Постанова
Іменем України
24 липня 2023 року
м. Київ
справа № 211/1547/22
провадження № 61-7642 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Сарат Н. О. від 05 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Бондар Я .М., Зубакової В. П., Остапенко В. О. від 17 січня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства (далі-АТ) "Українська залізниця", в якому просив суд: визнати незаконним наказ від 31 січня
2017 року № 85/ОС про припинення трудового договору між ним та регіональною філією "Придніпровська залізниця" структурний підрозділ "Експлуатаційне депо Батуринська", зобов`язати АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" зберегти за ним місце роботи, посаду і середній заробіток на підприємстві на час проходження військової служби за контрактом під час дії особливого періоду.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 12 вересня 2014 року його було прийнято на роботу слюсарем з ремонту рухомого складу 3 розрядку до відокремленого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" державного підприємства "Придніпровська залізниця".
18 листопада 2015 року його було призвано на строкову військову службу. Під час проходження строкової військової служби за ним на підприємстві зберігалося місце роботи і середній заробіток.
З 30 квітня 2016 року він продовжив проходження військової служби за контрактом на 3 роки.
31 січня 2017 року відповідач припинив з ним трудовий договір на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України.
Вказував, що відповідач незаконно припинив з ним трудовий договір та виплату середнього заробітку, так як під час укладення контракту 30 квітня
2016 року в Україні діяв особливий період і тому у відповідача було зобов`язання щодо збереження його місця роботи і середнього заробітку. Він і наразі продовжує військову службу за контрактом.
Зазначав, що трудову книжку отримав у відповідача 17 січня 2022 року.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним позовом.
Визнано незаконним наказ від 31 січня 2017 року № 85/ОС про припинення трудового договору між Регіональною філією "Придніпровська залізниця" структурний підрозділ "Експлуатаційне депо Батуринська" та
ОСОБА_1 .
Зобов`язано акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця" зберегти місце роботи, посаду і середній заробіток на підприємстві за ОСОБА_1 на час проходження військової служби за контрактом під час дії особливого періоду. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з цим позовом є поважними, оскільки пов`язані з перебуванням позивача на військовій службі, його участі у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, обмеженнях у вільних діях та у можливостях вчасно скористатися своїм право на звернення з позовом до суду через особливості проходження військової служби.
Суди вказали, що на час спірних правовідносин на ОСОБА_1 розповсюджувалися гарантії збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на час проходження ним військової служби за контрактом, оскільки рішенням Ради національної безпеки та оборони України констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України, тому його звільнення є незаконним.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи відповідача про те, що трудову книжку позивач отримав саме 31 січня 2017 року є безпідставними, оскільки з журналу обліку руху книжок і вкладок до них, на який, як на доказ посилається відповідач, встановити дату отримання трудової книжки неможливо, так як вона не містить відомостей про дату отримання трудової книжки, тому посилання позивача на те, що він отримав 17 січня 2022 року трудову книжку відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Також суди послалися на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 21 квітня 2023 року касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 28 лютого 2023 року (провадження
№ 61-2363 св 23).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" повторно звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 липня
2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року клопотання
АТ "Українська залізниця" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 211/1547/22 з Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у задоволенні клопотання АТ "Українська залізниця" про зупинення виконання рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 липня 2022 рокувідмовлено та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "Українська залізниця" мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у відповідних постановах Верховного Суду щодо питання визнання причин пропуску позовної давності поважними при вирішенні трудових спорів.
Зазначає, що суд першої інстанції, поновляючи строк на звернення до суду не взяв до уваги що позовна заява не містить причин пропуску строків на звернення до суду та позивачем взагалі не надано доказів для поновлення строку на звернення до суду за захистом порушених прав.
Судами не надано належну правову оцінку доказу, а саме копії книги обліку руху книжок і вкладок до них, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримано трудову книжку у січні 2017 року, проте позивач не спростував зазначене, тобто, вищевикладене виключає необізнаність позивача про його звільнення,
саме 31 січня 2017 року.
Вказує, що суд апеляційної інстанції взяв до уваги контракти позивача з Міністерством оборони України, які укладались начебто кожен рік, й саме це свідчить на думку суду поважність причин пропуску строку. Проте, як свідчить з постанови апеляційної інстанції, останній контракт було укладено 20 квітня
2021 року строком на 1 рік, при тому що позивач звернувся до суду 18 квітня 2022 року, а саме до закінчення строку контракту, як наслідком не може бути належним доказом поважності причин звернення до суду.
При цьому, зазначає, що отримання трудової книжки у відділу кадрів за місцем основної роботи підтверджує той факт, що позивач мав можливість прийти до структурного підрозділу "Експлуатаційне депо Батуринське" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" у час, коли він не знаходився на військовій службі, а у відпустці,яка йому була передбачена статтею 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що регламентує питання надання відпусток і вказаний факт ніяк не впливає на обмеження його цивільних прав, як громадянина України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин у справі, суди ухвалили судові рішення з додержанням норм права. При цьому, вказує, що трудову книжку він отримав 17 січня 2022 року, причини пропуску строку звернення до суду є поважними, так як він і наразі проходить службу в Збройних Силах України та задіяний в бойових діях, тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування апеляційним судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; 3) суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 4) судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 5) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 6) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 7) суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга АТ "Українська залізниця" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 12 вересня 2014 року працював слюсарем з ремонту рухомого складу 3 розряду у відокремленому структурному підрозділі "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" державного підприємства "Придніпровська залізниця".
Згідно з наказом (розпорядженням) від 31 січня 2017 року № 85/ОС ОСОБА_1 звільнено з посади слюсаря з ремонту рухомого
складу 3 розряду, згідно з пункт 3 статті 36 КЗпП України, підстава звільнення: контракт проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України. З даним наказом ОСОБА_1 не був ознайомлений.