Постанова суду № 640/22572/20 від 20.07.2023 про визнання протиправними та скасування рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 640/22572/20

адміністративне провадження № К/990/4586/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/22572/20

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Бояринцева М. А.) від 24 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Пилипенко О. Є., Глущенко Я. Б., Собків Я. М.) від 14 грудня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 березня 2020 року за № UA100020/2020/00143;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби від 20 березня 2020 року № UA100000/2020/000156/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби від 20 березня 2020 року №UA100000/2020/157/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби від 20 березня 2020 року № UA100000/2020/155/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби від 20 березня 2020 року № UA100000/2020/158/2 про коригування митної вартості товарів.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що митним органом не дотримано частину другу статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих транспортних засобів за основним методом - ціною договору, не обґрунтовано ціну, що визначена ним внаслідок проведеного коригування митної вартості транспортних засобів та не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом. ОСОБА_1 вказує, що підтвердив належними документами заявлену митну вартість товарів, що свідчить про відсутність підстав для її коригування митним органом.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 01 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

5. 01 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Усенко Є. А. - головуючий суддя, Гімон М. М., Яковенко М. М.).

6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 08 серпня 2022 року до Верховного Суду від Київської митниці Державної митної служби надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги.

8. 28 червня 2023 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1024/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл справи, з підстави обрання до Великої Палати Верховного Суду судді Усенко Є. А., що унеможливлює її участь у розгляді позовних заяв.

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2023 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 подав митному органу митні декларації: № UA100020.2020.020082, UA100020.2020.020084, UA100020.2020.020085, UA100020.2020.020086 (далі - митні декларації).

12. Зокрема, до вказаних митних декларацій позивачем надано: рахунки-фактури (інвойс), декларації походження товарів, акти проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що не здійснюється при виконанні, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, документи що підтверджує вартість перевезення товару, висновки про походження товару або акт експертизи, видані уповноваженим органом, сертифікати відповідності, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні, ІПН, інші некласифікаційні документи, перепустка № В6-0006768 від 19 березня 2020 року, копії митних декларацій країни відправлення, касовий ордер, що підтверджує сплату митних платежів, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу.

13. За наслідком розгляду поданих позивачем документів, відповідачем прийнято рішення від 20 березня 2020 року №/2020/000156/2, UA100000/2020/157/2, UA100000/2020/155/2, UA100000/2020/158/2 про коригування митної вартості товарів (далі - оскаржувані рішення) та відповідні картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 березня 2020 року за № UA100020/2020/00143, UA100020/2020/00145, UA100020/2020/00142, UA100020/2020/00147.

14. За змістом оскаржуваних рішень, надані відповідно до статті 53 МК України документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Переміщення оцінюваного товару здійснювалось транспортним засобом НОМЕР_1 . ОСОБА_1 надав лист щодо вартості транспортування товару до кордону України у розмірі 100 евро. Разом з тим, документів, що підтверджують вартість транспортування не надано.

15. Крім того вказано, що у графі 44 перелічених вище митних декларацій під кодом 0380 (рахунок-фактура) знаходиться документ виконаний польською мовою, без перекладу, що не дає можливість перевірити чи дійсно відбувся продаж, за якими умовами, умови оплати та інші відомості, що необхідні для перевірки митної вартості товарів. Декларантом не надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінювання товарів та інші платіжні та/або бухгалтерські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Отже, декларантом не забезпечено об`єктивних та документально підтверджених даних стосовно відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 МК України позивачу запропоновано подання протягом 10 календарних днів наступних додаткових документів (за наявності): документи, що підтверджують вартість транспортування у відповідності до вимог законодавства України; за наявності страхові документи та документи, які містять відомості про вартість страхування товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

17. Також, декларанту запропоновано на підставі статті 254 МК України здійснити переклад документу, що зазначений під кодом 0380 у графі 44 митний декларацій та подати за власним бажанням додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

18. Однак, від подання додаткових документів ТОВ "ЄВРОТЕСТ-ПЛЮС", що уповноважено ОСОБА_1 на декларування товару, відмовилось.

19. У зв`язку з наведеним відповідач дійшов висновку, що декларантом документально не підтверджено складову митної вартості на транспортування товару, можливу складову на його страхування, та відомості щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті за товар.

20. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях з урахуванням цінової інформації зовнішніх джерел.

