ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/12547/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020"
до: 1) Міністерства юстиції України,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна,
2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна,
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМСЕРВИСПРОМ 10",
4) Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТ 2018",
про визнання протиправним та скасування наказу.
У судовому засіданні взяв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК" - Гонтарь О. М.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020" (далі - ТОВ "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020" та/або позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК" (далі - ТОВ "ГІПЕК") про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.12.2020 № 4236/5 (далі - спірний наказ) у частині задоволення вимог, викладених у скарзі ТОВ "ГІПЕК", із подальшим скасуванням рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.11.2017 № 38329866, від 21.12.2017 № 338883986, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною (далі - приватний нотаріус).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ прийнято Міністерством юстиції України з численними порушеннями положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, пунктів 2, 3, 5, 8 статті 37 цього Закону, а тому такий наказ видано неправомірно, він порушує права позивача та підлягає скасуванню.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 (суддя Ягічева Н. І.) у справі № 910/12547/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 (Іоннікова І. А. - головуючий, судді Михальська Ю. Б., Тарасенко К. В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суди акцентували увагу на тому, що позивачем не зазначено, які саме його права та законні інтереси порушені внаслідок прийняття спірного наказу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому суди зауважили, що спірні реєстраційні дії стосуються виключно права власності інших осіб на об`єкт нерухомого майна.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 910/12547/21, ТОВ "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 74, 76, 86 ГПК України, а також на правові позиції щодо категорії стандарту доказування (доведення) та принципу змагальності, викладені Верховним Судом у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, скаржник наголошує на тому, що як місцевий господарський суд, так і господарський суд апеляційної інстанції помилково зазначили про те, що виключно на позивача покладено тягар доказування факту повторного звернення ТОВ "ГІПЕК" із скаргою до Міністерства юстиції України на ті самі реєстраційні дії. При цьому під час розгляду справи жоден із відповідачів не надав будь-яких доказів на спростування тверджень позивача про звернення у 2018 році ТОВ "ГІПЕК" з аналогічною скаргою на дії приватного нотаріуса. За таких обставин, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій не встановили всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору у цій справі.
На думку скаржника, з урахуванням правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, суди попередніх інстанцій мали дійти висновку, що, звернувшись з повторною скаргою на ті самі рішення у 2020 році, ТОВ "ГІПЕК" пропустило 60-денний строк, встановлений у статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", що є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги на підставі положень пункту 8 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".
Крім цього скаржник звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що записи про скасування державної реєстрації ТОВ "ГІПЕК" як юридичної особи внесено лише 16.09.2018, тобто майже через 9 місяців після звернення ТОВ "ГІПЕК" із первинною скаргою на рішення приватного нотаріуса. Водночас до моменту внесення запису про припинення ТОВ "ГІПЕК" як юридичної особи, останнім вже було реалізовано право на звернення з відповідною скаргою, а надалі, на думку скаржника, строк на повторне звернення слід вважати таким, що сплив.
При цьому скаржник акцентує увагу на тому, що судами попередніх інстанцій не надано юридичної оцінки тому, що в період з 21.02.2018 по 16.09.2018 ТОВ "ГІПЕК" з повторною скаргою до Міністерства юстиції України не зверталося.
За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій також формально послалися на встановлення у 2020 році карантину. При цьому будь-яких змін у положення статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", пов`язаних з обчисленням строків на звернення зі скаргою на реєстраційні дії, внесено не було. Таким чином, на думку скаржника, відповідачі у поданих до Господарського суду міста Києва документах по суті справи, не зазначили будь-яких обставин, що об`єктивно перешкоджали ТОВ "ГІПЕК" звернутися зі скаргою до Міністерства юстиції України як у лютому-серпні 2018 року, так і до 15.07.2020. Іншими словами, об`єктивних перешкод у поданні скарги, які були безпосередньо пов`язані з коронавірусом, ТОВ "ГІПЕК" не подано. До того ж із повторною скаргою ТОВ "ГІПЕК" звернулося також у період дії карантину 15.07.2020.
За таких обставин скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме положень статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Водночас, на думку скаржника, повторний розгляд скарги із аналогічного питання суперечить положенням пунктів 5, 8 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", адже встановлений законом строк для подачі скарги сплив.
ТОВ "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020" із посиланнями, зокрема, на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17 про те, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується, а відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення, звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності зареєстрованого права власності позивача та ТОВ "ГІПЕК" на один і той самий об`єкт нерухомого майна, а тому є безсумнівним порушення прав та законних інтересів позивача. Відтак, висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушених прав і законних інтересів позивача не відповідають фактичним правовідносинам та обставинам цієї справи.
Посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, позивач вказав на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" у подібних правовідносинах. Так, скаржник зазначає, що за результатами касаційного перегляду цієї справи Верховний Суд має сформувати правову позицію щодо присічного (такого, що не підлягає поновленню) строку на оскарження рішень державних реєстраторів (приватних нотаріусів) про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а також щодо моменту, з якого скаржник вважається таким, що дізнався або міг дізнатися про спірні реєстраційні дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
3.4. Міністерство юстиції України у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову - без змін.
3.5. ТОВ "КОМСЕРВИСПРОМ 10" у письмових поясненнях, поданих до Верховного Суду 14.07.2023, просить касаційну скаргу задовольнити, рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.6. Від ТОВ "ГІПЕК" 17.07.2023 надійшло клопотання щодо касаційної скарги, яке за своїм змістом по суті є відзивом на касаційну скаргу, в якому ТОВ "ГІПЕК", зокрема, просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також ТОВ "ГІПЕК" подало заяви про поновлення (продовження) пропущеного процесуального строку на подання відзиву у зв`язку з поважністю причин пропуску такого строку, а саме через неотримання копії касаційної скарги та подальше ознайомлення з матеріалами справи (касаційної скарги) поза межами строку, встановленого судом на подання відзиву.
