Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 344/4359/20
провадження № 61-2271 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 19 травня 2022 року у складі судді Пастернак І. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 27 квітня 2012 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір поступки права вимоги № 2, згідно з яким ОСОБА_4 передав їй усі права вимоги грошового зобов`язання у розмірі 280 616 грн до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтехбуд" (далі - ТОВ "Укрінтехбуд").
Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Укрінтехбуд" від 30 квітня 2012 року № 1 їй у рахунок погашення боргу згідно з договором поступки права вимоги від 27 квітня 2012 року № 2 передано квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 83,6 кв. м, вартістю 280 616 грн.
08 травня 2012 року нею та ТОВ "Укрінтехбуд" підписано акт приймання-передачі квартири згідно з рішенням загальних зборів, який засвідчує, що нею оглянуто вказану квартиру, це приміщення знаходиться у стані, повністю придатному для використання, загальна площа квартири 83,6 кв. м.
05 грудня 2012 року обласним комунальним підприємством "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 . 18 грудня 2012 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради їй було видано свідоцтво про право власності на вищезазначену квартиру.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 14 грудня 2015 року у справі № 344/15764/15-ц позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 на підставі вищезазначеного рішення суду зареєструвала право власності на спірну квартиру. 16 січня 2016 року ОСОБА_5 відчужила ОСОБА_6 вказану квартиру. 04 січня 2018 року ОСОБА_6 відчужив ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 06 лютого 2017 року у справі № 344/11473/13 позов ОСОБА_1 задоволено. Виселено ОСОБА_8, ОСОБА_5 з квартири
АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 344/11473/13 її касаційну скаргу та касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Кочетовою О. В., задоволено. Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 червня 2017 року скасовано, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2017 року залишено у силі. Вирішено питання про розподіл судових витрат (провадження № 61-33326 св 18).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року у справі № 344/15764/15 її апеляційну скаргу задоволено, скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання права власності на спірну квартиру відмовлено.
Отже, спірна квартира вибула з володіння поза її волею, а ОСОБА_5 набула у власність квартиру та відчужила її незаконно, що підтверджено зазначеними вище судовими рішення.
Таким чином, вона була позбавлена права на спірне нерухоме майно поза власною волею на підставі скасованих у подальшому судових рішень.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд витребувати на її користь із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 80191726101.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 19 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна:80191726101. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_1 протиправно та всупереч її волі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушені права позивачки підлягають захисту шляхом витребування нерухомого майна із чужого незаконно відчуженого майна у ОСОБА_2 . Такий спосіб захисту є ефективним та відповідає вимогам закону. Суд вказав, що для витребування майна із чужого незаконного володіння не потрібно визнавати всі правочини, які слугували підставою для його відчуження, недійсними. Є достатнім лише встановити той факт, що майно вибуло з власності позивачки протиправно.
Посилався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 травня 2022 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районний суд дійшов вірного висновку про витребування із чужого незаконного володіння відповідачки спірної квартири, оскільки вона вибула з власності позивачки поза її волею, а саме на підставі судового рішення, яке було скасовано.
Позивачка була позбавлена можливості володіти та користуватися своїм нерухомим майном у зв`язку з ухваленням відповідних судових рішень, які у подальшому були скасовані, тому не могла зареєструвати за собою право власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав, оскільки таке майно було зареєстроване за ОСОБА_6 .
Посилався на відповідні постанови Великої Палати Верховного Суду та прецедентну практику Європейського суду з прав людини про втручання у право мирного володіння майном.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 344/4359/20 з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04 січня 2018 року ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 . У вищевказаній квартирі відповідачка проживає разом з дитиною.
При укладенні зазначеного правочину нотаріус перевіряла наявність обтяжень, накладених на спірну квартиру, та встановив відсутність заборон відчуження чи її арештів. Договір купівлі-продажу від 04 січня 2018 року є чинним та у встановленому законом порядку ніким не оспорювався.
ОСОБА_2 не знала та не могла знати про існування судового спору щодо спірної квартири, вона є добросовісним набувачем.
Позивачка з невідомих причин не здійснювала державної реєстрації
права власності на квартиру
АДРЕСА_1, тому ОСОБА_2 на законних підставах придбала у ОСОБА_6 спірну квартиру.
Безпідставним є посилання судів на судові рішення у справах № 344/11473/13, 344/15764/15, оскільки ОСОБА_2 не приймала участі при їх розгляді судами, тому вони не є преюдиційними для цієї справи.
Доводи особи, яка подала відзив
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Спірне нерухоме майно вибуло з власності позивачки поза її волею, тому суди дійшли вірного висновку про його витребування із чужого незаконного володіння відповідачки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір поступки права вимоги № 2, згідно з яким ОСОБА_4 передав їй усі права вимоги грошового зобов`язання у розмірі 280 616 грн до ТОВ "Укрінтехбуд".
Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Укрінтехбуд" від 30 квітня 2012 року № 1 ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу згідно з договором поступки вимоги від 27 квітня 2012 року № 2 передано квартиру
АДРЕСА_1, загальною площею 83,6 кв. м, вартістю 280 616 грн.
08 травня 2012 року ОСОБА_1 та ТОВ "Укрінтехбуд" підписано акт приймання-передачі квартири згідно з рішенням загальних зборів, який засвідчує, що нею оглянуто вказану квартиру, це приміщення знаходиться у стані повністю придатному для використання, загальна площа квартири 83,6 кв. м.
05 грудня 2012 року обласним комунальним підприємством "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 .
18 грудня 2012 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на вище зазначену квартиру.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 14 грудня 2015 року у справі № 344/15764/15-ц позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 на підставі вищезазначеного рішення суду зареєструвала право власності на спірну квартиру. 16 січня 2016 року ОСОБА_5 відчужила ОСОБА_6 вказану квартиру.
04 січня 2018 року ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу відчужив квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 06 лютого 2017 року у справі № 344/11473/13 позов ОСОБА_1 задоволено. Виселено ОСОБА_8, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 червня 2017 року у справі № 344/11473/13 апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 -
ОСОБА_9 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 лютого 2017 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_5 про виселення з жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 10 грудня 2014 року № 783 про надання дозволу ОСОБА_1 на оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 грудня 2012 року, видане ОСОБА_1 про право власності на двохкімнатну квартиру
АДРЕСА_1 . У решті позову ОСОБА_5 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 344/11473/13 касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційну скаргу
ОСОБА_4, подану адвокатом Кочетовою О. В., задоволено. Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 червня 2017 року скасовано, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2017 року залишено у силі. Вирішено питання про розподіл судових витрат (провадження № 61-33326 св 18).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року у справі № 344/15764/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання права власності на спірну квартиру відмовлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.