ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2023 року
Київ
справа №280/1218/22
адміністративне провадження №К/990/20698/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 280/1218/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (головуючий суддя - Чумак С. Ю., cудді: Чабаненко С. В., Юрко І. В.),
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - позивач, ГУ ДПС), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з земельного податку з фізичних осіб в сумі 33691,86 грн.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 27 травня 2022 року позов задовольнив повністю.
Не погодившись з таким судовим рішенням, 27 лютого 2023 року ОСОБА_1 направила на адресу апеляційного суду апеляційну скаргу, однак, оскільки вона не містила підпису особи, яка її подає, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 березня 2023 року таку скаргу повернув.
15 березня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою (а.с.64-68).
Ухвалою від 20 березня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд витребував справу з суду першої інстанції, а ухвалою від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишив без руху (а.с. 77-78). Суд зазначив, що представник відповідача отримав копію оскарженого рішення суду першої інстанції 30 травня 2022 о 17:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 55), відповідно, звертаючись до суду з апеляційною скаргою лише 15 березня 2023 року, відповідач пропустив встановлений законом тридцятиденний строк. Суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку, оскільки доводи відповідача про отримання копії судового рішення лише 23 лютого 2023 року спростовуються матеріалами справи. Апеляційний суд запропонував відповідачеві у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду від 12 квітня 2023 року подати заяву про поновлення строку, в якій вказати поважні підстави для його поновлення.
На виконання вимог цієї ухвали суду ОСОБА_1 звернулася із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зазначала, що її представник отримав копію судового рішення 23 лютого 2023 року.
Оцінивши наведені у заяві причини пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки безпосередньо матеріалами справи підтверджується факт отримання представником відповідача електронного примірника рішення суду першої інстанції в електронний кабінет 30 травня 2022 року. Зазначені обставини стали підставою для постановлення ухвали від 22 травня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що довідка, яка наявна в матеріалах справи, про доставку судового рішення в електронний кабінет представника відповідача не є належним і допустимим доказом вручення судового рішення. Зазначає, що комп`ютерні мережи не завжди забезпечують фактичне отримання направленого повідомлення, водночас, судова система обладнана достатньою кількістю техніки, щоб надсилати паперові копії. У даному випадку, на переконання скаржника, факт направлення судового рішення в електронний кабінет не є тотожним факту його доставлення і отримання. Зауважує, що до апеляційної скарги було надано перелік справ в ЄСІТС, до яких отримав доступ адвокат, яких налічується рівно 15, і серед них справи №280/1218/22 відсутня. До апеляційної скарги також додано доказ того, що представник (адвокат) ніякими комп`ютерними мережами не користувався до червня 2022 року, про що свідчить довідка компанії-провайдера.
Ухвалою від 14 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Від ГУ ДПС відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи та вимоги касаційної скарги в межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо скаржник не подав на вимогу суду заяву про поновлення строку та/або якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення такого, про що постановляється ухвала.
Зі змісту доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вбачається, що ключовим питанням під час касаційного перегляду є перевірка правильності визначення судом апеляційної інстанції дати отримання відповідачем копії рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, як наслідок, наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що електронний примірник рішення суду першої інстанції отримав представник відповідача в електронний кабінет 30 травня 2022 року. Натомість, відповідач заперечує факт отримання його представником копії судового рішення через підсистему "Електронний суд" і наполягає на тому, що днем вручення копії судового рішення є 23 лютого 2023 року - день отримання представником відповідача паперової копії судового рішення за відповідною заявою. Як наслідок, скаржник вважає, що звернення з апеляційною скаргою 15 березня 2023 року дає йому законні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно, вирішення ключового у цій справі питання пов`язане із функціонуванням окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) та процесуальними вимогами закону щодо належного вручення копії судового рішення, дата якого має істотне значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України.
Першочергово колегія суддів звертає увагу, що у цій справі під час її розгляду судом першої інстанції, інтереси відповідача представляли два представника: ОСОБА_2 (на підставі довіреності від 15 січня 2021 року, строк дії - до 15 січня 2026 року) і адвокат Яма Дмитро Миколайович (на підставі ордеру серії АР №1087499).
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною першою статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас відповідно до частини другої цієї ж статті у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Статтею 59 КАС України визначено якими документами підтверджуються повноваження представників, зокрема: у випадку представництва інтересів фізичної особи не адвокатом - нотаріально посвідченою довіреністю фізичної особи, а у випадку представництва інтересів адвокатом - довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".