21. Вважаючи зазначені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митних декларацій протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшли висновку, що позивачем подані документи до митного оформлення, які не дають можливості підтвердити складову митної вартості на транспортування товару, складову на його страхування, та відомості щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті за товар.

23. Такий висновок судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що позивачем до митного оформлення за всіма митними деклараціями не надано транспортних (перевізних) документів, належних документів про вартість перевезення оцінюваних товарів та/або пояснень митному органу про включення транспортних витрат у вартість товару.

24. При цьому суди попередніх інстанцій зауважили, що надана довідка від 19 березня 2020 року, не є належним документом, що підтверджує транспортні витрати, адже до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

25. Крім того суди погодилися з висновками митного органу, що декларантом не забезпечено об`єктивних та документально підтверджених даних стосовно відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

26. Такий висновок судів мотивований тим, що позивачем надано до митного оформлення рахунки-фактури (інвойси) виконані польською мовою, проте без перекладу, що унеможливлює перевірити чи дійсно відбувся продаж, за якими умовами, умови оплати та інші відомості, що необхідні для перевірки митної вартості товарів; позивачем не надано банківські платіжні документи, що стосується оцінюваного товару - касові або товарні чеки, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу, які можливо ідентифікувати із транспортним засобом, поданим до митного оформлення.

27. В той же час, судами встановлено, що у деклараціях країни відправлення, які надані позивачем МРN 20PL402010E0320261, МРN 20PL4020Е0320253, МРN 20PL402010E0320270, у графах 2 (відправник) та 8 (одержувач) зазначений Геогіца О. Разом з цим, такі декларації не містять даних щодо експортера-продавця товару та використовується з метою контролю вивезення товару за межі ЕС, отже не містить достатні відомості для перевірки ціни продажу товарів або ціни, що підлягає сплаті за товари.

28. З приводу застосованого відповідачем резервного методу визначення митної вартості суди попередніх інстанцій вказали, що митна вартість визначена відповідачем з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість товару ґрунтується на інформації щодо митного оформлення за митною декларацією від 20 березня 2020 року № UА 100020/2020/020233.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

30. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

31. Зокрема в доводах касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 08 лютого 2019 року по справі № 825/648/17, від 19 серпня 2020 року по справі № 140/754/19, від 08 лютого 2019 року по справі № 825/648/17.

32. Скаржник наголошує, що митну вартість імпортованих транспортних засобів, що вказана декларантом у митних деклараціях № UA10020.2020.020082, UA10020/2020/020084, UA10020.2020.020085, UA10020.2020.020086, визначено за основним методом, а до самих митних декларацій декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про їх митну вартість за ціною договору. Наведене також підтверджується актами про перегляду огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16 березня 2020 року UA209030/2020/11125, UA209030/2020/11127, UA209030/2020/11128 та UA209030/2020/11129.

33. При цьому наголошує, що за результатами проведеного митного огляду імпортованих мотоциклів виявлено пошкодження лакофарбового покриття, заднього колеса, сліди корозії на рамі, відсутність облицювання сидіння, переднього бризговика, задньої вісі, неможливість встановлення показника одометра, про що зазначено у додатковому аркуші до акта про проведення митного огляду товарів UA209030/2020/11125, UA209030/2020/11127, UA209030/2020/11128 та UA209030/2020/11129. Наведені пошкодження транспортних засобів і вплинули на визначення їх вартості, однак не були взяті до уваги відповідачем під час митного оформлення даних мотоциклів.

34. На переконання скаржника, зазначене свідчить про недотримання митницею вимог частини другої статті 53 МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих транспортних засобів за основним методом - ціною договору.

35. Також вказує, що відповідачем не обґрунтовано ціну, що визначена ним внаслідок проведеного коригування митної вартості транспортних засобів та не зазначено пояснень щодо зроблених коригувань, зважаючи, зокрема, на технічний стан транспортних засобів.

36. Натомість судами першої та апеляційної інстанцій аргументи позивача щодо технічного стану транспортних засобів залишені поза увагою та враховані не були. Зазначає, що суди не надали оцінки на предмет обґрунтованості та мотивованості оскаржуваних рішень митниці у контексті норм пункту 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Указує, що в рішеннях митниці було вказано тільки номер та дата митної декларації (яка була взята за основу для визначення митної вартості), при цьому в оскаржуваному рішенні не містилось пояснення щодо факту наявності у митного органу інформації про митні вартості інших подібних транспортних засобів.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

38. Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

39. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

40. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

41. Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.

42. Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

43. Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

................

Перейти до повного тексту