Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа №758/9052/19
провадження № 61-12000св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,Лідовця Р. А., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Просто-страхування",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (далі - ПрАТ "Просто-страхування") звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про стягнення шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 05 квітня 2017 року між ПрАТ "Просто-страхування" та ОСОБА_2 укладено договір страхування
№ PKS 1700561 майнових інтересів власника автомобіля "Тойота Хайлендер", реєстраційний знак НОМЕР_1 .
31 серпня 2017 року за участю транспортних засобів: автомобіля "ЗАЗ Віда", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1,
та автомобіля "Тойота Хайлендер", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої автомобілю "Тойота Хайлендер" було завдано механічних пошкоджень.
Згідно із постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва
від 09 лютого 2018 року у справі № 761/775/18 винним у скоєнні цієї ДТП визнано ОСОБА_1 .
Позивач зазначав, що вказана ДТП була визнана страховим випадком, про що 28 вересня 2018 року складено страховий акт № 122955, відповідно
до якого страхове відшкодування становило 445 525,00 грн.
ПрАТ "Просто-страхування" виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 445 525,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрAT "Просто-страхування" відповідно до полісу
№ АМ/1342375, згідно із яким ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становив 100 000,00 грн, франшиза - 510,00 грн.
ПрAT "Просто-страхування" у відповідності до умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/1342375 та договору добровільного страхування від 05 квітня 2017 року № PKS 1700561 провело залік між цими договорами
у розмірі 99 490,00 грн.
З урахуванням викладеного, ПрАТ "Просто-страхування" просило стягнути
з ОСОБА_1 на його користь суму у розмірі 346 035,00 грн.
Короткий зміст заочного рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року у складі судді Захарчук С. С. позов ПрАТ "Просто-страхування" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Просто-страхування" 346 035,00 грн на відшкодування шкоди у порядку регресу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПрAT "Просто-страхування" у відповідності до умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1342375 та договору добровільного страхування
№ PKS 1700561 від 05 квітня 2017 року провело залік між цими договорами у розмірі 99 490,00 грн, а тому відповідач зобов`язаний сплатити у порядку регресу різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 346 035,00 грн.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року
у складі судді Захарчук С. С. заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року у справі за позовом ПрАТ "Просто-страхування" до ОСОБА_1 про стягнення суми, залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ "Просто-страхування" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у ПрАТ "Просто-страхування" були відсутні підстави для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) ОСОБА_2 у зв`язку
із пропуском річного строку для подання заяви про страхове відшкодування, оскільки матеріали справи не містять доказів добросовісної поведінки потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини.
Разом із цим, ураховуючи те, що позивач, звертаючись із позовом до суду посилався, зокрема, на статтю 1191 ЦК України, а у спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію, тому обраний позивачем спосіб захисту свого права - в порядку регресу - є невірним
та безпідставним.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив
із того, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав
є самостійною підставою для відмови у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду,
ПрАТ "Просто-страхування", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі
№ 910/2351/17, від 30 січня 2018 року у справі № 910/12500/17,
від 28 лютого 2018 року у справі № 521/16989/13-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 183/791/16-ц та від 05 квітня 2018 року у справі № 910/3165/17,
а також не досліджено зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
На думку ПрАТ "Просто-страхування", посилання суду апеляційної інстанції на підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є безпідставним та необґрунтованим, оскільки
ця норма закону регулює виплату страхового відшкодування, заподіяного потерпілому за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а виплата страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 здійснювалось на підставі договору добровільного страхування.
Разом із цим заявник вважає, що судом апеляційної інстанції помилково зроблено висновок про те, що позов подано в порядку регресу,
а не у порядку суброгації, оскільки відповідно до тексту позовної заяви позивач звернувся із позовом про відшкодування шкоди та просив стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування, не акцентуючи, що це стягнення у порядку регресу чи суброгації.
ПрАТ "Просто-страхування" зазначає, що страхувальник, який зазнав майнової шкоди у деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати
з моменту заподіяння шкоди. У зв`язку із погашенням шкоди коштами страхового відшкодування, на думку ПрАТ "Просто-страхування",
до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із подільського районного суду міста Києва.
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1
на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення
є законним та обґрунтованим.
У січні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року справу призначено
до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 квітня 2017 року ПрАТ "Просто-страхування" та ОСОБА_2 уклали договір страхування № PKS 1700561 майнових інтересів власника автомобіля "Тойота Хайлендер", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 5).
31 серпня 2017 року у місті Києві на бульварі Тараса Шевченка сталася ДТП, за участю транспортних засобів: автомобіля "ЗАЗ Віда", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля
"Тойота Хайлендер", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (а .с. 6, 7).
Внаслідок вищевказаної ДТП автомобілю "Тойота Хайлендер" було завдано механічних пошкоджень.
Згідно із постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва
від 09 лютого 2018 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП визнано
ОСОБА_1 (а. с. 10, 11).
05 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Просто-страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування (а. с. 46).
Зазначена вище ДТП була визнана страховим випадком, про що 28 вересня 2018 року складено страховий акт № 122955, відповідно до якого страхове відшкодування становить 445 525,00 грн (а. с. 47).
02 листопада 2018 року ПрАТ "Просто-страхування" виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 445 525,00 грн (а. с. 48).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрAT "Просто-страхування" відповідно до полісу
№ АМ/1342375. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн, франшиза - 510,00 грн (а. с. 49).
ПрAT "Просто-страхування" у відповідності до умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1342375 та договору добровільного страхування № PKS 1700561 від 05 квітня 2017 року провело залік між цими договорами у розмірі 99 490,00 грн (а. с. 50).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи