Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 521/13229/15-ц
провадження № 61-3317св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"),
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року у складі судді Маркарової С. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України", Ощадбанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 21 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 60 000 доларів США та зобов`язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту строком до 21 вересня 2017 року.
24 вересня 2007 року для забезпечення зобов`язання по кредитному договору, між ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за умовами якого вказані особи передали в іпотеку ВАТ "Державний ощадний банк України" нерухоме майно - будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Через неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору у нього станом на 01 серпня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 167 833,26 доларів США та 9 712,52 грн, з яких: 57 500 доларів США - тіло кредиту, прострочені проценти за користування кредитом за період з 01 жовтня 2007 року до 31 липня 2015 року - 53 968,06 доларів США; прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту за період з 01 липня 2008 року до 01 серпня 2015 року - 6 800 грн; -пеня за прострочений основний борг по кредиту за період з 01 серпня 2012 року до 01 серпня 2015 року - 29 600,79 доларів США; пеня за прострочені проценти користування кредитом за період з 01 серпня 2012 року до 01 серпня 2015 року - 22 753 доларів США; пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту за період з 01 липня 2008 року до 01 серпня 2015 року у сумі 2 912,52 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01 серпня 2012 року до 01 серпня 2015 року у сумі 4 011,31 доларів США.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Ощадбанк" просило суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 вересня 2007 року № 1966-Н у розмірі 167 833,26 доларів США та 9 712,52 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1, загальна площа якого складає 59,5 кв. м, житлова 39,6 кв. м, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Ощадбанк" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором про надання кредиту № 1966-н від 21 вересня 2007 року у загальному розмірі станом на 01 серпня 2015 року 163 821,95 доларів США та 9 712,52 грн, з яких: прострочений основний борг за кредитом - 57 500 доларів США; прострочені проценти за користування кредитом за період часу з 01 жовтня 2007 року до 31 липня 2015 року - 53 968,06 доларів США; прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту за період часу з 01 липня 2008 року до 01 серпня 2015 року - 6 800 грн; пеня за прострочений основний борг за кредитом за період часу з 01 серпня 2012 року до 01 серпня 2015 року - 29 600 доларів США; пеня за прострочені проценти користування кредитом за період часу з 01 серпня 2012 року до 01 серпня 2015 року - 22 753 доларів США; пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту за період часу з 01 липня 2008 року до 01 серпня 2015 року - 2 912,52 грн; 3% річних за несвоєчасно погашення кредиту за період часу з 01 серпня 2012 року до 01 серпня 2015 року - 4 011,31 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок АДРЕСА_1, загальною площею 59,5 кв. м, житловою площею 39,6 кв. м, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Державний ощадний банк України" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначено майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відстрочено виконання рішення на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України", крім виконання рішення суду в частині стягнення судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що в договорі іпотеки міститься застереження про можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання у разі неналежного його виконання боржником, тому банк набув право на застосування в судовому порядку саме обраного ним способу звернення стягнення на іпотечне майно за договором іпотеки від 24 вересня 2007 року, укладеним для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання кредиту від 21 вересня 2007 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року відмовлено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року скасовано.
У задоволенні позову ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що положеннями статті 37 Закону України "Про іпотеку" не передбачено визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі, що є підставою для відмови у позові.
Суд послався на відповідну практику Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заяви про відмову від частини позовних вимог
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, АТ "Державний ощадний банк України", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року скасувати; заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки скасувати та в цій частині змінити спосіб реалізації предмета іпотеки з "шляхом визнання права власності на зазначене майно за АТ "Державний ощадний банк України" на "шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі, у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням Закону України "Про іпотеку"; в іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси залишити без змін.
Крім того, 10 березня 2023 року АТ "Державний ощадний банк України" подало до Верховного Суду заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій просило прийняти відмову від вимог позовної заяви про визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за банком. При цьому, просить не враховувати відповідні судові рішення Великої Палати Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову банку через обрання неналежного способу захисту, оскільки на час подання позову у справі та ухвалення районним судом рішення, практика Верховного Суду України визнавала такий спосіб захисту, як визнання права власності на предмет іпотеки і тільки у 2018 році Велика Палата Верховного Суду змінила правову позицію в цій категорії справ.
Вказує, що позовною вимогою банку є саме звернення стягнення на предмет іпотеки, а спосіб реалізації цього звернення не є способом судового захисту, а є способом виконання рішення.
Вважає можливим змінити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах на стадії касаційного перегляду справи.
Відзив на касаційну скаргу відповідачі до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року поновлено АТ "Державний ощадний банк України" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
17 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень АТ "Державний ощадний банк України" вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заява про відмову від частини позовних вимог та касаційна скарга АТ "Державний ощадний банк України" задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо заяви про відмову від частини позовних вимог
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.