УХВАЛА
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 532/308/15-к
провадження № 13-56зво23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16
розглянула заяву обвинуваченого ОСОБА_17 про перегляд за виключними обставинами ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 травня 2023 року і
ВСТАНОВИЛА:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, згаданою ухвалою суд продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_17, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 і пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 27 і ч. 2 ст. 377 Кримінального кодексу України. Розгляд апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу від 31 травня 2023 року призначений у Полтавському апеляційному суді на 20 липня 2023 року. Водночас Пирятинський районний суд Полтавської області здійснює розгляд справи по суті обвинувачення ОСОБА_17 та інших осіб (наступне засідання призначено на 24 липня 2023 року).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) в остаточному рішенні від 22 червня 2023 року у справі "Комар та інші проти України" (заява № 68786/14 та 6 інших, у тому числі ОСОБА_17 ) констатував порушення щодо останнього пунктів 3, 4 ст. 5 та ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) й присудив йому справедливу сатисфакцію - 9 750 євро, які держава-відповідач має сплатити заявникові.
Посилаючись на вказане рішення міжнародної судової установи, ОСОБА_17 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 травня 2023 року. Обвинувачений зазначає, що тримання його під вартою суперечить висновкам ЄСПЛ і застосовується національними судами з нелегітимною метою. На думку заявника, відновлення його права на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції та ст. 29 Основного Закону України, має бути забезпечене саме Верховним Судом у порядку екстраординарної процедури шляхом скасування оспорюваної ухвали.
Велика Палата, перевіривши подане звернення, дійшла висновку, що у відкритті провадження за ним належить відмовити з огляду на таке.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами, однією з яких є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобовʼязань при вирішенні справи судом.
Наявність підстав для здійснення екстраординарної процедури Велика Палата має перевірити з огляду на характер установлених порушень Конвенції та на механізм їх усунення.
За змістом рішення ЄСПЛ у справі "Комар та інші проти України", констатовані порушення Україною конвенційних зобовʼязань щодо ОСОБА_17 стосуються надмірної тривалості досудового обмеження свободи (п. 3 ст. 5 Конвенції), недоліків лікування під час ув?язнення й неналежних умов тримання під вартою при транспортуванні (ст. 3 Конвенції), а також надмірної тривалості судового розгляду тримання під вартою (п. 4 ст. 5 Конвенції). За завдану вказаними порушеннями шкоду міжнародна судова установа визначила для заявника справедливу сатисфакцію - 9 750 євро. Про необхідність вжиття інших, ніж виплата коштів, заходів індивідуального характеру в зазначеному рішенні Суду не йдеться; не міститься у ньому й висновку про те, що в основі констатованих порушень Конвенції були такі недоліки, які би ставили під сумнів майбутній результат кримінального провадження.