ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року
м. Київ
справа № 380/14636/22
адміністративне провадження № К/990/15685/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/14636/22
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року (суддя Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (суддя-доповідач - Качмар В.Я., судді: Большакова О.О., Кушнерик М.П.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі -Порядок № 1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року, виходячи з фіксованої величини 4213,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у сумі 108 998,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідачем у період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року виплачено позивачу тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалася унаслідок перевищення порогу для проведення індексації у 103 відсотка на загальну суму 2838,40 грн. Однак, відповідачем усупереч вимог абзаців 3, 4, 5, 6 Порядку № 1078 не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року, виходячи з фіксованої величини 4213,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 108 998,26 грн. Окремо зазначено, що правовідносини у цьому позові не досліджувалися та не встановлювалися у справі № 380/8755/20.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року, закрито провадження у справі № 380/14636/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі № 380/8755/20, яке набрало законної сили 16 березня 2021 року, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - березня 2015 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року та про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 189 765,99 грн відмовлено повністю.
Зважаючи на вказане та враховуючи предмет позову у справі № 380/14636/22, місцевий суд дійшов висновку, що позивач уже звертався до суду з вимогами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за наслідками розгляду яких прийнято судове рішення, яке набрало законної сили. Отже, існує судове рішення у справі № 380/8755/20, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За таких обставин Львівський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Суд апеляційної інстанції погодився з вищеописаними мотивами окружного суду та зазначив, що позивачем у справі № 380/8755/20 вже було заявлено позовні вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 і судом прийнято рішення щодо таких вимог, яке набрало законної сили. Отже, є судове рішення у справі № 380/8755/20, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За міркуваннями суду апеляційної інстанції, при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який уже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
При цьому, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 грудня 2022 року у справі № 120/10267/21-а. Водночас апеляційний суд вказує, що також ураховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21 та від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, однак зважаючи на предмет спору, подібність позовних вимог та спірних відносин уважає, що в даному випадку доцільно застосувати позицію Суду, викладену у справі №120/10267/21-а.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
01 травня 2023 року на адресу Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи заявника касаційної скарги полягають у тому, що у справі № 380/8755/20 судами вирішувалося питання права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року із застосуванням базового місяця - березень 2018 року. Натомість, предметом спору у справі № 380/14636/22 є право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за вказаний період, виходячи з фіксованої величини 4213,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Тому, оскільки питання суми індексації яка підлягає виплаті, не вирішувалось у справі № 380/8755/20, а розрахунок її суми віднесено до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи № 380/8755/20, такий розрахунок відповідачем проведено не було в повному обсязі, то вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення не розглядалися.
ОСОБА_1 зауважує, що лише після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року (у розмірі 4258,75 грн) стало можливим визначити, що підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації, нарахованої у березні 2018 року, та позивачу належна індексація грошового забезпечення у фіксованій величині в сумі 4 213,85 грн. Таким чином, на думку касатора, пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах різні, а закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається.
На тлі цього заявник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі № 560/11003/22.
Ухвалою від 16 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Згідно з даними офіційного сайту Укрпошти, копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом із копією касаційної скарги ОСОБА_1 доставлено та вручено відповідачу 30 травня 2023 року, що також підтверджується змістом телефонограми. Проте, від відповідача відзив на касаційну скаргу до Суду не надходив, що не є перешкодою для перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України.
Ухвалою від 19 липня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
IV. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються. Позиція Верховного Суду
Згідно з ухвалою від 16 травня 2023 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 4 частини першої статті 238 КАС України при постановленні ухвали суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції, про закриття провадження у справі, що відповідає підставам касаційного оскарження.
Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.