ДОДАТКОВА УХВАЛА
20 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/7420/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Гаврилова О.Ю. (адвокат),
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
за результатами розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кракен Лідс"
на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023
зі справи №910/7420/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кракен Лідс"
про стягнення 1 969 284,96 грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2023 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кракен Лідс" на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 зі справи №910/7420/22.
04.07.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання/заява позивача про ухвалення додаткового рішення (сформовано в системі "Електронний суд" 04.07.2023), в якій товариство з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (далі - ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд", позивач) просило стягнути на його користь з відповідача 45 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу.
У зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023, який наявний в матеріалах справи.
Клопотання/заява про ухвалення додаткового судового рішення мотивована тим, що у відзиві на касаційну скаргу позивач заявив про вирішення питання розподілу судових витрат, понесених ним під час касаційного провадження в цій справі.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді касаційної інстанції позивач до клопотання додав копію договору про надання правової допомоги від 19.06.2018 №б/н, копію додаткової угоди від 06.07.2022 №5 до договору; акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2023 №5/2 і ; Рахунок на оплату від 05.06.2023 №5/2 і зазначив про наявність у матеріалах справи копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копії ордера на надання правничої допомоги ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" адвокатом Гавриловою О.Ю., виданого Адвокатським об`єднанням "ВБ Партнерс".
За змістом пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 зазначеного Закону, згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Приписами частини другої статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.