ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/14003/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Тригуб А.Ю. (адвокат),
Бондар А.В. (директор у порядку самопредставництва)
відповідача - Кикіш С.Р. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп",
на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2022,
додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пона Україна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп",
про стягнення 2 945 020,22 грн та
зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Пона Україна"
про стягнення 4 529 880 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. До господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Пона Україна" (далі - ТОВ "Пона Україна") з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (далі - ТОВ "Атем Груп") про стягнення 2 945 020,22 грн заборгованості.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов`язання за договором поставки від 05.09.2016 №50916 (далі - Договір). Зокрема, в частині виконання обов`язку з проведення розрахунків.
1.3. У зустрічному позові, який об`єднаний в одне провадження у справі №910/140003/21 ТОВ "Атем Груп" (відповідач за первісним позовом) просить суд стягнути з ТОВ "Пона Україна" (далі - позивач за первісним позовом) 4 529 880,00 грн вартість термічного знезараження піддонів.
1.4. За твердженням ТОВ "Атем Груп", ТОВ "Пона Україна" здійснило поставку замість термічно знезаражених піддонів звичайні піддони, а тому в силу силу положень статті 678 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) останнє має право на пропорційне зменшення ціни товару на суму вартості термічного знезараження піддонів.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2022 (суддя Сівакова В.В.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 (колегія суддів: Буравльов С.І., Шапран В.В., Андрієнко В.В.) у справі №910/14003/21 первісний позов ТОВ "Пона Україна" задоволено повністю; у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Атем Груп" відмовлено.
2.2. Суди попередніх інстанції, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини справи, дійшли висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з ТОВ "Атем Груп" 2 945 020,22 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач за первісним позовом у порушення взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за поставлений товар, у встановлений Договором термін. Матеріалами справи підтверджується факт отримання ТОВ "Атем Груп" поставленого позивачем за первісним позовом товару на загальну суму 3 004 668,00 грн. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані зі сторони відповідача за первісним позовом без зауважень. У матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Атем Груп", як покупець зверталось до ТОВ "Пона Україна", як постачальника з вимогою надати визначені Договором документи, встановивши, при цьому, розумний строк для їх передання. Також у матеріалах справи відсутні докази відмови покупця від Договору та повернення отриманого товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань за укладеним Договором у повному обсязі.
2.3. Рішення та постанову в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог мотивовано тим, що позивачем за зустрічним позовом не було дотримано порядку пред`явлення претензії постачальнику щодо поставки неякісного товару та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поставленого йому товару неналежної якості. З огляду на наведене, суди дійшли висновку про необґрунтованість та недоведеність зустрічних позовних вимог.
2.4. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/14003/21 стягнуто з ТОВ "Атем Груп" на користь ТОВ "Пона Україна" 69 440,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.5. Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявлений позивачем за первісним позовом розмір витрат на правову допомогу в сумі 69 440,00 грн відповідає принципам обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору та його складності.
2.6. Оцінивши подані докази на підтвердження понесених ТОВ "Пона Україна" витрат на професійну правничу допомогу, суди дійшли висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені статтею 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За відсутності заперечень/клопотання відповідача за первісним позовом у суді першої інстанції щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, суди не вбачали підстав для його зменшення.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Атем Груп" (скаржник) 01.06.2023 посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2022, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга подана:
- на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України й пунктів 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України (щодо оскарження судових актів стосовно первісного позову);
- пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України й пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України (щодо оскарження судових актів стосовно зустрічного позову);
- щодо порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції.
4.1.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в частині вирішення спору щодо вимог первісного позову: неправильно застосував положення статей 3, 530, 607, 627, 666 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №916/1349/21, від 12.05.2020 у справі №906/366/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.
