1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

19 липня 2023 року

м. Київ

справа № 2-3353/11

провадження № 61-16264св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Черкаська міська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

15 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Черкаської міської ради про визнання права власності на самочинно побудовані будівлі.

Позов обґрунтований тим, що на підставі договору дарування від 08 лютого 1995 року ОСОБА_1 є власником 14/25 частки житлового будинку АДРЕСА_1, а на підставі рішення Черкаської міської ради від 24 липня 1998 року № 667 - співвласником земельної ділянки, загальною площею 1 141,3 кв. м, яка знаходиться біля та під її будинком і надвірними спорудами за вказаною адресою.

За її замовленням 02 лютого 2011 року Комунальне підприємство "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" провело поточну інвентаризацію, під час якої зафіксовано, що на земельній ділянці нею самочинно споруджено прибудови (літ. "А", літ. "А2", літ. "А4-1"), а також в будинку здійснено переобладнання - влаштовано житлову кімнату 1-8. Самочинне будівництво вона здійснила з метою покращення своїх житлових умов та благоустрою будинку. Експертним висновком будівельно-технічного дослідження від 29 квітня 2011 року № 38-БТ, складеним спеціалістом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трам" (далі - ТОВ "Трам"), надано оцінку стану будівельних конструкцій приміщень, прибудов та житлової кімнати 1-8 у будинку АДРЕСА_1 - "добре", встановлено їх відповідність чинним на території України державним нормам, правилам, стандартам, вимогам надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд, а також можливість подальшої безпечної експлуатації.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на самочинно побудовані споруди, а саме: прибудови (літ. "А", літ. "А2", літ. "А4-1") та самочинно влаштовану житлову кімнату 1-8 у будинку (літ. "А-1") за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою (протокольно) Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2011 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2011 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовані споруди, а саме: прибудови (літ. "А", літ. "А2", літ. "А4-1") та самочинно влаштовану житлову кімнату 1-8 у будинку (літ. "А-1"), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підтверджуються доказами у справі.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 05 листопада 2018 року подала на нього апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 листопада 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2011 року.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2011 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Черкаської міської ради як власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а третьою особою залучено ОСОБА_4, яка є співвласником будинку (11/25 частки) за вказаною адресою. Здійснення прибудови, переобладнання житлової кімнати та визнання за позивачем права власності на самочинно побудовані споруди не порушують прав та інтересів ОСОБА_3 . Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2011 року не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3, тому в неї відсутні підстави для оскарження цього рішення. Питання, які заявник ставить в апеляційній скарзі, можуть бути предметом розгляду окремого позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції обґрунтована таким. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів звернення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку до компетентних державних органів щодо узаконення самочинно збудованих прибудов (літ. "А", літ. "А2", літ. "А4-1"), а також переобладнання в будинку влаштованої житлової кімнати 1-8.

В апеляційній скарзі на рішення Соснівського районного суду м Черкаси від 08 липня 2011 року ОСОБА_3 заявила клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на експертному висновку будівельно-технічного дослідження від 29 квітня 2011 року № 38-БТ, складеному спеціалістом ТОВ "Трам", який не може вважатися висновком експертизи відповідно до ЦПК України, згідно зі звукозаписом судового засідання від 26 грудня 2018 року суд апеляційної інстанції ставив на обговорення вищевказане клопотання, проте не вирішив його, в порушення норм процесуального права не врахував, що висновок судової будівельно-технічної експертизи може мати виключне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, апеляційний суд не перевірив належним чином законності та обґрунтованості рішення місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, не зазначив у судовому рішенні конкретних обставин, що спростовують доводи апеляційної скарги, згідно зі своїми повноваженнями не виправив допущених судом першої інстанції недоліків розгляду справи, не забезпечив реалізацію принципу диспозитивності й змагальності сторін, тобто порушив норми процесуального права. Отже, суд апеляційної інстанції не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не встановив достатньо повно фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2011 року скасовано. У позові ОСОБА_1 відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 2 201,03 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 зверталася у встановленому законом порядку до компетентних державних органів щодо узаконення самочинно збудованих прибудов (літ. "А", літ. "А2", літ. "А4-1"), а також переобладнанням в будинку - влаштування житлової кімнати 1-8. Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 січня 2019 року, проведеної згідно зі статтею 106 ЦПК України, на цей час неможливо дати висновок про відповідність конструктивних елементів та мереж вимогам Державних будівельних норм України. Відстань між житловим будинком з прибудовами на земельній ділянці АДРЕСА_2 та житловим будинком АДРЕСА_3 становить 5,65 м, що не відповідає вимогам 15.2.2 Державних будівельних норм України, ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій". Оспорюваним судовим рішенням порушуються законні права ОСОБА_3, тому вона має право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року (провадження

№ 61-18886св20) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 листопада 2018 року в частині поновлення ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття апеляційного провадження у справі скасовано. Постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, поновивши строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не зазначивши поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження та не навівши належного обґрунтування поновлення такого строку, порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Суд апеляційної інстанції, відкривши апеляційне провадження у справі 23 листопада 2018 року та переглянувши по суті рішення, ухвалене 08 липня 2011 року, належно не обґрунтував необхідність його перегляду у контексті принципу правової визначеності.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2011 року відмовлено.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2011 року відмовлено.

