Постанова
Іменем України
20 липня 2023 року
м. Київ
справа № 128/214/21
провадження № 61-5401св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2023 року у складі колегії суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви та судових рішень судів попередніх інстанцій
У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради,про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі у вихованні дитини та визначення місця проживання дитини з матір`ю.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову:
- заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод ОСОБА_1 у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу з малолітнім сином ОСОБА_3 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 до прийняття рішення у справі дотримуватися розпорядження Вінницької районної адміністрації Вінницької області від 23 листопада 2020 року № 327 та забезпечувати зустрічі батька з дитиною без присутності матері за умови, що батько ОСОБА_1 попереджатиме ОСОБА_2 про можливість/неможливість побачення у визначений день із дитиною та місце її перебування під час зустрічей.
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він з ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 05 листопада 2020 року. У шлюбі сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року з нього стягуються аліменти на сина, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Він додатково добровільно фінансово сприяє утриманню свого малолітнього сина, цікавиться його життям, здоров`ям та розвитком. Починаючи з моменту фактичного припинення спільного проживання між сторонами почалися непорозуміння щодо прийняття участі батька у вихованні сина та можливості бачитися з ним. Він систематично приїздив за місцем проживання дитини з метою зустрічей, проте ОСОБА_2 при кожній зустрічі маніпулювала доброзичливим ставленням батька до сина. Часті конфлікти матері з батьком дитини у присутності сина викликають в останнього негативні емоції й переважно страх перед емоційними реакціями матері. При такому стані дитини зустрічі з батьком також стають неможливими. Коли дитина перебуває з одним із батьків окремо, то почувається спокійно та емоційно-стабільно, що помітно не лише батьку, а й стороннім особам (вихователям у дошкільному закладі, сусідам, родичам, знайомим). Розпорядженням Вінницької районної адміністрації Вінницької області від 23 листопада 2020 року № 327 визначено дні побачень ОСОБА_1 з його малолітнім сином. ОСОБА_2 не дотримується положень розпорядження та умисно створює перешкоди у спілкуванні дитини з батьком, виходячи виключно з особистого ставлення до колишнього чоловіка, нехтуючи як інтересами дитини, так і правами та обов`язками батька на виховання сина й спілкування з ним.
З початку 2022 року ОСОБА_2 перестала допускати його до сина, заборонила вихователям у дошкільному закладі надавати батьку можливість поспілкуватись з сином всупереч взаємному бажанню дитини й батька, не дозволяє дитині бачитися з дідусем та бабусею по лінії батька ані особисто при зустрічах, ані засобами зв`язку. У відділі поліції перебувають матеріали перевірки щодо того, що громадянка ОСОБА_2 перешкоджає бачитись із сином громадянину ОСОБА_1 .
Дитина протягом двох років росте фактично без його участі як батька. Наведені обставини в своїй сукупності призводять до втрати емоційного зв`язку між ним та сином, можуть призвести до того, що дитина не бажатиме проводити час із ним (батьком) після вирішення цієї справи, що порушуватиме права їх обох.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що визначені мета та спосіб забезпечення первісного позову є за змістом тотожними заявленим вимогам позову, не співвідносяться із заявленими вимогами, оскільки в їх основу покладено втручання за для зміни ставлення на користь позивача, що суперечить змісту заходів забезпечення позову та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Крім цього, позивач не обґрунтував, яким чином невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі якщо буде задоволено вимоги зустрічного позову.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод ОСОБА_1 у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу з малолітнім сином ОСОБА_3 . Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати зустрічі батька з дитиною без присутності матері, за умови що батько ОСОБА_1 попереджатиме ОСОБА_2 про можливість/неможливість побачення у визначений день із дитиною та місце її перебування під час зустрічей. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам позивача щодо існування перешкод у спілкуванні з дитиною, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про недоведеність існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення первісного позову.
Оскільки між сторонами існує спір щодо визначення способу участі у вихованні дитини, спілкуванні з нею та визначення місця проживання дитини, позивачу чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною, з урахуванням рівності у правах батьків, щодо виховання дитини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявниця зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 бачитися із сином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження таких обставин. В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції відсутнє посилання на те, якими саме діями ОСОБА_2 повинна забезпечити інтереси дитини під час виконання цієї постанови. Суд апеляційної інстанції, задовольнивши заяву про забезпечення позову, фактично вирішив спір по суті.
У червні 2023 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Подгурська Д. О. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суд апеляційної інстанції, на законність ухваленого судового рішення не впливають, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суд апеляційної інстанції - без змін.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Обставини, встановлені судами
Син сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 .
Між сторонами існує конфліктна ситуація щодо участі батька у спілкуванні із сином, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звертався до відділу поліції, що підтверджується копією відповіді відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області від 27 лютого 2023 року.