існуючого паркану для вирощування багаторічних насаджень, фруктів та овочів, як підсобне господарство.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 08 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Добропільської міської ради від 21 квітня 2021 року №8/7-55 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2199 га, для ведення особистого селянського господарства по
АДРЕСА_1 .
Спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови відповідно до рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради від 21 квітня 1999 року № 158/1 та договору на право тимчасового користування землею від 27 травня 1999 року, вказана земельна ділянка надавалась позивачу у тимчасове користування, на якій було побудовано ветеринарний аптечно-консультаційний пункт, право власності на який належить ОСОБА_1 .
Давність користування спірною земельною ділянкою не надає позивачу перевагу у виділенні вказаної земельної ділянки, а лише надає йому право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування.
Отже, оскільки позивачу спірна земельна ділянка надавалася у платне строкове користування, її цільове призначення належить до категорії земель житлової та громадської забудови, тому суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 липня 2022 року № 40/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Донецького апеляційного суду на Дніпровський апеляційний суд.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач реалізував своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, передбачене ЗК України, звернувшись до Добропільської міської ради, яка компетентна вирішувати вказані питання, із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки порядок передачі земельної ділянки установлений законом - статтею 118 ЗК України, згідно з якою визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, іншого порядку з урахуванням вимог ЗК України не передбачено.
Спірна земельна ділянка надавалась у платне строкове користування,
її цільове призначення належить до категорії земель житлової та громадської забудови. При цьому давність користування спірною земельною ділянкою, як підстава для задоволення позову, не є вирішальним, оскільки вказаний факт не встановлює позивачу перевагу у передачі у власність земельної ділянки,
а лише надає йому право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов`язкової передачі земельної ділянки у власність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 227/4621/21 з Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач є власником ветеринарного аптечного-консультативного пункту, який розташований на спірній земельній ділянці. Судами не враховано, що для експлуатації, обслуговування та благоустрою вказаного нерухомого майна йому необхідна земельна ділянка. ОСОБА_1 не просив виділити нову земельну ділянку під будівництво,
а просить визнати за ним право на земельну ділянку під вже побудованими і введеними до експлуатації будівлями.
Таким чином, судами безпідставно не застосовано принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості. Крім того, на позивача поширюються положення закону щодо набувальної давності.
У травні 2023 року ОСОБА_1 подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої
статті 403 ЦПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації, затвердженого рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради від 25 січня
2000 року, ветеринарний аптечно-консультаційний пункт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Перша черга ветеринарного аптечно-консультаційного пункту (вбиральня, сарай, приміщення сторожа) готова до введення в експлуатацію (а.с. 10).
На підставі рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради
від 21 квітня 1994 року № 158/1 ОСОБА_1 відведено в натурі земельну ділянку, площею 0,2199 га, для розміщення аптечно-консультаційного пункту по АДРЕСА_1, кордони відведеної ділянки та червоні лінії закріплені на місцевості металевими кільцями, що підтверджується актом про відведення кордонів та червоних ліній ділянки в натурі (а.с. 11).
З копії договору укладеного 21 травня 1999 року Добропільською міською радою та ОСОБА_1 вбачається, що міська рада надала