Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 686/26656/22
провадження № 61-5867св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 березня 2023 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2010 року між нею та ОСОБА_2 у простій письмовій формі укладено договір позики, за умовами якого вона позичила ОСОБА_2 300 000 доларів США на строк до 24 листопада 2020 року. На підтвердження факту передачі грошових коштів відповідач видав їй розписку. До зазначеного терміну ОСОБА_2 не виконав зобов`язання та не повернув борг, водночас він продовжує використовувати її кошти та має сплатити кредитору відповідні проценти та неустойку. Оскільки ОСОБА_2 прострочив виконання грошового зобов`язання за договором позики, він повинен сплатити їй основний борг, пеню, штраф та проценти за користування чужими коштами.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 300 000 доларів США боргу, 300 000 доларів США пені, 60 000 доларів США штрафу, 121 955 доларів 54 центи США процентів від простроченої суми, 121 955 доларів 54 центи США процентів за користування чужими коштами, а всього - 903 911 доларів 08 центів США.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на офісне приміщення, площею 486,2 кв. м, яке знаходиться на АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві власності.
Заява обґрунтована тим, що предметом позову у справі є стягнення з відповідача суми боргу за договором позики від 24 листопада 2010 року на загальну суму 903 911 доларів США.
Посилалася на те, що до ухвалення рішення у справі відповідач може відчужити своє майно з метою ухилення від сплати коштів у випадку задоволення позову, що, як наслідок, призведе до неможливості поновити її порушені права та інтереси.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд накласти арешт на офісне приміщення, площею 486,2 кв. м, яке знаходиться на АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві власності.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року у складі судді Козак О. В. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на офісне приміщення загальною площею 486,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_2, до набрання законної сили рішення суду у справі.
Ухвала районного суду мотивована тим, що відповідач до прийняття рішення у справі може вчинити дії для відчуження свого майна з метою ухилення сплати коштів у випадку задоволення позову, і як наслідок, це може призвести до неможливості поновлення порушених прав та інтересів позивача та утруднення виконання рішення суду.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
10 лютого 2023 року ОСОБА_3, який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2023 року клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено.
Поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, районний суд не звернув уваги на те, що майно, на яке накладено арешт, є предметом спору в іншій справі № 686/15112/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, та на яке вже накладено арешт на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2022 року у справі № 686/14362/22 за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Отже, у районного суду були відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача - офісне приміщення, площею 486,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням того, що цей конкретний захід забезпечення позову фактично порушує права особи, яка не є учасником справи.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року не вирішено питання про права та інтереси ОСОБА_3, отже, у нього відсутні підстави для оскарження зазначеної ухвали.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неповне з`ясування апеляційним судом фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що ухвала суду першої інстанції про накладення арешту не порушує права та інтереси ОСОБА_3 та апеляційний суд повинен був закрити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року на підставі статті 362 ЦПК України. Вважає, що застосований районним судом захід забезпечення позову є законним та обґрунтованим, оскільки направлений на ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову. Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 травня 2018 року у справі № 910/20190/16, від 10 травня 2018 року у справі № 910/22354/15, від 17 травня 2018 року у справі № 904/5618/17, які не були враховані апеляційним судом.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Ярош В. Ю. подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки не містять належного обґрунтування наявності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.
Посилається на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2022 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2023 року, у справі № 686/15112/22 задоволено позов ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 13 164 696 грн грошової компенсації за спірне офісне приміщення.
Вважає, що повторний арешт на зазначене офісне приміщення порушує його права та інтереси. Отже, суд апеляційної інстанції ухвалив законне судове рішення про його скасування.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що норми ЦПК України розмежовують оскарження (скасування) вжитих заходів забезпечення позову у залежності від того, хто їх оскаржує: учасник справи чи особа, яка не була залучена до участі у справі. У цій справі рішення суду оскаржує ОСОБА_3, який не є учасником справи.