Верховний Суд, беручи до уваги положення процесуального законодавства та наведені вище доводи, вважає заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на касаційну скаргу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі положень статті 119 ГПК України.
3.7. Представник ТОВ "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020" Кійко Є. А. подав до Верховного Суду заяву від 18.07.2023 (13 год. 40 хв.) в якій просив оголосити перерву та призначити засідання на іншу дату, арґументовану, зокрема, тим, що затримка початку судового засідання розгляду цієї справи спричинила неможливість участі представника у відповідному судовому засіданні, адже представник скаржника має забезпечити свою участь (присутність) під час розгляду іншої справи № 640/12903/22, призначеної до розгляду на 18.07.2023 об 14 год. 10 хв.
Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення заяви представника скаржника з огляду на таке. Явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою Судом. Водночас обсяг наявних у справі матеріалів є достатнім для розгляду касаційної скарги і за відсутності представника ТОВ "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020". Крім цього, саме ТОВ "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у цій справі, в якій виклало обґрунтування того, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
3.8. Міністерство юстиції України надало на адресу Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду справи, арґументоване, зокрема неможливістю забезпечити явку свого представника через великий обсяг справ у яких головні та провідні спеціалісти Міністерства юстиції України приймають участь.
Верховний Суд також не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з огляду на таке. Явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою Судом. Водночас обсяг наявних у справі матеріалів є достатнім для розгляду касаційної скарги і за відсутності представника Міністерства юстиції України. При цьому Міністерство юстиції України надало на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому представником викладено обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 24.11.2017 приватним нотаріусом внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 38329866, яким зареєстровано право власності за ТОВ "КОМСЕРВИСПРОМ 10" на об`єкт нерухомого майна: 99 % від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва односекційної будівлі на проспекті "Житлово-громадський комплекс" за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 58 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1417833280391). При цьому підставою виникнення права власності зазначено договір про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку положень статті 38 Закону України "Про іпотеку", серія і номер: 568, виданий 12.01.2012, видавник: Курковська Я. Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
У подальшому 21.12.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 38883986, згідно з яким зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ 2018" (далі - ТОВ "СТАРТ 2018") на об`єкт нерухомого майна: 99 % від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва односекційної будівлі на проспекті "Житлово-громадський комплекс" за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 58 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1417833280391). Підставою виникнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 3421, 3422, виданий 13.12.2017, видавник: Дажук М. В., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу, та рішення загальних зборів про створення ТОВ "СТАРТ 2018", серія та номер: 1038, виданий 22.11.2017, видавник: Коновалова Е. А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 11.06.2018 ТОВ "ГІПЕК" є власником об`єкта нерухомого майна: незавершене будівництво, "Житлово-громадський комплекс" на вул. Богдана Хмельницького, 58 у Шевченківському районі м. Києва, II черга будівництва, літера "Т", загальна площа: 11462, 9 кв. м, житлова площа: 8383, 6 кв. м, опис: незавершений будівництвом "Житлово-громадський комплекс" має відсоток готовності 40 %, розташований на земельній ділянці площею 0, 5026 га, кадастровий номер 8000000000:88:199:0001, розташованої за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 58, м. Київ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1573741780000).
Державна реєстрація права власності ТОВ "ГІПЕК" на вказаний об`єкт незавершеного будівництва проведена на підставі таких документів: дозвіл на використання будівельних робіт, серія та номер: 0384-Шв/Р, виданий 28.05.2008 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві; договір оренди земельної ділянки від 07.10.2003, серія та номер: 977; технічний паспорт, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕНТАРИЗАЦІЯ" 25.01.2018; довідка про відсоток готовності незавершеного будівництвом об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 415 НЖ-2018/ВГ, видана Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕНТАРИЗАЦІЯ" 25.01.2018.
15.07.2020 ТОВ "ГІПЕК" звернулося до Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України зі скаргою на дії, вчинені приватним нотаріусом, в якій, зокрема, просило скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38329866 від 24.11.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ "КОМСЕРВИСПРОМ 10" на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний № 1417833280391, скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38883986 від 21.12.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ТОВ "СТАРТ 2018" від 18.12.2017 № 24081255 на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний № 1417833280391.
15.10.2020 за результатами розгляду вищевказаної скарги колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України (далі - Колегія) надано висновок, в якому, зокрема, рекомендовано: 1) скаргу ТОВ "ГІПЕК" від 15.07.2020 задовольнити частково; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав на їх обтяжень від 24.11.2017 № 38329866 та від 21.12.2017 № 38883986, прийняті приватним нотаріусом.
Серед мотивів рішення, викладених у стислому вигляді, Колегією зазначено, що приватним нотаріусом порушено положення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), оскільки рішення прийнято за відсутності документа, який посвідчує право на земельну ділянку, документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт та технічного паспорта на об`єкт незавершеного будівництва; приватним нотаріусом під час прийняття рішення належним чином не перевірено обсяг цивільної правоздатності та дієздатності ТОВ "КОМСЕРВИСПРОМ 10" та уповноваженої особи Зулфієва Геннадія Олександровича, таким чином, оскаржувані рішення, підлягають скасуванню, адже прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.
На підставі висновку Колегії від 15.10.2020 Міністерством юстиції України прийнято рішення, оформлене наказом від 07.12.2020 № 4236/5, яким скаргу ТОВ "ГІПЕК" від 15.07.2020 задоволено частково, скасовано рішення приватного нотаріуса від 24.11.2017 № 38329866 та від 21.12.2017 № 38883986.