Ухвалу суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено більше ніж на сім років, в заяві не зазначені виключні випадки, обставини непереборної сили, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, які надають можливість для поновлення процесуального строку, тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання права власності, необхідно відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

01 жовтня 2021 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 не залучена до участі у цій справі, тому про рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2011 року їй не було відомо. 23 жовтня 2018 року вона отримала ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2018 року про відкриття провадження у справі № 712/12338/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення порушення правил добросусідства. Апеляційну скаргу подано у строк, який не перевищує 30 днів з дня, коли їй стало відомо про порушення її права - 05 листопада 2018 року.

Суду апеляційної інстанції мав відійти від принципу res judicata, що зумовлено існуванням особливої і непереборної обставини, якою є те, що особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, не брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції і про існування вказаного рішення обізнана не була.

Суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 26 травня 2021 року у справі № 201/8437/13-ц, від 21 серпня 2021 року у справі № 344/15764/15-ц.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає таке: суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: статтю 265 (щодо мотивування судового рішення), частину другу статті 358 ЦПК України.

Аргументи інших учасників справи

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подала заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у грудні 2021 року, ОСОБА_1 заперечує проти доводів ОСОБА_3, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Відзив мотивовано тим, що правовідносини у справах, на які посилається заявниця, не є подібними з правовідносинами у справі № 2-3353/11. Доводи ОСОБА_3, що оскаржуваною ухвалою порушено її право на ефективний доступ до суду, є необґрунтованими. ОСОБА_3 не довела належними та допустимими доказами, що самочинні добудови до будинку позивачки побудовані без дотримання протипожежних норм та порушують її права як суміжного землекористувача. ОСОБА_3 з листопада 2017 року обізнана про рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2011 року, а про існування спірних добудов їй відомо більше 20 років.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С. від 16 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У зв`язку з увільненням від роботи на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони судді Калараша А. А., на підставі розпорядження від 18 травня 2022 року № 604/0/226-22 "Про призначення повторного атоматизованого розподілу судової справи" цивільну справу передано наступному складу суду: Ступак О. В. (доповідач), Погрібний С. О., Гулейков І. Ю.

10 червня 2022 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейков І. Ю., Погрібний С. О., у цій справі заявила самовідвід.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року заяву колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. про самовідвід задоволено.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 червня 2022 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Олійник А. С. та суддів: Усик Г. І., Яремко В. В.

У зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30 березня 2023 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Олійник А. С. та суддів: Осіян О. М., Яремко В. В.

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2023 року заяву про самовідвід судді Яремка В. В. задоволено.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2023 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Олійник А. С. та суддів: Осіяна О. М., Хопти С. Ф.

У зв`язку з перебуванням судді Осіяна О. М. у відпустці згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2023 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Олійник А. С. та суддів: Коломієць Г. В., Хопти С. Ф.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 400 ЦПКУкраїни переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статті 265, частини другої статті 358 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з договором дарування від 08 лютого 1995 року, зареєстрованим у реєстрі за № 2.771, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_6 прийняла в дар 14/25 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться на АДРЕСА_1, та розташовані на земельній ділянці розміром 1 125,0 кв. м.

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24 липня 1998 року № 667 "Про впорядкування землекористування домоволодіння на АДРЕСА_1" співвласникам домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_6 надано право користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1, загальною площею 1 141,3 кв. м, з них: 600,0 кв. м - у спільне постійне користування для обслуговування існуючого житлового будинку, господарських будівель і споруд; 541,3 кв. м - у тимчасове короткострокове користування на 1 (один) рік під город без права забудови, без відшкодування понесених затрат і збитків.

За актом від 18 листопада 2007 року ОСОБА_6, співвласниця ОСОБА_2 та суміжний землекористувач ОСОБА_3 встановили та погодили межі земельної ділянки на АДРЕСА_1, що передавалася ОСОБА_6 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 25 листопада 2010 року серії НОМЕР_1 у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_8, ОСОБА_6 змінила прізвище на " ОСОБА_9".

02 лютого 2011 року Комунальне підприємство "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" провело поточну інвентаризацію, під час якої зафіксовано, що на земельній ділянці на АДРЕСА_1, позивачем самочинно споруджено прибудови (літ. "А", літ. "А2", літ. "А4-1"), а також у будинку здійснено переобладнання - влаштовано житлову кімнату 1-8.


................
Перейти до повного тексту