4.1.3. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що укладаючи Договір сторони досягли згоди з усіх його істотних умов, а також визначили на власний розсуд, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 40 (сорока) банківських днів з дати поставки товару. Поряд з тим, в силу положень умов пункту 3.2 Договору поставка буде вважатись завершеною та, відповідно, строк оплати буде відраховуватись з моменту надання постачальником всіх необхідних для поставки документів, вичерпний перелік яких зазначається в Договорі, а не в момент підписання покупцем видаткової чи товарно-транспортної накладної. Як наслідок, суди попередніх інстанцій безпідставно застосували положення статті 666 ЦК України та дійшли до необґрунтованого висновку про те, що оскільки відповідач за первісним позовом не встановив позивачу строк для передачі необхідних документів та не відмовився від Договору, то, відповідно, строк оплати товару настав з дня підписання сторонами видаткових та товарно-транспортних накладних. Натомість судами попередніх інстанцій у спірних правовідносинах не застосовано положення статей 3, 6, 627, 628 ЦК України, що призвело до неправильного застосування положень статей 530, 666 ЦК України, внаслідок чого дійшли передчасного та необґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення первісних позовних вимог.
4.1.4. На обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції в частині вирішення спору щодо вимог зустрічного позову: неправильно застосував положення статей 11, 526, 673, 675, 678, 712 ЦК України та статей 193, 268 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18 (у контексті "презумпції вини постачальника" - якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили); у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №904/974/21, від 01.07.2021ту справі №916/1068/20, від 13.02.2020 у справі №927/293/19, від 12.09.20019 у справі №910/8922/18 (у контексті неможливості застосування до спірних правовідносин положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю затвердженої Держарбітражем при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція №П-7), оскільки це не відповідає положенням частини першої статті 3 ГПК України).
4.1.5. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що відповідно до пункту 8.4 Договору, Постачальник несе відповідальність за якість продукції (Товару) та зобов`язується відшкодувати Покупцю збитки, завдані поставкою неякісної продукції. Натомість, суди безпідставно встановили, що оскільки поставлений Товар за договором за кількістю та якістю прийнятий Покупцем без зауважень, то він є належної якості, при цьому поклавши тягар доказування неякісності товару на Покупця, що прямо суперечить позиції Верховного Суду. Також суди попередніх інстанцій без урахування наведених правових висновків Верховного Суду, безпідставно застосували до спірних правовідносин положення Інструкції №П-7.
4.1.6. Як наслідок, суди не застосували до спірних правовідносин положення статей 673, 675, 678 ЦК України та дійшли передчасного і необґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
4.1.7. Скаржник також вказує про те, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано положення Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев`яного пакувального матеріалу, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 №731 (далі - Фітосанітарні правила) та Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об`єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України "Про карантин рослин", контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 №1177 (далі - Порядок №1177) у частині встановлення наявності/відсутності обставин щодо порушення постачальником Фітосанітарних процедур.
4.1.8. Судами не досліджено зібрані у справі докази та встановлено обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.
4.1.9. За твердженням скаржника надані позивачем за первісним позовом акти термічного знезараження та акти візуальної перевірки, як такі, що на помилкову думку судів попередніх інстанцій, підтверджують проведення термічного знезараження поставлених позивачем піддонів, оформлені з порушенням вимог чинного законодавства у сфері фітосанітарних процедур. Крім того, вказані акти проведення термічного знезараження дерев`яного пакувального матеріалу за період з 18.03.2021 по 04.06.2021 та акти візуальної перевірки за цей період, які складені Держспоживслужбою лише підтверджують факт того, що власником піддонів, які пройшли термічне знезараження є ФОП Лясківський Ю.Л., а не ТОВ "Пона Україна". З огляду на наведене, скаржник вважає, що акти термічного знезараження та акти візуальної перевірки є недопустимими доказами.
4.1.10. Натомість в матеріалах справи відсутні належні докази того, що термічно оброблені піддони ФОП Лясківського Ю.Л. було передано позивачу за первісним позовом та, відповідно у подальшому, було передано ТОВ "Атем Груп".
4.1.11. Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки таким доводам відповідача за первісним позовом, як наслідок, оскаржувані судові рішення прийнято без належного дослідження обставин справи, а висновки суду ґрунтуються на підставі оцінки недопустимих доказів.
4.1.12. Скаржник зазначає про те, що суди без належного дослідження зібраних у справі доказів дійшли передчасного висновку про відсутність в матеріалах справи доказів звернення покупця у визначені Договором строки, до постачальника з повідомленням про невідповідність поставленого товару за якістю. В матеріалах справи наявний лист ТОВ "Пона Україна" від 06.08.2021 №08-11/2021, яким останнє повідомило ТОВ "Атем Груп" про результати розгляду листа від 30.06.2021 №30/6 стосовно не проведення термічного знезараження піддонів, тобто повідомлення про виявлені недоліки товару. Також зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки доказам, які підтверджують обставини поставки товару неналежної якості. Зокрема, листам-претензіям контрагентів ТОВ "Атем Груп" з приводу виявлення шкідників у піддонах, на яких поставлявся товар та про завдані збитки.
