ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року
м. Київ
справа № 822/1672/16
адміністративне провадження № К/9901/40296/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року (суддя Шевчук О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року (головуючий суддя Полотнянко Ю.П., судді: Драчук Т.О., Загороднюк А.Г.) у справі за позовом Державного підприємства "Нігинський кар`єр" до Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2016 року Державне підприємство "Нігинський кар`єр" (далі - Підприємство, позивач) звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо непроведення перерахунку зайво сплачених платежів за георозвідувальні роботи та плати за надра й зобов`язання відповідача здійснити проведення перерахунку зайво сплачених платежів за георозвідувальні роботи та плати за надра в рахунок поточних платежів та платежів майбутніх періодів.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємство зазначало, що за результатами проведених компетентними органами перерахунків залишків запасів корисної копалини використовуваного ним родовища вапняків виявлено зайве списання 15 193,47 тисяч тон запасів корисної копалини, за яку сплачено збір за георозвідувальні роботи та плату за надра, з метою повернення яких воно зверталось до контролюючих органів, проте відповіді не отримало; вважає, що такою бездіяльністю його фактично позбавлено можливості повернути зайво сплачений збір за георозвідувальні роботи у розмірі 7 351 208,00 грн. та плату за надра в сумі 224 863 356,00 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо нерозгляду питання стосовно проведення перерахунку зайво сплачених Підприємством платежів за георозвідувальні роботи та плати за надра; зобов`язано Інспекцію розглянути питання щодо проведення перерахунку зайво сплачених Підприємством платежів за георозвідувальні роботи та плати за надра в рахунок поточних платежів та платежів майбутніх періодів; в задоволені інших позовних вимог відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дослідивши обставини справи, вказав, що внаслідок протиправної бездіяльності Інспекції щодо проведення позивачеві за його заявами перерахунку зайво сплачених платежів за георозвідувальні роботи та плати за надра Підприємство фактично позбавлене можливості повернути ці кошти в порядку статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яка визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань до бюджетів різних рівнів; разом з тим, враховуючи, що суди не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб`єктів владних повноважень або ж підміняти їх, суд з посиланням на положення частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дійшов переконання про необхідність зобов`язання відповідача саме розглянути питання проведення відповідного перерахунку коштів Підприємства.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм, просила їх скасувати та залишити позов Підприємства без розгляду.
В касаційній скарзі, заперечуючи по суті наявність у позивача переплат за георозвідувальні роботи та плати за надра, разом з тим зазначає про залишення судами поза увагою обставин пропуску Підприємством як строку звернення до суду з позовом у даній справі, так і 1095-денного строку на подання заяви про повернення коштів, а також того, що відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі виявлення платником помилок в раніше поданих податкових деклараціях він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації, чого позивач, однак, не зробив; водночас, оскільки у податкового органу відсутні визначені пунктом 54.3 статті 54 ПК України підстави для самостійного визначення грошового зобов`язання (адже останнє декларувалось Підприємством самостійно), то він і не вправі здійснювати перерахунок.
Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу (з врахуванням додаткових заперечень від 12 вересня 2017 року) проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" КАС України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Суди з`ясували, що згідно спеціального дозволу на користування надрами №1130 від 05 листопада 1997 року Підприємством здійснюється розробка Нігинсько-Вербецького родовища вапняків, ділянка "Сахкамінь".
Протоколом ДКЗ СРСР №7137 від 29 березня 1974 року запаси корисних копалин Нігинсько-Вербецького родовища вапняків затверджені в кількості 66 757 000 тон.
В 2011 році Житомирською геологічною експедицією за замовленням Підприємства проведено перерахунок залишків запасів корисної копалини Нігинсько-Вербецького родовища вапняків в Кам`янець-Подільському районі.
У відповідності до зазначеного перерахунку за час роботи Підприємства було зайво списано 15 193,47 тисяч тон запасів корисної копалини, за яку було сплачено збір за георозвідувальні роботи та плату за надра.
На підставі перерахунку складено уточнений звіт по формі 5-ГР, який подано до Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" (далі - ДНВП "Геоінформ України"), прийнято останнім та станом на 01 січня 2011 року внесено відповідні зміни до Державного реєстру запасів корисної копалини - поновлено зайво списані запаси вапняку Нігинсько-Вербецького родовища вапняків в кількості 15 193,47 тисяч тон.
Згідно результатів перерахунку залишку запасів корисної копалини Нігинсько-Вербицького родовища вапняків помилково списані запаси поновлені на балансі держави та Підприємства, що підтверджується довідкою ДНВП "Геоінформ України" №02/302-4468 від 23 грудня 2014 року.
Результати перерахунку залишку запасів вапняків розглянуті та прийняті на засіданнях секції НТР Житомирської геологічної експедиції (протокол №109 від 18 квітня 2011 року) та НТР ПДРГП "Північгеологія" (протокол №22 від 21 квітня 2011 року).
Підприємство звернулось до Інспекції з листом від 06 червня 2011 року №166, в якому просило розглянути можливість відшкодування йому надлишково сплачених збору за георозвідувальні роботи у розмірі 7 351 208,00 грн. та плати за надра в сумі 224 863 356,00 грн. шляхом: 1) перерахування на розрахунковий рахунок Підприємства; 2) зарахування в рахунок поточних платежів та платежів майбутніх періодів.
В подальшому Підприємство звернулось до Державної фіскальної служби України з листом від 17 червня 2015 року за №465 щодо здійснення перерахунку сплачених коштів за користування надрами та георозвідувальні роботи.
Не погодившись з бездіяльністю щодо розгляду його вищевказаних звернень, Підприємство в серпні 2016 року звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.