ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року
м. Київ
справа № 280/7163/22
адміністративне провадження № К/990/14095/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року (головуючий суддя - Мінаєва К.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року (головуючий суддя - Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.)
у справі №280/7163/22
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. 26 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19 квітня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01 березня 2018 року по 19 квітня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1, заявлені в цій справі, вже були предметом судового розгляду в адміністративній справі №280/2024/22, за наслідками розгляду яких Запорізьким окружним адміністративним судом 08 листопада 2022 року ухвалено рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. Рішення в адміністративній справі №280/2024/22 набрало законної сили 09 грудня 2022 року, отже спір щодо нарахування та виплати індексації за період з 01 березня 2018 року по 19 квітня 2018 року вже вирішений судом у справі №280/2024/22.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
8. Зазначає, що в справі №280/2024/22 предметом спору було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, яка розраховується на підставі пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 і залежить від суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати позивачу у лютому 2018 року.
9. Оскільки розрахунок такої суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №280/2024/22, такий розрахунок відповідачем проведено не було, то визначити чи перевищило збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року суму індексації нараховану в березні 2018 року на момент розгляду справи було неможливо.
10. Тільки після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4 258,75 грн стало можливим визначити, що збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації нарахованої в березні 2018 року та позивачу належна щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення в сумі 4 463,15 грн, тому позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами в порядку передбаченого КАС України. Отже предмети у вказаних справах є різними.
11. Серед іншого зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21 навів правовий висновок щодо можливості розгляду питання виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року в окремому провадженні.
12. Крім того, аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 30 березня 2023 року у справі №200/2737/21-а.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
14. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
15. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
16. Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, наслідком якого є відмова у відкритті провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 24 листопада 2020 року у справі №280/1215/20, від 03 листопада 2021 року у справі №640/1989/20, від 27 серпня 2021 року у справі №320/5194/20, від 11 лютого 2021 року у справі №540/1050/20, від 12 травня 2022 року у справі №120/3237/20-а, від 08 лютого 2022 року у справі №340/807/21, зазначав, що відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
17. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
18. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
19. Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
20. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.