4.1.13. З огляду на наведене скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено подані сторонами докази. Натомість висновки суду в частині вирішення спору за зустрічними позовними вимогами ґрунтуються на підставі оцінки недопустимих доказів.
4.1.14. Також скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відхилено клопотання ТОВ "Атем Груп" про витребування доказів, внаслідок чого не були встановлені обставини, що мають значення для справи
4.1.15. В обґрунтування підстав касаційного оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції ТОВ "Атем Груп" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Скаржник наголошує на тому, що заява ТОВ "Пона Україна" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягала залишенню без розгляду, у зв`язку з порушенням, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України строку на подання доказів - договору про надання правової допомоги від 18.03.2019.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. ТОВ "Пона Україна" у відзиві на касаційну скаргу (який подано через систему "Електронний Суд" 05.07.2023) просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, з посиланням на безпідставність доводів касаційної скарги.
5. Касаційне провадження
5.1. У зв`язку з відпусткою суддів Булгакової І.В. та Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023, який наявний в матеріалах справи.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
6.1. Між ТОВ "Пона Україна" (постачальник) та ТОВ "Атем Груп" (покупець) 05.09.2016 укладено Договір поставки за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити термічно знезаражені дерев`яні піддони розміром 800x1200 та/або дошку перетином 150x50 мм (Товар), а покупець прийняти та оплатити товар. Відповідно до умов положень пунктів 1.2, 1.3 Договору загальна кількість Товару, що підлягає поставці, найменування (асортимент, номенклатура), розміри та технічні характеристики визначаються додатком до договору (специфікацією), який є невід`ємною частиною договору. На кожну поставку товару за умовами договору складається окремий додаток до договору (Специфікація).
6.2. Загальна сума цього Договору (тобто загальна вартість (ціна) усього поставленого за цим договором Товару) сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару та узгодження на нього ціни відповідно до додатків до договору (Специфікацій) та/або видаткових накладних. Ціна (вартість) конкретної партії товару узгоджується сторонами у відповідних додатках (Специфікаціях) до цього Договору та/або видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною. В ціну Товару включено податок на додану вартість, завантаження в автотранспорт та транспортування (доставку) до пункту призначення, визначеного пунктом 4.2 та пунктом 4.3 Договору (пункти 2.1, 2.3 Договору).
6.3. Умовами Договору сторонами погоджено всі істотні умови та визначено порядок поставки товару, оплати, порядок здавання-прийняття Товару тощо.
6.4. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2017. Договір вважається продовженим на тих же умовах на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не буде заявлено одною із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Кожна із сторін може припинити дію цього договору у будь-яких час, письмово попередивши про це іншу сторону, але не пізніше ніж за 30 (тридцять) банківських днів до дати припинення договору (пункти 9.1 - 9.3 Договору).
6.5. Згідно з пунктом 12.2 Договору всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.
6.6. Як встановлено судами, на виконання умов Договору між сторонами у період з вересня 2019 року по квітень 2021 року підписано ряд специфікацій до Договору.
6.7. На виконання умов укладеного договору за період з 18.03.2021 по 04.06.2021 Постачальник здійснив поставку, а Покупець прийняв товар на загальну суму 3 0046 68,00 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними за вказаний період наявними у матеріалах справи. Видаткові накладні підписані представниками обох сторін без заперечень і зауважень та скріплені печатками товариств.
6.8. Також у відповідності до умов пункту 7.8 Договору позивачем за первісним позовом надано:
- сертифікати якості на поставлений Товар у спірний період (від 18.03.2021 №18/03-2021, від 23.03.2021 №23/03-2021, від 25.03.2021 №25/03-2021, від 27.03.2021 №27/03-2021, від 27.03.2021 №27/03-21, від 30.03.2021 №30/03-2021, від 01.04.2021 №01/04-2021, від 06.04.2021 №06/04-2021, від 08.04.2021 №08/04-2021, від 09.04.2021 №09/04-2021, від 12.04.2021 №12/04-2021, від 13.04.2021 №13/04-2021, від 17.04.2021 №17/04-2021, від 20.04.2021 №20/04-2021, від 27.04.2021 №27/04-2021, від 29.04.2011 №29/04-2021, від 04.05.2021 №04/05-2021, від 13.05.2021 №13/05-2021, від 17.05.2021 №17/05-2021, від 19.05.2021 №19/05-2021, від 20.05.2021 №20/05-2021, від 25.05.2021 №25/05-2021, від 26.05.2021 №26/05-2021, від 01.06.2021 №01/06-2021, від 02.06.2021 №02/06-2021, від 04.06.2021 №04/06-2021);
- акти термічного знезараження дерев`яного пакувального матеріалу, складені фізичною особою-підприємцем Лясківським Ю.Л. (від 11.01.2021 №11/01-2021, від 10.02.2021 №10/02-2021, від 16.03.2021 №16/03-2021, від 31.03.2021 №31/03-2021).
6.9. Відповідач за первісним позовом частково оплатив отриманий Товар, лише за видатковою накладною від 18.03.2021 №135 на суму 59 647,78 грн.
6.10. Спір за первісним позовом виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом у визначений умовами Договору строк (протягом 40 календарних днів) вартість отриманого товару не сплатив. У зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 2 945 020,22 грн.
6.11. Спір за зустрічним позовом виник у зв`язку тим, що на думку ТОВ "Атем Груп", Постачальник у спірний період поставки передав Товар неналежної якості, що в силу положень статті 678 ЦК України є підставою для пропорційного зменшення ціни Товару.
6.12. Вимоги зустрічного позову обґрунтовано тим, що відповідач за зустрічним позовом, у порушення умов укладеного Договору, поставив Товар (піддони) не належної якості. За твердженням ТОВ "Атем Груп", не всі піддони, які поставлені у спірний період пройшли термічне знезараження, а тому вони є Товаром неналежної якості. У зв`язку з чим Покупець на підставі статті 678 ЦК України, має право на пропорційне зменшення ціни Товару на вартість термічного знезараження, яка складає 15,00 грн/шт. Виходячи з того, що відповідач за зустрічним позовом поставив 301 992 шт. піддонів, які не були термічно знезаражені, то загальне пропорційне зменшення ціни Товару становить 4 529 880,00 грн (301 992 шт. х 15,00 грн/шт.).
6.13. Застосувавши положення частин першої, другої статті 193, частин першої, шостої статті 265 ГК України, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509, статей 610, 611, частини першої 612, частини другої статті 712 ЦК України та оцінивши подані сторонами докази, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем за первісним позовом порушено умови Договору щодо своєчасної оплати поставленого позивачем Товару, а заперечення відповідача за первісним позовом спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
6.14. Зокрема, задовольняючи первісні позовні вимоги про стягнення 2 945 020,22 грн вартості поставленого Товару, суди попередніх інстанцій з посиланням на погоджені сторонами умови пунктів 3.1, 3.2, 7.9 Договору та положення статей 655, 666, 692 ЦК України дійшли висновку про те, що матеріалами справи підтверджується належне виконання Постачальником свого обов`язку щодо передачі Покупцю Товару, а також визначених Договором документів щодо якості товару. Водночас відповідачем за первісним позовом не надано доказів повної оплати отриманого Товару. З огляду на наведене суди дійшли висновку, що вимоги ТОВ "Пона Україна" про стягнення з ТОВ "Атем Груп" 2 945 020,22 грн (3 004 668,00 грн - 59 647,78 грн) заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
6.15. Відхиляючи доводи відповідача за первісним позовом, що у зв`язку з ненаданням Постачальником, визначених Договором документів щодо якості товару, відповідно до положень пункту 3.2 Договору у Покупця не виник обов`язок по сплаті поставленого товару, суди зазначили про те, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані зі сторони відповідача за первісним позовом без зауважень. Всі необхідні документи визначені пунктом 7.8 Договору були передані Постачальником Покупцю під час поставки Товару.
6.16. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Атем Груп", як Покупець зверталось до ТОВ "Пона Україна", як Постачальника з вимогами щодо відсутності під час приймання Товару повного переліку, визначених у пункті 7.4, 7.8 Договору документів, встановивши, при цьому, розумний строк для їх передання. Також у матеріалах справи відсутні докази відмови покупця від Договору у зв`язку з поставкою Товару неналежної якості та повернення отриманого Товару неналежної якості чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань за укладеним Договором у повному обсязі.
6.17. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суди з посиланням на положення умов пунктів 3.2, 7.3, 7.6, 7.7, 7.9 Договору та статей 673, 678 - 680, 688 ЦК України дійшли висновку, що позивачем за зустрічним позовом взагалі не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту поставки йому Товару неналежної якості. Також не було дотримано порядку пред`явлення претензії Постачальнику щодо поставки неякісного товару (піддонів у кількості 301 992 шт. термічно не знезаражених). З огляду на наведене, суди дійшли висновку про необґрунтованість та недоведеність зустрічних позовних вимог.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
Щодо оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у контексті доводів касаційної скарги "Атем Груп" колегія суддів зазначає таке.
8.1. Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для стягнення 2 945 020,22 грн заборгованості за поставлений Товар відповідно до умов Договору поставки, укладеного між сторонами, за первісним позовом та, відповідно, наявність/відсутність підстав для стягнення 4 529 880,00 грн суми грошових коштів, як пропорційного зменшення ціни (вартості) поставленого Товару неналежної якості за зустрічним позовом.
8.2. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
8.3. Зокрема, в обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції:
- у вирішенні спору щодо заявлених первісних позовних вимог (приписів статей 3, 530, 607, 627, 666 ЦК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №916/1349/21, від 12.05.2020 у справі №906/366/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19);
- у вирішенні спору щодо заявлених зустрічних позовних вимог (приписів статей 11, 526, 673, 675, 678, 712 ЦК України, статей 193, 268 ГК України та статті 3 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18, від 09.06.2022 у справі №904/974/21, від 01.07.2021 у справі №916/1068/20, від 13.02.2020 у справі №927/293/19, від 12.09.20019 у справі №910/8922/18);
- судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази та встановлено обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів;
- судами необґрунтовано відхилили клопотання ТОВ "Атем Груп" про витребування доказів.
8.4. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.5. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.6. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.7. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду в цій справі з огляду на таке.
8.8. Так в основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок про те, що:
- ТОВ "Атем Груп" порушено умови Договору щодо своєчасної оплати поставленого ТОВ "Пона Україна" Товару, а заперечення відповідача за первісним позовом у частині того, що строк оплати поставленого Товару не настав, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
- ТОВ "Атем Груп" взагалі не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту поставки йому Товару неналежної якості. Позивачем за зустрічним позовом прийнято Товар без зауважень та заперечень щодо якості поставленого Товару. Крім того ТОВ "Атем Груп" також не було дотримано порядку пред`явлення претензії Постачальнику щодо поставки неякісного товару (піддонів у кількості 301 992 шт. термічно не знезаражених).
8.9. З огляду на наведене, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та про необґрунтованість і недоведеність зустрічних позовних вимог.
8.10. Оцінюючи доводи скаржника в контексті встановлених обставин судами попередніх інстанцій (зокрема, зазначених у пунктах 4.1.3, 4.1.6. розділу 4 цієї Постанови) в оскаржуваних судових рішеннях, Верховний Суд вважає за необхідне відзначити таке.
8.11. Попередні судові інстанції встановили, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
8.12. Відповідно до частин першої та шостої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
8.13. Згідно з частинами першою та другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.14. Відповідно до положень статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
8.15. Поряд з тим в силу статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
8.16. У контексті доводів касаційної скарги, підстав відкриття касаційного провадження та висновків судів попередніх інстанцій, Суд у вирішенні даного спору виходить з того, що узагальнено доводи касаційної скарги, в частині підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій які стосуються вирішення спору щодо вимог первісного позову так і в частині вирішення спору щодо вимог зустрічного позову фактично зводяться до того, що Постачальником неналежним чином виконано умови Договору та поставлено Товар належної якості.
8.17. Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
8.18. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).
8.19. У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
8.20. Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №537/4905/15-ц).
8.21. Отже, в силу положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
8.22. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
8.23. Так, відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
8.24. Згідно зі статтею 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення оплаченої суми.